Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
про 450 про прогірклість, -лості прогорклость [Та рветься всесильно з туманів Замішана пахом каштанів Осіння прогірклість лози (Гірн.)]. прогіркнути, -не прогоркнуть, разг. промозгнуть [Сухим полинем прогіркли узбіччя (Гонч.)]. прогладжувати, -джуїо, -джуєш, прогладити, -джу, -дині проглаживать, прогладить. прогледіти, -джу, -диш разг. проглядеть [Дубинцову довелося признатися в душі, що він прогледів, як недавні учні виросли у справжніх шахтарів (перекл. з Волошина)]; 0 ~тн [в с і] 6 ч і просмотреть [все] глаза, проглядеть все глаза [В той день Оксана прогледіла на дорогу всЧ очі (Панч)]. проглинати, -наю, -наєш, проглинути, -ну, -неш разг. проглатывать, проглотить [Місто причаїлося і поступово завмирало. Вулиці порожніли — одну за одною проглинали темінь ночі і нашорошена тиша (Смол.); Ніхто нігде її [Марину] не бачив, нічого про неї не чув, наче її земля проглинула... (Мирн.)]. проглядати, -даю, -даєш, проглянути, -ну, -нсш 1) проглядывать, проглянуть [Крізь сітку павутиння проглядає в затінку калинове гроно (Ст.); В просвітку між навислих хмар Холодне сонечко прогляне (Шер.); В її очах крізь острах проглядало щось незнакоме Якову (Вас.)]; на обрії гинули гори на горизонте вырисовались горы; 2) (ознакомляться с чем-нибудь, проверять) просматривать, просмотреть, разг. проглядывать, проглядеть [Любителі сенсацій рвали з рук газети, швидко проглядали крикливі заголовки (Цюпа); Наталя Василівна одсунула тарілку і довго ходила по кімнаті.. Згадала, що треба проглянути зошити і приготуватись до завтрашніх уроків (Коп.)]. проглядатися, -дається 1) просматриваться [Командирський спостережний пункт було винесено так далеко вперед, що поле бою проглядалося з нього простим оком (перекл. 8 Катаева)]; 2) страд, а. просматриваться; проглядываться [Тут проглядаються креслення, підписуються якісь наряди (Вітчизна, 1956, 2)]; ер. проглядати 2. проглянути см. проглядати. прогнаний прогнанный; отогнанный [Я дуже зачудувався, побачивши між ними [робітниками] прогнаного вчора муляра (Фр.)]. Ср. проганяти1 1. прогнати см. проганяти1 . прогнатизм, -му антр. прогнатизм. прогнатися (проженуся, проженешся) разг. 1) прогнаться; 2) (пронестись) промчаться, (реже) промчать. прогнатичний антр. прогнатический. прошивати, -ває, прогнити, -ниє прогнивать, прогнить [Вивіска була стара, дикт в кількох місцях прогнив (Смол.)]. пропійлий прогнивший [Листя, <що вкривало товстим прогнилим шаром каміння, було • м'яке, як подушка, і вгиналося під ногами (Гонч.); Порівнюючи мораль передової частини російського суспільства з прогнилою мораллю буржуазної Європи, письменниця [Леся Українка] підкреслює благородство російського народу (Іст. укр. літ.)]. прогнити см> прогнивати. прогнівати, -ваю, -васш и прогнівити, -влю, -виш уст. прогневать, прогневить [Розказували, що менша дочка прогнівила була матір: у себе в хаті раз переховала горничну Уляну (Мирн9)]. прогніватися, -ваюся, -ваєшся и прогнівитися, -влюся, -вйшея уст. прогневаться, прогневиться [Низько уклонився рудобородий і сказав у голосі із дрожем: — Милостивії мої панове, не прогнівайтесь за слово сміле (Тич.); На сей раз прощу. Чуєш — удруге так зробиш — не прогнівайся. Всю шкуру з тебе здеремо (Мирн.)]. прогнівити см. прогнівати. прогнівитися гм. прогніватися. прогноз, -зу прогноз; (предвидение, основанное на определённых данных — ещё) предсказание [Сьогодні вранці відбувся консиліум. Всі лікарі без винятку погодилися з моїм прогнозом... (Трубл.); Збувся чудовий прогноз К. Е. Ціолковського, який ще в той період, коли літаки робили лише аеродромні польоти, передбачав, що на зміну гвинтомоторній авіації прийде авіація реактивна (Наука і життя, 1959, 1)]. прогноїти, -ною, -ноїш прогноить [Заснула Вкраїна, Бур'яном укрилась, цвіллю зацвіла, В калюжі, в болоті серце прогноїла (Шевч.)] прогностика прогностика. прогностичний прогностический. прогнути см. прогинати. прогнутися см. прогинатися проговорити см. проговорювати. проговоритися см. проговорюватися. проговорювати, -рюю, -рюєш, проговорити, -ворю, -вбриш 1) проговаривать, проговорить; (выговаривать — ещё) произносить, произнести [I брат з братом обнялися І проговорили Слово тихої любові Навіки і вікиї (Шевч.); Не проговориш до його ці словечка (Квітка); Для проби він задав мені з букваря десять букв і проказав разів зо три; за четвертим разом я вже всі букви сам проговорив (Кроп.)]; 2) (только соверги.: провести некоторое время в разговорах) проговорить, разг. протолковать [Непомітно ми з ним проговорили до ранку (Збан.)]. проговорюватися, -рююся, -рюєшся, проговоритися, -ворюся, -вбришся 1) проговариваться, проговориться, разг. пробалтываться, проболтаться, (только соверш.) выболтать, выболтаться [Пані Шульжевич тільки тепер зрозуміла, що вона проговорилась, сама впіймалась на гачок (Збан.)]; 2) (редк.: говорить лишнее, завираться) разг. заговариваться, заговориться [— Не дуже лишень потріпуйте село, коли любите сільську поведенцію, Павле Антоновичуі Говоріть, та не проговорюйтесь! — сказала пані я Висока (Н.-Лев.)]. прогоготати, -гочу,# -гочеш и прогоготіти, -гочу, -готйш разг. прогоготать [Мов грім прогоготів селом (Фр.)]. прогодбвувати, -довую, -довуєш, прогоду- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)