Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
про 438 про пробілювати, -ліою, -люєш, пробілити, -білю, -білиш пробеливать, пробелить. пробілюватися, -люється, пробілитися, -білиться пробеливаться, пробелиться. пробільна 1) прил. см. пробільний; 2) (род. пробільної) сущ. спец. пробельная. пробільний спец. пробельный. пробільник спец. пробельщик. пробільниця спец. пробёлыцица. пробірка пробирка [Одна лаборантка стояла біля апаратника, щохвилини черпаючи з приладу рідину й розливаючи її по пробірках (Шовк.)]. пробірний пробирный; ~на палатка пробирная палатка. пробірник спец. пробирщик. пробірниця спец, пробирщица. пробірування спец. пробирование. пробірувати, -рую, -руєш спец. пробировать. пробіруватися, -рується страд, з. спец. пробироваться. пробка 1) прям. у перен.\ пробка [Ждали там па цю нагоду І зробили той!., бенкет. Рясно пробки полетіли В стелю, в стіни, на столи... (Воскр.); От уже розливальник з усієї сили натиснув на важіль, піднімаючи пробку, що сидить на вогнетривкому стержні й затикас отвір у стакані (Собко); В Конотопі на коліях утворилася пробка (Бойч.)]; 2) эл. пробка. пробковий пробковый [Коїовай вихопив з невеликої скрині пробковий пояс, підійшов до штурмана і обв'язав його (Трубл.)]; ~вий дуб пробковый дуб [Старий ільм, розколовшись, упав на верхів'я лип і пробкових дубів (Довж.)]. пробковіти, -віє бот. пробковёть. пробконоси, -сів пробконосы. проблаженствувати, -твую, -твуєш проблажён- ствовать. проблема проблема [Проблема максимального виграшу часу в змаганні двох систем є корінною проблемою (Наука і життя, 1959, В); Щодня поставала жахна проблема — їсти. Все, що було їстівне на возах, — поїдено (Ле)\. проблематика проблематика [Українська художня кінематографія має деякий творчий досвід у розробці сільськогосподарської, колгоспної проблематики (М ист., 1955, 2)]. проблематичний проблематический, проблематичный. проблематичність, -ності проблематичность. проблематично нар. проблематически, проблематично [Я ж, власне, не заперечую... Я ж не проти... Я лише, так би мовити, ставлю питання проблематично... (Збан.)]. проблеміст проблемйст. проблемний проблёмпый [Такі драми, як «Адвокат Мартіан» і «Кам'яний господар», — це все твори великої філософської глибини, гостро проблемні, напоєні атмосферою пристрасного шукання істини (Рил.)]. проблемність, -ності нроблемность [В драматургії видніше й те, як тісно зв'язано поняття конфлікту з проблемністю, з шуканням істини (Шам.)]. проблиск, -ку проблеск [На сході пробилися І проблиски ранні, Мов погляд з-під хмарних кошлатих повік (Перв.)\ Швидко зібрався і обувся Матій, живо повертався під впливом нового проблиску надії, немов разом десять літ скотилося з його плечей (Фр.)]\ <^ки свідомості проблески сознания [Жадібно ловить вона її [дитини) усмішку і перші проблиски свідомості (Тулуб)]. проблискати см. проблпщати. проблисковий спец. прбблесковый. проблискотіти, -тйть и редк. проблискотати, -коче усилит, просверкать, разг. проблистать. проблискувати, -кує, проблиснути, -не проблёскивать, проблеснуть; (несоеерш.: светиться, виднеться — ещё) просвечивать [Проблиснули залпи гармат (Бажан); І, наче іскри у золі, натхнення Проблискує у хлопчика в очах (Пере.); Живе життя проблиснуло в очах людини з ріки (Смол.)', Крізь сю пару де-де проблискували- огневі ватри в кошарах (Фр.)]. ироблищати, -щйть и проблискати, -кає и редк. проблистіти, -тйть просверкать, разг. проблистать [Проблищали, як ті крапельки роси, й пролетіли, наче вітер; гі часи (Щог.)]. проблукати, -каю, -каєш проблуждать, пробродить; (о людях разг. — ещё) прослоняться; (в поисках дороги разг. — ещё) проплутать [Проблукали наші новобранці цілісінький день по городу (Мирн.)', Вчора цілісіпьку ніч проблукали по лісу, поки знайшли цю станцію (Вас.)]. пробний пробный [Сподіваємося цими днями пробну воду пропустити аж до південного тунелю (Ле); Деякі десантні групи вже були сформовані і., провадили пробні навчання (Гонч.)]; ~ний камінь перен. пробный камень [Саме драматургія була тим пробним каменем, який виявив усю порочність антинаукової «теорії» безконфліктності (Вітчизна, 1958, 8)]. пробник спец, пробник. пробовкнути, -ну, -нені разг. 1) прозвонить [отрывисто]; перен. проговорить, уст. промолвить [— Все се мусить бути наше! —Н-ну, се вже... трохи... — иробовкнув недовірливо Ґава (Фр.)]; 2) (перен.: сказать необдуманно) сболтнуть, брякнуть; (сказать глупость, вздор) сморозить [Інший таке пробовкне, щоб їх лиха година бовкалаї (Варе.)]. пробовкуватися, -куюся, -куєшся, пробовк- нутися, -нуся, -нешся разг. проговариваться, проговориться, разг. пробалтываться, проболтаться [I заприсяглися усі про те мовчати, нікому й словечком не нробовкнутися (Гр.)]. пробовтатися, -бовтаюся, -бовтаєшся разг. проболтаться. пробоїна пробоина [Лівий борт зяяв темною пробоїною (Гонч.)]. проболГтн1, -лік), -лієш (о человеке) проболеть проболіти2, -лить (о частях тела) проболеть [Проболіла рука три дні, а тоді перестала -(Харък. — Сл. Г р.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)