Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
про 441 про* провадив якісь дотепні речі (Л. Укр.)]; ~тн далі продолжать [говорить] [Я схилив голову, а друг мій провадив далі: — Те ймення будуть знати всі люди колись (Л. Укр.)]; ~ти мову, розмову и т. п. вести речь, разговор и т. п. [Кали вони зустрілися втрете — Стась і Оля — Стась почував себе далеко певніше і розмову провадив не хапаючись (Гур.)]; ^ти своё разг. продолжать своё; (настойчиво говорить одно и то же) твердить своё [Усі говорили, щось розказували, і один другого не слухав, а провадив свое (Н.-Лев.); Таки щось, здається, провадила своє, як і дівкою була (Царе.)]; таке гидить! разг. прен. такое мелет!, такбе несёт! [От який виріс, а ума не виніс: таке провадить! (Барв.)]; 3) (сложить путём куда-нибудь) разг. вести [Вена сиділа на сходах, що провадили до малого причалу (Л. У к р.); Вченій, просвіченій людині не слід піклуватись худобою та борошном. Наука, бачте, провадить зовсім не до того, а деінде (Н.-Лев.)]; 4) (отправлять к месту назначения) обл. доставлять [Аж з Рейну й Угорщини бочками провадили рейнське і усякі напитки (Стор.)]. провадитися, -диться вестись, проводиться; совершаться; производиться; продёлываться [У колгоспах і радгоспах республіки тепер провадиться велика робота по забезпеченню дальшого зростання виробництва і заготівель продуктів тваринництва (Рад. Укрщ, 1959, VII1); Підвезення боєприпасів і пального провадилось, таким чином, в дуже важких умовах (перекл. з Казакевича); Годівля худоби, доїння корів провадяться у певні години (Рад. Укр., 1951, VIII)]. Ср. провадити 1. провал, -лу провал [3 чорних провалів вікон нових корпусів виривалися найрізноманітніші звуки праці (Коп.)\ Ти йдеш дорогами землі, минаючи круті провали (Головах Він почував, що в його житті ось зараз утворилася порожнява, глибокий провал (Донч.); Як провалилась на першому екзамені, так і пішло відтоді... Самі провали! (Головко); Хтось міцно тарабанить у двері. «Невже поліція? Невже провал?» (Ст.)\; ~л п а м'я т і перен. провал памяти [Однаково — хоч пить, хоч вилить! І потім — пам'яті провал, Неначе хтось минуле виїв... (Рил.)]. проваландатися, -даюся, -даєшся разг. проваландаться [Цілу весну, як один час, проваландався я з нею [дівчиною] (Мирн.); Я онде проваландався і знову до Севастополя прибув (Куч.)]. провалений 1) проваленный; ср. провалювати; 2) провалившийся [І встає перед очима руїна — чорна, як головешка, ніби од печалі пригоріла. Посередині — провалений дах (Вас.)]; ср. провалюватися 1; 3) редк. ввалившийся [3 хати вже вирвані лутки дверей і вікон, і вона, біла, дивиться на світ проваленими страхітливими очима (Довж.)]. лровалина провал, (реже) провалина [Декотрі [хатки] позлазили наниз, поховались між купами каміння, попритулювались до провалин (Н.-Лев.)]. провалити см. провалювати. провалитися см. провалюватися. провалля пропасть; (сильнее) бездна; (провалившееся место) провал; (глубокая, удлиненная рытвина. — обычно) овраг [Вихор глянув у провалля, і в нього запаморочилася голова (Куч.); Ці слова роєм іскор* обдали Лісовського, він за ними фізично* відчув те провалля, що лягло між селянином і паном (Ст.); Часом плавець потрапляв у провалля між хвилями, ..і він кілька хвилин не бачив маяка (Трубл.); Може, чули ви, як позаторік весною я у неділю* вранці опинивсь в проваллі попід греблею? (Вовч.)]; стояти на краю ~ля* стоять на краю пропасти. провал у вати, -лує раз$. пролаять. провалювати, -люю, -люеш, провалити, -валю, -валиш прям., перен. проваливать, провалить [Як співали [арф'янки], то й долівку в гостиниці провалили — така? сила народу набиралася їх дивитися! (Мирн.); Якась наволоч між дружинниками* об'явилась, вислужується перед начальством. Мало робітників не провалив, га- дюкаї {Шиян)]; ~лйти гблову разг. провалить гблову, раскроить гблову [— Я тобі голову провалю кочергою, — крикнула" Кайдашиха й погналась за Мотрею» (Н.-Лев.)]; ~ти пропозицію, спра- в у проваливать, провалить предложение, дело [Невже він провалить доручену* йому справу? (Донч.)]. провалюватися, -лююся, -люешся, провалитися, -валюся, -валишся 1) прям., перен. проваливаться, провалиться [Стеля почала провалюватись у кутку біля дверей* (Цюпа); Чоботи глибоко провалювались- у пухнастий сніг (Донч. ; Нам зробилося враз так соромно і так гидко. Провалитися б на цьому самому місці! (Смол.)\. Вона заснула, провалилась у сон на дідусевих руках (Янов.); Рафальськии:. Сьогодні ви склали нарешті іспит. Т а- м а р а: На жаль... я знову провалилася (Коч.); Провалилися підступні розрахунки» ворогів, які сподівалися, що наша країна» не зможе своїми силами справитися з післявоєнними труднощами (Рад. Укр., 1951, VIII)]; мов (немов, як, неначе, наче) крізь землю ~лйвся как сквозь землю провалился [Мов крізь землю провалився Той співець, утік од- лиха (//. Укр.)]; 2) разг. проламливаться, проломиться [Ударив кулаком у стіну, — так стіна і провалилась (Рудч.)]. проваляти, -ляю, -ляєш спец, провалять. провалятися, -ляюся, -ллєшся проваляться [Три дні провалявся мій лисг, поки я знов зібралась взятися за нього (Л. Укр.); Яків., занедужав, зліг і провалявся щось тижнів зо два (Мирн )]. провальсувати, -сую, -сусш разг. нроваль- ейровать. провальцювати, -цюю, -цюеш техн. проваль- цевать. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)