Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 584):
Попередня 
Наступна

оро
445
про
того треба все пригадати (Л. Укр.)]. См.
ещё перевіряти.
провісити см. провішувати1.
провісний предвещающий, уст. предвёстный.
провісник 1) предсказатель; предвестник;
провозвестник; предвозвестник [В природі
існує чимало тварин, а також рослин —
провісників змін погоди (Наука і життя,
1956, 7); В життя увійшли і утвердились
провісники світлого майбутнього —
бригади комуністичної праці (Рад. Укр., 1959,
V)]; 2) провозвестник; перен. глашатай
[Народ звик слухати кобзарів, цих
провісників правди (Ле)\. Ср. провіщати 1—2.
провісниця 1) предсказательница;
предвестница; провозвестница; предвозвестница [Я
вірю в ті чари, я вірю в ту силу, Бо серцем
я їх почуваю, Провісницю чар тих,
фантазію милу, Від щирого серця вітаю...
(Л. Укр.)]; 2) провозвестница; перен.
глашатай [Розкладу буржуазної літератури
протистоїть високий гуманістичний пафос
радянської літератури, яка є провісницею
нової, комуністичної моралі людства (Іст.
укр. літ.)]. Ср. провіщати 1—2.
провістити см. провіщати.
провість, -ті поза, предвестие; (примета —
ещё) предзнаменование [Кассандр а:
Так ти скажи мені по правді, брате, ^яку
ти провість по пташках побачив? (Л. Укр.);
Молодий, усіх я запевняв, ..Що осіннє
прив'ядання трав І кружляння голубих
сніжипок — Лиш весняних трав
передчуття, Тільки провість ясних вод
весняних... (Рил.)].
провітамін, -ну биол. провитамин [В шкірі
тварин є особливий провітамін, з якого
під впливом ультрафіолетових променів
сонця (або кварцової лампи) утворюється
вітамін «Д» (Наука і життя, 1956, 12)].
провітрений проветренный; просвежённый
[В такій чистій, ясній, просторій,
провітреній залі., якось їсться смачніше
і більше (Бас.)]. Ср. провітрювати.
провітрити см. провітрювати.
провітритися см. провітрюватися.
провітрюваний проветриваемый [Очищене
насіння зберігають в сухому, добре
провітрюваному приміщенні (Колг. вироби, ен-
цикл.)].
провітрювання проветривание [Ущільнення
грунту усуне зайве провітрювання
зораного шару і сприятиме збереженню вологи
(Колг. село, 1954, VII)].
провітрювати > -рюю, -рюєш, провітрити,
-рю, -риш проветривать, проветритьг разг.
просвежить (только соверш.) [Викинула
стара одіж провітрювати, а з рукава
доччиного кожуха червоніє щось, — хустка!
(Головко); Виявилося, що весь човен
отруєно випарами бензину. Треба негайно
випливти і провітрити підводного човна
(Куч.); Свіжа ніч, міцний чай зовсім
провітрили паничів (Н.-Лев.)].
провітрюватися, -рююся, -рюєшся,
провітритися, -рюся, -ришся 1) проветриваться,
проветриться, разг. просвежиться (только
соверш.) [На балконах і на підвіконнях.,
звисають де-не-де килимки, провітрюється
одяг (Шиян); Вигода від роздільного
збирання ще й та, що хліб у валках добре
провітрюється і швидко підсихає (Колг.
Укр. 1957, 7); Підіть, кажуть, пройдіться
трохи, провітріться, на ставку
покупайтесь!.. (Вишня)]; 2) страд, з. (несоверш.)
проветриваться [Підвал провітрювався за
допомогою двох люків (Колг. Укр., 1958,
провішити см. провішувати^.
провішування геод. провешивание.
провішувати1, -шую, -шуєш, провісити, -ві-
шу, -вісиш провешивать, провесить.
провішувати2, -шую, -шуєш, провішити,
-шу, -шйш геод. провешивать,
провешить.
провіщання 1) предсказывание, предсказание;
предвещание; предрекание; провозвещение,
провозвестие; предвозвещение; 2)
возвещение; провозвещение, провозвестие. Ср.
провіщати 1—2.
провіщати, *щаю, -щаєш, провістити, -віщу,
-вістйш 1) (заранее, наперёд говорить о
том, что будет) предсказывать,
предсказать, книжн. предвещать (только
несоверш.), предрекать, предречь, торж.
провозвещать, провозвестить, уст.
предвозвещать, предвозвестить [Радіщев був
великим патріотом, він глибоко вірив у могутні
сили, російського народу і провіщав
йому, велике майбутнє Aст. Укр. РСР);
В своїх кращих віршах початку 20-х
років Павло Тичина зумів неповторно
передати твердість залізної ходи нашої
революції, поетично провістити її
майбутній індустріальний розмах (Нович.); Зоря
світанкова і небо., провіщали погожий,
сонячний день (Цюпа)\; 2) (объявлять,
сообщать что-нибудь, давать знать о чем-
. нибудь) книжн. возвещать, возвестить,
торж. провозвещать, провозвестить, уст.
поэз. гласить (только несоверш.) [«Вічно
з братами у праці й бою, Разом від роду
до роду!» Так провіщає нам правду свою
Воля народуі (Рил.); Сухий брязкіт зброї
провіщав, що вороги зійшлися., в
останньому смертельному двобої (Кач.); Сорок
років тому громовий залп «Аврори»
провістив початок нової ери в історії людства—
ери соціалізму (Мист., 1957, 5)]4
провіщений 1) предсказанный; предречённый;
провозвещённый; предвозвещённый [Настав
провіщений Леніним новий період
всесвітньої історії, коли народи Сходу беруть
активну участь у вирішенні долі всього
світу (Матер. XX а. КПРС)]; 2)
возвещённый; провозвещённый. Ср. провіщати 1—2.
провіщення 1) предсказание; провозвещение,
провозвестие; предвозвещение [Вірою в
соціалістичне майбутнє, в його людяність
і справедливість перейняті поетичні
провіщення Тичини (Нович.)]; 2) возвещение;
провозвещение, провозвестие. Ср.
провіщати 1—2.
провіщо нар. зачем, для чего; навіщо і
"^що разг. [неизвестно] зачем и для чегб
ч [—Потурати йому,— заклекотіли які
заможні,— щоб то своє віддати навіщо і провіщо,
а далі й ходи за своїм добром (Квітка)].

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)