Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
про 446 про провіювати, -вїюю, -віюєш, провіяти, -вію, -вієш с.-х. провеивать, провевать, провеять [Тоді молотили хліб ціпами, зерно провіювали лопатами (Кроп.)\ — А що тут міркувать? Не полінуйсь провіять [горох], — Сказала Хівря тут, — в мішечки позсипай (Г.-Арт.)]. провіюватися, -вїюється, провіятися, -віється с.-х. 1) провеиваться, провеваться, провеяться; 2) страд, з. (несоверш.) провеиваться, провеваться. провіяти1 см. провівати. провіяти2 см. провіювати. провіятися1 см. провіюватися, провіятися2, -віюся, -вієшся разг. 1) проветриться [П а с т у х: ..Оце сьогодні випущу все бидло, нехай провіється (Л. Укр.)]; 2) (провести некоторое время в скитаниях, странствованиях) проблуждать, фам. протолкаться, прошляться [—Отак цілий вік провіється [Власов]! — бликнувши у сторону, подумав він (Мирн.)]. прововтузитися, -тужуся, -тузишся разг. провозиться. проводар см. проводир. проводжання провожание. проводжати, -джаю, -джаєш и проводити, -джу, -дині, провести, -веду, -ведеш провожать, проводить [Проводжали до станції— їде ж у Кремль ланкова (Шп.); Проводжає сина мати захищати рідний край (Сос.)\ Зіна провела Анатолія до самої шахти (Гур.); — Се ти, Карпику? — обзиваюсь до його. — Іди лиш та проведи од собак (Мирн.); Цад Атлантичним океаном Нас проводжала чорна африканська ніч (Дмитр.)', Тамара проводжала його заслізненими очима (Хижн.);~— Ач, гладуха, — трясе салом, розносить поговір! — проводить вона ковалиху неприязного думкою (Коцюб.); Сумними лавами ішли ми за труною, Сумними співами його [Леніна] ми провели... (Рил.)]. проводжатий, -того сущ. провожатый [Спартак: Для тебе теж потрібен проводжатий? (Дмитр.)]. проводжаючий 1) прич. провожающий [Гострим оком окинула вона проводжаючих її вартових (Фр.)]; 2) (род. проводжаючого) сущ. провожающий [На пероні тьмяно миготіли ліхтарі, під ними метушились пасажири і проводжаючі з парасольками (Десн.)]. проводження 1) проведение; (через что- нибудь — ещё) провод, проводка, уст. провождение; 2) проведение; производство, произведение; 3) проведение, уст. провождение; ^ня часу времяпрепровождение, времяпровождение, препровождение времени. Ср. проводити2 1—3. проводжуваний1 провожаемый [Старий., вклонився мовчки і, крекчучи, почвалав городами, проводжуваний невідступним поглядом .Кобзаря (Жур.)]. Ср. проводжати. проводжуваний2 1) проводимый; 2) проводимый; производимый; проделываемый [Тт. Єгоров і Попов прагнули до обмеження централізму з трохи більшою переконаністю, незалежно від їх власної або проводжуваної ними кандидатури (Ленін)]. Ср. проводити2 1—2. проводи (род. проводів и провід) 1) проводы, провожание (ед. ч.) [Тронько і Микита, підхопивши ланкового під руки, влаштували йому урочисті і шумні проводи (Ряб.); Як дивно, надзвичайно тремтів його голос .. Невже? сі проводи — тільки так, марне залицяння, та й годі?.. (Л. Укр.)]; далекі ~ди — зайві сльози погов. дальние проводы — лишние слёзы [Прострволоса, збентежена мати вихопилася за ними аж у двір. Хотіла до машини йти, ледве її зупинила Таня.. Далекі проводи, мовляв, зайві сльози (Ряб.)]; 2) эти. радуница (ед. ч.), обл. проводы; красная горка (ед. ч.) [Микола: ..Сьогодні скажу своєму батькові, щоб побалакав з твоїм, а після провід і поженимося (Тоб.); Оце було як прийдуть на проводи на громадський обід, то так наслухаєшся всього, що й господи! (Н.-Лев.)]. проводир, -ря, (реже) проводар, -ряг проводар, -ря 1) предводитель, торж. глава; (вождь уст. — ещё) водитель [За проводиря тут у нас [на селі] править Уляна... Вона головний організатор, проводир і радник (Вишня); Вона як вірна тінь пішла за тим, Хто був проводарем «Італії нещасній» (Л. Укр.); І поведе нас мудрий проводир [Ленін] В похід за щастя, за свободу й мир! (Бажан)]; 2) (сопровождающий для указания пути в незнакомой местности) проводник, провожатый (сущ.), уст. путеводитель [На містку ждуть проводирі по горах (Н.-Лев.); Де є камінь такий на шляху, щоб на нього не'збили ми ноги? Чи бував нам проводар такий, щоб не- вів манівцем, без дороги? (Л. Укр.)];. 3) (зачинщик) главарь, разг. коновод. проводирка предводительница. проводити1 см. проводжати. проводити2, -джу, -диш, провести, -веду* -ведеш 1) проводить, провести [Плоти стояли один в один до самої затоки, звідки катери проводили їх по одному попід мостом (Десн.); Він добре знав місцевість і провів наших бійців через болото (Шшш); О. Ананій прислухався, наморщив чоло, потім провів нігтем глибокий слід на відозві (Панч); Оксень болісно стогне., і слабими руками проводить по обличчю (Цюпа); Комуністична партія Радянського Союзу провела робітничий клас і трудове селянство через вогонь трьох революцій, створивши першу в світі державу робітників і селян (Вітчизна, 1956, 1)]; 2) (де- лать что, осуществлять что, заниматься чем) проводить, провести; (выполнять — ещё) производить, произвести, разг. проделывать, проделать [Проводячи комуністичне будівництво, радянський народ впевнено дивиться у майбутнє (Рад. Укр., 1951> IV); Сніг густо вкрив землю, і це дозволило проводити операцію безшумно і швидко (Верш.); Перед початком гастролей колектив театру провів творчу зустріч з глядачами (Рад. Укр., 1951, VIII); О к с а- н а: А тепер, дівчата, ми ревізію прове* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)