про 447 про* демо по-своєму (Вологи.)]; ~ти, ~тй в життя проводить, провести в жизнь [Огне в: Чекаю на запитання. Горлов: А чого ж чекати? Розкажи, чому оперативний план не провів у життя? (Корн.)]; ~ти, ~тй телефон, електрику проводить, провести телефон, электричество [А тепер Таїса Грона — інженер — Розкаже молодим дівчатам, Де буде лампа, де плафон, Куди провести телефон (Заб.)]; см. ещё провадити 1; 3) (находиться какое-нибудь время где- нибудь) проводить, провести [Усі вечори Костомаров звичайно проводив у Аліни (Іван.); Літо я все-таки думаю дома провести (Л. Укр.)]; ~> ти, ~ ти час проводить, провести время; 4) (только соверш.Щперен.: обмануть, перехитрить) разг. провести [Нас не провести, не вмолити. Ми віримо лише у те, Що від фашистів свіг звільнити — Це наше завдання святе (Воскр.)\\ 5) (только несоверги.) физ. проводить; 0~ ти коня спец. прохаживать лошадь. проводка проводка [В середині липня корабель вийде за полярне коло і забезпечуватиме проводку суден (Веч. Київ, 1957, V); З парового млина візьмемо енергію, зробимо проводку і будемо дивитися кіно (Шиян); На підставі всіх зазначених у звіті витрат і підтверджуючих документів обліковець робить по «Прибутково-видатковій книзі комірника» відповідні проводки у видатковій частині (Колг. Укр.,1958, 11)]. провозити, -вожу, -возиш, провезти, -зу, -зеш провозить, провезти [Сідай на мій віз, я тебе провезу до мого двора, що ніхто й не побачить (Квітка)', Пройдем вперед і провезем гармати Між молодим, колючим сосняком (Шп.)]. провозити, -вожу, -возиш провозить [Теплушко, фарбована в біле, Ти скільки під вибухів гук Людей на землі провозила, Кохань, і прощань, і розлук? (Мал.)]. провозитися, -возиться страд, з. провозиться [Вони [удільні князі] ..збирали на свою користь мито з товарів, що провозилися через їх князівства (Іст. Укр. РСР)]. провозитися, -вожуся, -возишся провозиться [Повернувся її чоловік від Збруча на кованій бричці й до самого ранку провозився за хатою, закопуючи награбоване добро (Цюпа)]. провозоспроможність, -ності ж.-д. провозоспособность. провойбвувати, -йовую, -йовуєш, провоювати, -воюю, -воюєш 1) (издерживать на ведение воины и перен.) разг. провоёвывать, провоевать [— Еге, парубче! — набрався врешті хоробрості старий. — Провоював ти свою дівку. Заміж вийшла Уляна (Збан.)]', 2) (только соверш.: провести некоторое время воюя) провоевать [Три роки провоював [Остап] день у день (Головко)]. провокатор, -ра провокатор [Він [Ленін] закликав комуністичні партії посилити пильність, уміти вести боротьбу з провокаторами (Біогр. Леніна)]', ^ри війни провокаторы войны. провокаторка провокатор (о женщине), разг. провокаторша [Вже двічі до них підсилали? німкень з Ельзасу, але обидва рази провокаторки, які показували себе француженками, не змогли гру довести до кінця, — їх розшифровували (Янов.)]. провокаторський провокаторский. провокаційний 1) провокационный [Та ще хтось пустив провокаційну чутку, ніби попадя у великий піст їла скоромне (Довж.)]\. 2) провокационный; ~ ні посіви с.-х. провокационные посевы. Ср. провокація? 1—2. провокаційно нар. провокационно. провокація 1) провокация [Провокація — випробуваний засіб контрреволюції (Сталін)', Чи ви повірили, що справді злодій* перед вами?! Та голову на одруб даю, ща це чиста провокація! (Головко)]; 2) мед., с.-х. провокация [Особливо добрі результати щодо провокації проростання бур'яні» рано навесні одержано при повторному лущенні стерні лущильником з полицями* (Колг. Укр., 1957, 1)]. пропонований провоцированный. провокування провоцирование [Американські імперіалісти в період між двома світовими, війнами були зайняті тільки справами війни — готуванням та провокуванням нового світового конфлікту (Смол.)]. провокувати, -кую, -куєш 1) провоцировать [Цей мерзотник доти провокував Загай- чика, доти щупав його з усіх боків, поки* не нащупав слабкого місця (Вільде)\ Центральна рада зайняла ворожу позицію до Радянської Росії і почала провокувати війну з нею (Вісник АН УРСР, 1957, 12)]; 2) мед., с.-х. провоцировать. провокуватися, -кується страд, з. 1) провоцироваться; 2) провоцироваться. Ср. провокувати 1—2. провокуючий провоцирующий [Наявність у двох близьких мовах слів однакового звучання при різності значень, відтінків, вживаності їх є провокуючим моментом у ро* боті перекладача (Кундз.)]. проволікати, -каю, -каєш, проволокти, -лочуг -лочёш и проволочити, -лочу, -лбчнш проволакивать, проволочить, проволочь (разг.)г протаскивать, протащить [І в цю хвилину паровоз, важко чахкаючи, проволік мимо нас ешелон з будівельними матеріал лами (Смол.)]. проволікатися, -каюся, -каєшся, проволок- тйся, -лочуся, -лочёшся и проволочитися, -лочуся, -лбчіїшся проволакиваться, проволочиться, проволочься (разг.), протаскиваться, протащиться [Не пускаючи ремня» з рук, він проволікся кілька кроків по» гальці, поки упряжка не спинилася (перекл. з Сьомуиікіна)]. про воловодити, -джу, -диш разг. проканителить. проволоводитися, -джуся, -дишся разг. проканителиться. проволок, -ку обл. замедление; з ~ком с замедлением; с расстановкой [— Я? — сказав він вкінці з проволоком (Фр.)]. * проволока разг. проволочка [— Служба про*-
|