Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
яро 443 про нйться (перед кем) [Що я тобі провинив? За що ти хочеш мене віку збавити? (Фр.)]. провинитися, -нюся, -нйшся провиниться [— Що я зробив кому? в чім провинився?— шептав він гарячими устами (Мири.)]. провинний разг. 1) провинившийся [Переказували.., що на провинний полк чекає десь спереду дивізія, яка має арештувати його й виконати присуд (Вас.)]\ 2) разг. виновный; виноватый [Конячина і собака понурили голови і я провинним виглядом попрямували до воріт (перекл. з Чехова)]. провинник разг. виновник [Через кілька день голова половив усіх провинників і посадив на день у холодну (II.-Леє.)]. провинниця* разг. виновница. провинність, -ності 1) провинность [Мати — всюди мати. Вона вже простила недавню синову провинність, вона зовсім забула про неї (Мирн.)]; 2) разг. виновность; виноватость. провинно нар. редк. виновато [Той провинно глянув на Ґонтаря і тільки важко зітхнув (Бат)]. провис, -су спец. провес. провисання провисание, спец. провес. провисати, -сає, провиснути, -не провисать, провиснуть [На середньому вагоні провисало червоне полотнище з білими літерами (Панч); Над селом провисала тиха і тепла ніч (Ірч.)]. провисаючий провисающий. провйспути см. провисати. провити, -вию, -виєш провыть. провищати, -щу, -щйш провизжать. провіант, -ту уст. провиант [Мазепа зобов'язався постачати шведам на Україні хліб та інший провіант (іст. Укр. РСР)]. провіантський уст. провиантский. провівати, -ває, провіяти, -віє продувать, продуть [Ти все питала, все шукала, Де ті вітри і звідки дмуть, Що того літа провівали Синам-солдатам трудну путь (Ус); В сінях камениці було холодно, провівало (Фр.)]. провід1 , -воду 1) (металлический проводник, проволока) провод [Телефоніст, тримаючись рукою за провід, проповз назад до села шукати обрив (Трубл.); Проводи йшли поза трубою водопроводу по стіні (Гонч.)]\ викликати на "~д спец. вызвать на провод [Черниша викликали на провід (Гонч.)]; прямий ^ д спец. прямой провод; 2) ^*д для насіння с.-х. семяпровод. провід2, -воду (направляющая деятельность кого-нибудь) руководство, предводительство, торж. водительство, уст. руководительство [Зростали нові комсомольські кадри з активістів, зміцнився партійний провід колгоспу (Ле); Залишені без проводу, улани розімкнулися купками (Кач.)]; п і д вводом, редк. за^ водом под руко- вбдством, торж. под водительством, уст. под руководительством; (с оттенком начальствования — ещё) под предводительством [У дружоі з російським та іншими народами нашої великої Батьківщини, під проводом Комуністичної партії, український народ успішно здійснює будівництво комуністичного суспільства (Рад. Укр., 1953, XII); Будем домолочувать, ворога докінчувать, За проводом партії всі гвинти загвинчувать, В праці, в науці комунізм увінчувать (Тич.); В головному ешелоні, під проводом командира полку, йшов наш ескадрон (Кач.)]. провідати см. провідувати. провідатися, -даюся, -даєшся разг. проведать [Однак як ми не таїлись од матері, а вона таки провідалась про наш гріх (Стор.)]. провіденціалізм, -му филос. провиденциализм. провіденціальний филос. провиденциальный. провідини, -дин разг. посещение; приходити на г^ніі д о кого [приходить] навещать кого, проведывать кого [До батьків приходив тільки в гості, на провідини (Коп.)]. провідмінювати, -нюю, -нюєш и провідміняти, -няю, -няєш грам. просклонять (о сущ.); проспрягать (о глаголе). провідний спец. проводной; ^ний з в'я з 6 к проводная связь. провідний1 1) (основной) ведущий; (направляющий — ещё) руководящий [Тема єднання і дружби народів СРСР стала однією з провідних тем радянської літератури, в тому числі й української (Іст. укр. літ.); Завдання підвищення кількості і якості білка в зерні кукурудзи — провідної кормової культури — хвилює всіх колгоспників (Колг. Укр., 1959, 4); Тільки в міру того, як більшовизм переборював меншовизм в його організаційних і ідеологічних формах, він ріс і зміцнювався'як справжня провідна партія (Сталін)]; ^ні вказівки руководящие указания; *** на ідея руководящая идея; ~ на роль ведущая роль [В революційній визвольній боротьбі проти царизму і кріпосництва, яка розгорнулася в Росії в XIX столітті, провідну роль відігравав великий російський народ (Тези про 300-річчя)]; 2) (ука- зываюгций путь) путеводный, уст. путеводительный; г^ на зоря (зірка) путеводная звезда [Зоря сіяє провідна На обрії ясному, Серця запалює вона, Вона ламає втому (Рил.); Могутній Радянський Союз є для трудящих світу провідною зіркою в їх боротьбі за щасливе майбутнє (Рад. Укр., 1951, VIII)]; ~ на нитка путеводная нить. провідний2 физ. проводящий. провідний3: «— ний тиждень церк. Фомина неделя. провідник1, -ка 1) проводник, провожатый (сущ>)> уст. путеводитель [Сень прекрасно знав місцевість, міг бути добрим провідником (Шиян)]; 2) ж.-д. проводник [Провідник відчинив йому купе (Собко)]. провідник2, -ка 1) физ. проводник [Вода далеко кращий провідник звуку, ніж повітря (Трубл.)]; ~к тепла проводник тепла; 2) (перен.: посредник, передатчик при распространении чего-нибудь) проводник [Комсомольські організації повинні |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)