Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
про 449 про вона чоловікові і буцім заснула, тоді як цілу ту ніч продумала і прогадала (Мири.)]. прогайнувати, -ную, -нуєш разг. 1) промотать, фам. уходить (перен.), профинтить, книжн. расточить [Невже ви прогайнували все своє добро? (Н.-Лев.); Нічого не придбав твій батько, все прогайнував (Барв.)]; 2) (о времени) протратить [даром] [Робитимемо все, аби на час скінчити: наймемо робітників, не прогайнуємо і годинки (Коцюб.)]. прогалина 1) (недостаток, упущение) пробел, перен. разг. прореха [Відзначаючи позитивне в тому, що зроблене нашими старшими майстрами [письменниками], ми разом з тим не повинні закривати очі на ті прогалини і недоробки, що є в їхній роботі (Мал.)]; 2) разг. прогалина, обл. прогалок [Соломія прочимчикувала поміж деревом до того місця, де була та кругла прогалина (Н.-Лев.); У величезних прогалинах чистої води з'явилось багато морського звіра (Трубл.); Підборіддя її [бабусі] захиталося,' ніс піднявся. Христя побачила тонкі, мов засохлі, губи і чорну прогалину беззубого рота (Мирн.)]. прогалинка уменьги. разг. прогалинка [Між деревами була прогалинка, вкрита високою травою (Трубл.)]. проганяння прогонка, прогон. проганяти1, -няю, -няєш и редк. прогонити, -ню, -ниш, прогнати (прожену, проженеш) 1) прогонять, прогнать; (заставлять отойти, удалиться, перен.: устранять мысль, сознательно стараться забыть — ещё) отгонять, отогнать [Любов: ..Ідіть, ідіть, вас дружина чекає, ідіть собії Милев- ський, глянувши на неї: Ви проганяєте мене? (Л. У к р.); Нам росіяни помогли прогнать Петлюру з України... (Сос); На закордонні ринки гнали великі гурти волів. У 60-х роках XVI ст. купці тільки привілейованих міст., прогнали через Перемишль більше 20 тис. волів (Іст. Укр. РСР); Анна: Ти кинула до когось квітку? М а р і к в і т а: Де ж там! Я нетлю проганяла... (Л. Укр.); Другого дня прогонив Василь кури з грядок, та й до обніжка наблизивсь (Тесл.); Наймичка вибігла з ломакою й прогнала собак (Н.-Лев.); Коли його кликали, він здригався, протирав долонею очі, ніби проганяв дрімоту (Куч.); Нові дива, котрі вони [некрути] бачили в городі, прогнали вчорашню думку про домівку (Мирн.)]; 2) (только соверги.: пронестись) разг. промчать, промчаться; О ~ти по третій ручці с.-х. разг. прогонять, прогнать по третьему прокосу [Коли сходило сонце, одинадцять коеарів прогнали на повні гони по третій ручці (Ле)\ проганяти2, -няю, -няєш соверш. разг. 1) прогонять; 2) (провести время в беготне) пробегать. проганятися1, -няюся, -няєшся разг. прогоняться. проганятися2, -няється страд, з. прогоняться; отгоняться. Ср. проганяти1 1. прогар, -ру прогар, разг. прогарина. прогарцювати, -цюю, -іпбєш прогарцевать [Серединою вулиці дрібно прогарцювали десятка півтора кіннотників (Смол.)]. прогарчати, -чу, -чйш прорычать; (о сердитом голосе) прбворчать [Мимо воріт несподівано прогарчав ворожий танк (Гонч.); Щука взяв подарунок, і щось прогарчав собі під ніс (Стор.)]. прогаювати, -гаюю, -гаюєш (редк.), прогаяти, -гаю, -гаєш упускать, упустить; (только соверш.: запоздать с чем-нибудь) промедлить [Федоренко поспішав, щоб не прогаяти в дорозі жодної хвилини (Кач.)]. прогаяний упущенный [Вона поспішала надолужити раніше в безділлі прогаяні дні (Ряб.)]. прогаяння упущение; промедление [Прогаяння в повстанні смерті подібне.. (Ленін)]. Ср. прогаювати. прогаяти см. прогаювати. прогвинтити см. прогвинчувати. прогвинтитися см. прогвинчуватися. прогвинчувати, -чую, -чуєш, прогвинтити, -нчу, -нтйш провинчивать, провинтить. прогвинчуватися, -чується, прогвинтитися, -тйться провинчиваться, провинтиться. прогин, -ну спец. 1) прогйб; 2) провес. Ср. прогинатися 1—2. прогинання 1) прогибание, спец. прогйб; 2) ^провисание; провес. Ср. прогинатися 1 — 2. прогинати, -наю, -наєш; прогнути, -ну, -неш прогибать, прогнуть [Чавунне тіло прогинало спину коня (Риб.); Не витримала молоді, недосвідчені в боях юнаки, прогнули лівий фланг, зламали, почали відступати (Цовж.)]. прогинатися, -нається, прогнутися, -неться 1) прогибаться, прогнуться; строит, проседать, просесть [Коли він ступив на сходи, здалося, ніби сходинки під ним прогинаються: ..такою кремезною була його постать (Шовк.); Дубовий сволок прогнувся, потемнів від часу (Гонч.)]; 2) (опускаться ниже, чем следует; изгибаться посередине под действием силы тяжести) провисать, провиснуть, спец. провешиваться, провеситься. прогімназія дорев. прогимназия [Видержала [Соня] екзамен за шість класів у прогімназії (Вас.)]. прогін1 , -гону прогон; (только о действии — еще) прогонка. Ср. проганяти1 1. прогін2, -гону 1) (участок пути; расстояние между соседними опорами в сооружениях) пролёт [Майже всі солдати стояли на дверях, бо залишилось іще кілька прогонів і буде невеличка слобідська станція (Шиян); Міст височів на п'ятдесят метрів над водою, і один прогін був скинутий тепер на дно ріки (Ланч)]; 2) спец. прогон [Він хоч майстер молодий, Але і зараз у його прогоні Біля вагранки — стяг перехідний... (Мур.)]; 3) архт. прогон. прогінний прогонный. прогірклий прогорклый [Божеволіють орди ворожі, І прогірклий вдаль стелиться дим... (Уп.)]. 29—35 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)