Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
про 440 про пробуджує тишу (Руденко)]; 2) (перен.: вызывать желание, чувство, делать активным, деятельным) будить, книжн. пробуждать, пробудить [Я б сказав, що коли у деяких товаришів сьогодні ще немає бажання вчитись, то треба у них пробуджувати бажання до навчання (Хрущов)', Революція 1905—1907 рр. пробудила до політичного життя мільйони робітників і селян (Іст. Укр. РСР)', Пробуркав у серці в його зненависть (Полт. — Сл. Гр.)]. пробуджуватися, -джуюся, -джуєшся, пробудитися, -буджуся, -будишся и разг. пробуркуватися, -куюся, -куєшся, пробуркатися, -каюся, -каєшся 1) прям., перен. просыпаться, проснуться, книжн. пробуждаться, пробудиться [Дитина пробуджується. Пружить сповиті ніжки і повертає голівку в боки (Туд.)', Пробудившись, я тихо підвівся й сів на ліжку, як і не спав (Вас); Еней пробуркався, схопився І духом моторніший став (Котл.); Отак Пробуджується літеплом насіння (Бажан); Народ пробудився, парод повстав... (Горд.); Пробуркалися ліси. Заскиглила каня над верховіттям смереки (Фр.)]', 2) страд, з. (несоверш.) будиться; пробуждаться; будиться; пробуждаться; ср. пробуджувати 1—2. пробуджуючий пробуждающий [Сонце! Яка сила, яке багатство барв криється в твоєму ранковому, все пробуджуючому промені... (Ряб.)]. пробудити см. пробуджувати, пробудитися см. пробуджуватися. пробунтувати, -тую, -туєш пробунтовать. пробуравлювати, -люю, -люеш, пробуравити, -влю, -виш пробуравливать, ^пробуравить [Ян пробуравив головою тиск вітру і кулею прохопився до машини (Смол.)\. пробурити, -рю, -рйш пробурить [Тільки за останні два роки донецькі вуглерозвідники пробурили стільки свердловин, що, коли б їх скласти разом, вони б дорівнювали віддалі від Москви до Мінеральних Вод (Наука і життя, 1957, 3)] . пробуркати см. пробуджувати. пробуркатися см. пробуджуватися. пробуркотати, -кочу, -кочені и пробуркотіти, -кочу, -котиш разг. 1) пробурчать; (о бурлящих звуках — ещё) проурчать; (о речи — ещё) проворчать, пробрюзжать [Бовдур вакашлявся сухим кашлем, а відтак пробуркотів: — Ні, не виходив нікуди (Фр,)]; 2) (о голубях) проворковать, обл. проворкотать. пробуркувати см. пробуджувати. . пробуркуватися см. пробуджуватися. пробурлакувати, -кую, -куєш 1) пробурлачить; 2) перен. прожить бобылём [Вік пробурлакувати (Ном.)]. пробурмотати, -мочу, -мбчеш и пробурмотіти, -мочу, -мотйш пробормотать [Яринка пробурмотіла щось невиразне, і Мей, плавно повернувшись, пішла до дверей (Собко)]. пробурчати, -чу, -чйш разг. пробурчать; (о бурлящих звуках — ещё) проурчать; (о речи — ещё) проворчать, пробрюзжать [— Що се, — кажу, — пане Якове, надувсь, мов кулик на вітер? — Якого там кулика ви видумали, дядьку! — пробурчав (Вовч.); За деревами пробурчала машина, приглушила скрип коліс (Ст.)]. пробути, -буду, -будеш пробыть; (несоверш.: пребывать) находиться; (редк.: прожить) разг. перебыть [У хаті сама я весь вечір пробуду, Хіба що подружка моя завіта (Мур.); Не знаю, чи довго б мені довелося пробути паспортистом, коли б антреприза російського драматичного театру в Києві не запропонувала мені вступити до російської трупи (Минуле укр. театру); Три дні пробув Антон Чигирин у підрозділі Арсена Красина (Ткач); Знов рік минув! При вході в рік новий погляньмо взад, на те, що ми пробули, згадаймо, браття, кождий крок кривий (Фр.)]; не вродив мак — ^будемо й так погов. не родйл мак — перебудем и так. пробутип редк. пережитый [Всі прожиті радощі, Всі пробуті муки Йдуть, мов тіні тихії, Держачись за руки (Фр.)]. пробухати, -хаю, -хаєш разг. просадить. Пров Пров, (реже) Провий. прбва (передняя часть судна) обл. нос [Переїхали [партизани] Дніпро й попливли єриками.. Швед сидів на прові (Янов.); Дрімайте, якорі! Розрізуй хвилі, прово! Наш прапор угорі Сіяє пурпурово (Рил.)]. проваджений см. проваджуваний. провадження ведение, проведение; совершение; производство; ~ня робіт проведение работ, производство работ. Ср. провадити 1. проваджуваний, (реже) проваджений ведб- мый (редк.), проводимый; совершаемый; производимый; проделываемый [Перемога радянської зброї, а також політика миру і дружби між народами, твердо і неухильно проваджувана Радянською державою, підвищили міжнародний авторитет Радянського Союзу, високо піднесли роль СРСР у розв'язанні всіх міжнародних справ (Літ. газ., 1946, II)]. Ср. провадити 1. провадити, -джу, -диш 1) вести, проводить; (осуществлять, делать — ещё) совершать; (выполнять — ещё) производить, разг. проделывать [Століттями провадив український народ уперту боротьбу за свою волю (Корн.); Будівництво нових населених пунктів будемо провадити так, щоб кожне село і кожне подвір'я були садом (Скляр.); В 1878 році в Парижі відбувся конгрес письменників, який провадив Віктор Гюго (Тич.); Велосипед промчав мимо грядки, де провадив свої агрономічні досліди над , гарбузами Пронька (Донч.)]; ~ти грошові операції совершать денежные операции, производить денежные операции; ~ти дізнання см. дізнання; ^ти переговори вести переговоры [Гетьман провадив переговори з московським царем (Риб.)]; 2) разг. говорить; (словесно излагать что-нибудь — ещё) рассказывать [— Ми — ковалі, —провадила мама. — А коваль — до всякого діла зугарен (Ільч.); Біля канапки на фотелі сидів молодий гарний панич і |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)