Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
про 442 про провальцьований техн. провальцованный, вальцованный. Прованс, -су Прованс. провансалець, -льця провансалец. провансаль, -лю кул. ^провансаль. •провансальський провансальский [її лице з легеньким оливковим сутінком показувало її провансальський полуденний рід (Н.-Лев.)]. «прованський прованский; ~ка олія см. олія. провапнований спец. произвесткованный. провапнувати, -ную, -нуєш спец. произвестковать. провар, -ру техн. провар. проварити см. проварювати. проваритися см. проварюватися. провартувати, -тую, -туєш продежурить. проварювання проваривание, проварка. проварювати, -рюю, -рюєш, проварити, -варю, -вариш 1) проваривать, проварить [—Тя- гніть-но трішки оцту! — поклавши всю баранину в казан і трохи її в воді проваривши, покрикував Козак Мамай (Ільч.)]; 2) техн. проваривать, проварить; 3) (только соверги.: варить в течение определённого времени) проварить. проварюватися, -рюється, проваритися, -вариться 1) провариваться, провариться [Цілу зиму він прожив з Євкою в одній хаті, мов проварився у казані (Чорн.)]; 2) страд, з. (несоверш.) провариваться; провариваться; ср. проварювати 1—2. проведений 1) проведённый [Врешті мотуз, проведений з шахти до дзвоника, заворушивсь, і дзвоник дзеленькнув (Гр.)]; 2) проведённый; произведённый; проделанный [Свіжин вітер дув назустріч нашому кораблю, коли ми поверталися з добре проведеної операції (Ткач)]; 3) проведённый [Дні, проведені Щорсом у визволеному Києві, були для нього днями надзвичайно напруженої й дуже складної роботи (Скляр.)]; 4) проведённый. Ср. проводити2 1—4. .проведення 1) проведение, проводка; 2) проведение; произведение [Підготовка і проведення студійних телевізійних передач має свою специфіку (Наука і життя, 1958,11)]', ~ня в життя проведение в жизнь [Перемога соціалізму і проведення в життя культурної революції докорінно перетворили обличчя українського народу (Рад. Укр., 1954, /)]; 3) проведение. Ср. проводити2 1—3. ^ «провезти см. провозити. провентилювати, -люю, -люєш провентилировать, [Підводний човен., виплив на п'ятнадцять хвилин, щоб провентилювати приміщення та набрати чистого повітря (Трубл.)]. провентильований провентилированный. проверещати, -щу, -щйш разг. проверещать, проверезжать; (о пронзительном и визгливом крике — ещё) провизжать. проверпений1, провернутий провёрнутый. Ср. провертати. провернений2 см. проверчений. провернути1 см. провертати. провернути2 см. провірчувати. провернутий1 см. провернений1. провернутий2 см. проверчений. провертати, -таю, -таєш, провернути, -верну, -вернеш перен. разг. провёртывать, провернуть [Крикун: ..Ви розумієте, коли б це [побачити командуючого фронтом] пощастило мені зараз провернути. Ви розумієте, яка була б стаття! (Корн.)]. провертіти см. провірчувати. проверчений, разг. редк. провернений, провернутий провинченный; провёрнутый, проверченный; просверлённый; пробуравленный [Під липою, над самим джерелом, стояв чотиригранний камінь з проверченою всередині дірою (Фр.)]. Ср. провірчувати. провесінь см. провесна. провсслувати, -лую, -луєш прогрести [веслом]. провесна, (реже) провесінь, -ні ранняя весна [Провесна. По узліссі і на галяві зеленіє перший ряст і цвітуть проліски та сон- трава (Л. Укр.)', Стояла вже провесінь. Сніг давно станув під ясними променями південного сонця (Смол.); Запахло фіалковим ароматом провесни життя, знову свіжою, незбляклою і бурхливою поставала юність (Козач.)]. провесняний ранневесённий [Ліг крізь степи у далеч, мовби до самого сонця, талий провесняний шлях (Гонч.)]. провести1 см. проводжати. провести2 см. проводити2. провечёряти, -ряю, -ряєш проужинать. провештатися, -таюся, -таєшся фам. проболтаться, прослоняться, прошататься; (среди толпы) протолкаться; (с более сильным оттенком неодобрения) прошляться, протаскаться [Тихович провештався по селу до рання (Коцюб.)]. провидець, -дця уст. провидец [У кожного народу є свої співці-провидці (Тич.)]. провидиця уст. провидица. провидіння книжн. провидение. провидіння рел. провидение. провидіти, -джу, -дині книжн. провидеть, предвидеть [Твердий більшовик, ти провидів майбутнє, Ти творчість і мир прославляв (Рил.)]. провина вина; (только о действии, нарушаю- у^ем нормы, правила поведения — егцё) проступок, разг. провинность [В дівчинки ворухнулось якесь підсвідоме почуття провини перед покійною матір'ю (Донч.); У тих випадках, коли член партії вчинив провини, які караються в судовому порядку, він виключається з партії з повідомленням про провину адміністративним і судовим властям (Статут КПРС)]; взяти (прийняти, перейняти) на себе *^ну принять на себя вину; не за всяку ~ну києм у спину погов. не всякое лыко в строку; ставити в (за) ^ ну ставить в вину, вменять в вину. провинений редк. провинившийся [Зігнутий, нещасний, як провинений школяр, сів Аврум долі, прихилившись до стіни (Вас.)]. провинити, -ню, -ниш (кому) разг. провц- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)