Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 584):
Попередня 
Наступна

про
451
про
вати, -дую, -дуєш 1) прокармливать,
прокормить; (людей разг. — ещё) питать (уст*),
пропитать, прохарчить (только соверги.)
[—Я, мамо, — каже Чіпка, — піду в Омель-
ник на ярмарок: чи не куплю коняки?
—..Тільки — навіщо ти на зиму її купиш?
Чим її прогодуємо? (Мирн.)\ Ремесло не
коромисло — пліч не відтягне, саме
прогодує (приказка)]; 2) (только соверш.:
кормить в течение некоторого времени)
прокормить [Як зберете Ви яку копійку про
чорний день, вона Вас до якого часу
прогодує (Мирн.)]. ^
прогодбвуватися, -довуюся, -дбвуєшся,
прогодуватися, -дуюся, -дуєшся
прокармливаться, прокормиться; питаться;
пропитаться; прохарчиться [Цим звіром не
прогодуєшся, коли хліба і масла або хоч
ведмежатини не матимеш (Трубл.)]. Ср. нро-
годбвувати 1.
прогодування прокормление, разг. прокорм;
пропитание. Ср. прогодбвуватн 1.
прогодувати см. прогодбвуватн.
прогодуватися см. прогодбвуватися.
прогойдати, -даю. -даєш прокачать.
прогойдатися, -даюся, -даєшся прокачаться.
проголити см. проголювати.
проголодатися, -даюся, -даєшся и обл. про-
голоднїтися, -ніюся, -нієшся
проголодаться [Старець трошки проголодавсь — хіп
той буханець (Стор.); Отець і син сіли
обідати: троха запізнили і проголоднілися
(фр.)і ,
проголодувати, -дую, -дуєш проголодать.
проголосити см. проголошувати.
проголосувати, -сую, -суєш проголосовать
[Все доросле населення нашої держави
проголосувало за мир (Літ. газ., 1950,
VIII)].
проголошений провозглашённый;
провозвещённый [Возз'єднання України з Росією
було всенародно проголошене 8 A8х січня
1654 року на Раді в м. Переяславі (Тези
про 300-річчя)]. Ср. проголошувати.
проголошення провозглашение;
провозвещение [Проголошення Радянською владою
рівності і суверенності народів Росії
відіграло величезну роль в об'єднанні і
згуртуванні раніше пригноблених народів
навколо Радянської Росії (Іст. Укр. РСР);
В повісті «Людина» Кобилянська висловила
протест проти рабського становища жінки
в умовах капіталістичного ладу, виступила
з проголошенням віри у світлі ідеали
людини (Іст. укр. літ.)]. Ср.
проголошувати.
проголошуваний провозглашаемый;
провозвещаемый. Ср. проголошувати.
проголошування провозглашение.
проголошувати, -шую, -шуєш, проголосити,
-лошу, -лбсиш провозглашать,
провозгласить; (объявлять о чём-нибудь торж.—ещё)
провозвещать, провозвестить [Знову співали
хором, знову проголошували різні тости,
часто лунали оплески (Гур.)\ Люди вітали
одне одного, обіймались, шаленіючи від
захоплення, проголошували хвалу народно-
визвольній армії (Гонч.); Тільки Радянська
влада відкрито проголосила право всіх
29*
націй на самовизначення аж до повного
відокремлення від Росії (Сталін)].
проголошуватися, -шується страд, а.
провозглашаться; провозвещаться [Не було
в світі країни, в якій би так ясно
проголошувались і так повно здійснювалися високі
принципи рівноправності і дружби народів,
як у нашому Радянському Союзі (Літ.
газ., 1949, VI)]. Ср. проголошувати.
проголювати, -люю, -люсш, проголити, -голю,
-голиш пробривать, пробрить.
прогомоніти, -ню, -нйш разг. 1)
проговорить, пробеседовать [Тієї неспокійної ночі
вони так і прогомоніли до самого ранку
(Чорн.)]', 2) (сказать тихо) редк.
пробормотать [— Совість... совість... — глухо
прогомонів він (Стор.)].
прогони, -нів ист. прогоны, прогонные
[деньги] [— Коней, голубчику. — А
подорожня, чи пак одкритий лист, є? — Подав йому
одкритий лист, він подививсь, і зараз
прогони вищитав — такий спритний! (Стор,)].
прогонистий разг. размашистый; (о дереве —
чаще) развесистый [Білий сніг так само
слався, скільки очі бачать навколо. Такі ж
прогонисті далі губляться десь аж на
обрії (Ле)', Високий прогонистий дуб,
..виняткової будівельної стрункості, гордовито
підносився над низькорослими гіллястими
в'язами (перекл. з Шолохова)].
прогбнити см. проганяти1.
прогонич болт [у ставен] [Пані Наталя
поторсала залізні прогоничі од віконниць,
поправила гайки (Коцюб.)].
прогонка техн. прогонка.
прогоновий (относящийся к пролёту моста,
арки) пролётный.
прогбнювати, -ііюю, -нюєіп см. проганяти1.
прогорати, -раю, -раєш см. прогоряти.
прогорілий прогоревший, разг. прогорелый.
прогоріти см. прогоряти.
прогорлати, -лаю, -ласщ разг. проорать,
прогорланить [Воля! Анрі-Жак жахливим
голосом прогорлав «Марсельєзу», вперше
відчувши її якості (Янов.)].
прогортати, -таю, -таєш, прогорнути, -горну,
-горнеш 1) прогребать, прогрести [На
велику силу Пріська з Христею одхилили
двері, прогортаючи руками сніг (Мирн.)',
Наче хвиля рілля — Хоч веслом
прогорни. Це колгоспна земля — Наші славні
лани (Воронько)]', 2) (отодвигая в разные
стороны, разъединять) разг. раздвигать,
раздвинуть [Пливу човником, прогортаючи
верховіття лози (Коп.)\ .Він ті кущі
потихеньку прогорнув — сидить дівчина на
лавочці (Вовч.)].
нрогорювати, -рюю, -рюєш прогоревать
[Проторговала ще скільки літ сама з малим
Тишком (Вовч.)].
прогоряти, -ряю, -ряєш, прогоріти, -рю»
-рйш прям., перен. прогорать, прогореть
[Я сів ненароком на жарину.., а штани й
прогоріли (Збан.)', Якось на гастролях
у Москві театр Суслова прогорів і мусив,
ліквідуватися (Минуле укр. театру)].
прогосподарювати, -рюю, -рюєш 1)
похозяйничать; ) разг. потерять хозяйничая;
(раздать^ израсходовать не по-хозяйски)

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)