Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
про 444 про бути на ділі активними провідниками партійних директив в усіх галузях соціалістичного будівництва (Статут КПРС)]. провідниковий спец. проводниковый; ~ві матеріали проводниковые материалы. провідниця 1) проводница; провожатая; пу- теводйтельница [Ой дай мені провідничка— рідного братика, ой дай мені провідницю— хоть сестрицю (Метл.)]\ 2) проводница [Катя провідниця — У вагоні чисто (Воронько)]. Ср. провідник1 1—2. провідницький разг. проводника (род. п. от проводник). провідність, -ності физ. проводимость [Електричні властивості напівпровідників характеризуються не лише механізмом чи типом провідності (електронна чи «дірко- ва»), а й концентрацією в них електронів або «дірок» (Наука і життя, 1958, 2)]. провідувати, -дую, -дуєш, провідати, -даю, -даєш 1) навещать, навестить, разг. проведывать, проведать [Опріч дівчат, приходили провідувати Оксану і жінки, і молодиці (Квітка); Ми йдемо провідати кобзаря в його рідній хаті (Вологи.)]] 2) (узнавать случайно о чём-нибудь) разг. проведывать, проведать; (путём расспросов — ещё) выведывать, выведать [Він не брався до діла просто, ..але колесив, крутився, нюхав, провідував через десяті руки (Фр.); Мотрона: Ні, кумо, мабуть, що вони ще й не одно лихо нишком коять, та не все мені удається провідати провідчпк спец. проводчик. провіз, -возу провоз. провізійний провизионный. * провізія провизия [Щодня на парашутах нам скидали боєприпаси, провізію, газети і листи (Борз.)]. провізний провознбй [Переведення руху поїздів на електричну тягу дає можливість різко збільшити провізну і пропускну спроможність залізничних ліній (Матер. XX з. КПРС)].^ провізор, -ра провизор [Ось і вікно аптеки. Маленьке приміщення. Провізор — жінка (Я нов.)]. провізорний книжн. провизбрный; *^ні 6 р- г а н и биол. провизорные органы; ~~на оцінка провизорная оценка; ^не р і- ш є н н я провизорное решение. провізорський провизорский. провійнути, -не повеять [Гадки і в неї схибнулися... «А справді?..»—І неначе вітер провійнув в її серці (Мирн.)]. провікувати, -кую, -куєш разг. прожить жизнь. провінціал уст., разг. прен. провинциал [Це тільки в нашому обивательському містечку люди такі провінціали, що за їх поняттям професора викликають тільки у смертельних випадках (Вільде)]. провінціалізм, -му 1) провинциализм [Різко виступаючи проти хуторянства, провінціалізму, «маніловської ідеалізації» життя в окремих творах української літератури, ..Драгоманов закликав українських письменників іти по шляху ..реалізму (Рад. літер., 1958, 5)]; 2) лингв, провинциализм [Франко в «Лисі Микиті» ще більше позбувався вузьких провінціаліз- мів, незважаючи на те, що поема відображає західноукраїнське життя (Мовознт> 1955, XIII)]. провінціалка уст., разг. прен. провинциалка [Провінціалка до римлянки: Що саме сталось? Я не роздивилась (Л. Укр.); На людський поговір, на осуд суспільства вона нітрошки не вважала, бо ставила себе без міри вище од усіх провінціалок і в вічі сміялася з їх забобонів (Н.-Лев.)]. провінціал ьний, (реже) провінційний уст.г перен. прен. провинциальный [Трудне життя і сумна доля були в старої провінціаль- ної актриси (Смол.); Щепкін, який до дрібниць знав провінціальне життя, зрозумів і розкрив Гоголя, як ніхто (Іван.); Молодше, сповнене політичним шумуванням громадянство безжалісно розтоптувало й ховало його {Плачинди] провінційні скам'янілі ідеали (Ст.)]. провінціальність, -ності прен. провинциальность [Треба сказати, що й Шевченка., не дуже-то полюбляли жовто-блакитні запроданці, накидаючи йому вузькість, провінціальність (Рил.)]. провінціал ьщина разг. прен. провинциал ь- щина [Г є н н а д і й: ..За цим письменником — молодість, сила, талант, досвід європейських літератур.. Це не провін- ціальщина! (Сміл.)]. провінційний см. провінціал ьний. провінція провинция [Ольвія [на початку III ст. н. е.] була адміністративно віднесена до складу найближчої до міста римської провінції Нижньої Мезії (на території нинішньої Румунії) (Нар. стар. іст. УРСР); Члени революційних гуртків купували твори Маркса для розповсюдження їх в далеких від Петербурга містах, в провінції (Наука і життя, 1957, 4); Арка- дій: ..Тут душно. Хіба можна розворушити сонне болото? Важко в провінції, Лідо, серед цих обмежених кустарів (Корн.)]. провірений редк. проверенный; испытанный [ЇЇдуть снайпери, стрільці орлинозорі, Рушниць провірені майстри (Бажан)]. Ср. провіряти и см. еще перевірений. провірити см. провіряти. провірчувати, -чую, -чуєш, провертіти, -верчу, -вертиш и разг. редк. провернути, -верну, -вернеш провинчивать, провинтить, разг. провёртывать, провернуть, провертеть; (сверлом — ещё) сверлить, просверливать, просверлить; (буравом — ещё) буравить, пробуравливать, пробуравить [Добре працювали комсомольці. Андрій Дуб- ченко припасовував кільця сальника. Арон провірчував дірки (Бойч.); Провертіли в каменюці дірку, насипали туди якогось жовтого порошку і простигли довгий шнур (Донн.)]. провіряти, -ряю, -ряєш, провірити, -рю, -риш редк. проверять, проверить; (на опыте— ещё) испытывать, испытать [Мені ж треба все збагнути, все провірити, а для |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)