оро 445 про того треба все пригадати (Л. Укр.)]. См. ещё перевіряти. провісити см. провішувати1. провісний предвещающий, уст. предвёстный. провісник 1) предсказатель; предвестник; провозвестник; предвозвестник [В природі існує чимало тварин, а також рослин — провісників змін погоди (Наука і життя, 1956, 7); В життя увійшли і утвердились провісники світлого майбутнього — бригади комуністичної праці (Рад. Укр., 1959, V)]; 2) провозвестник; перен. глашатай [Народ звик слухати кобзарів, цих провісників правди (Ле)\. Ср. провіщати 1—2. провісниця 1) предсказательница; предвестница; провозвестница; предвозвестница [Я вірю в ті чари, я вірю в ту силу, Бо серцем я їх почуваю, Провісницю чар тих, фантазію милу, Від щирого серця вітаю... (Л. Укр.)]; 2) провозвестница; перен. глашатай [Розкладу буржуазної літератури протистоїть високий гуманістичний пафос радянської літератури, яка є провісницею нової, комуністичної моралі людства (Іст. укр. літ.)]. Ср. провіщати 1—2. провістити см. провіщати. провість, -ті поза, предвестие; (примета — ещё) предзнаменование [Кассандр а: Так ти скажи мені по правді, брате, ^яку ти провість по пташках побачив? (Л. Укр.); Молодий, усіх я запевняв, ..Що осіннє прив'ядання трав І кружляння голубих сніжипок — Лиш весняних трав передчуття, Тільки провість ясних вод весняних... (Рил.)]. провітамін, -ну биол. провитамин [В шкірі тварин є особливий провітамін, з якого під впливом ультрафіолетових променів сонця (або кварцової лампи) утворюється вітамін «Д» (Наука і життя, 1956, 12)]. провітрений проветренный; просвежённый [В такій чистій, ясній, просторій, провітреній залі., якось їсться смачніше і більше (Бас.)]. Ср. провітрювати. провітрити см. провітрювати. провітритися см. провітрюватися. провітрюваний проветриваемый [Очищене насіння зберігають в сухому, добре провітрюваному приміщенні (Колг. вироби, ен- цикл.)]. провітрювання проветривание [Ущільнення грунту усуне зайве провітрювання зораного шару і сприятиме збереженню вологи (Колг. село, 1954, VII)]. провітрювати > -рюю, -рюєш, провітрити, -рю, -риш проветривать, проветритьг разг. просвежить (только соверш.) [Викинула стара одіж провітрювати, а з рукава доччиного кожуха червоніє щось, — хустка! (Головко); Виявилося, що весь човен отруєно випарами бензину. Треба негайно випливти і провітрити підводного човна (Куч.); Свіжа ніч, міцний чай зовсім провітрили паничів (Н.-Лев.)]. провітрюватися, -рююся, -рюєшся, провітритися, -рюся, -ришся 1) проветриваться, проветриться, разг. просвежиться (только соверш.) [На балконах і на підвіконнях., звисають де-не-де килимки, провітрюється одяг (Шиян); Вигода від роздільного збирання ще й та, що хліб у валках добре провітрюється і швидко підсихає (Колг. Укр. 1957, 7); Підіть, кажуть, пройдіться трохи, провітріться, на ставку покупайтесь!.. (Вишня)]; 2) страд, з. (несоверш.) проветриваться [Підвал провітрювався за допомогою двох люків (Колг. Укр., 1958, провішити см. провішувати^. провішування геод. провешивание. провішувати1, -шую, -шуєш, провісити, -ві- шу, -вісиш провешивать, провесить. провішувати2, -шую, -шуєш, провішити, -шу, -шйш геод. провешивать, провешить. провіщання 1) предсказывание, предсказание; предвещание; предрекание; провозвещение, провозвестие; предвозвещение; 2) возвещение; провозвещение, провозвестие. Ср. провіщати 1—2. провіщати, *щаю, -щаєш, провістити, -віщу, -вістйш 1) (заранее, наперёд говорить о том, что будет) предсказывать, предсказать, книжн. предвещать (только несоверш.), предрекать, предречь, торж. провозвещать, провозвестить, уст. предвозвещать, предвозвестить [Радіщев був великим патріотом, він глибоко вірив у могутні сили, російського народу і провіщав йому, велике майбутнє Aст. Укр. РСР); В своїх кращих віршах початку 20-х років Павло Тичина зумів неповторно передати твердість залізної ходи нашої революції, поетично провістити її майбутній індустріальний розмах (Нович.); Зоря світанкова і небо., провіщали погожий, сонячний день (Цюпа)\; 2) (объявлять, сообщать что-нибудь, давать знать о чем- . нибудь) книжн. возвещать, возвестить, торж. провозвещать, провозвестить, уст. поэз. гласить (только несоверш.) [«Вічно з братами у праці й бою, Разом від роду до роду!» Так провіщає нам правду свою Воля народуі (Рил.); Сухий брязкіт зброї провіщав, що вороги зійшлися., в останньому смертельному двобої (Кач.); Сорок років тому громовий залп «Аврори» провістив початок нової ери в історії людства— ери соціалізму (Мист., 1957, 5)]4 провіщений 1) предсказанный; предречённый; провозвещённый; предвозвещённый [Настав провіщений Леніним новий період всесвітньої історії, коли народи Сходу беруть активну участь у вирішенні долі всього світу (Матер. XX а. КПРС)]; 2) возвещённый; провозвещённый. Ср. провіщати 1—2. провіщення 1) предсказание; провозвещение, провозвестие; предвозвещение [Вірою в соціалістичне майбутнє, в його людяність і справедливість перейняті поетичні провіщення Тичини (Нович.)]; 2) возвещение; провозвещение, провозвестие. Ср. провіщати 1—2. провіщо нар. зачем, для чего; навіщо і "^що разг. [неизвестно] зачем и для чегб ч [—Потурати йому,— заклекотіли які заможні,— щоб то своє віддати навіщо і провіщо, а далі й ходи за своїм добром (Квітка)].
|