Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
про 452 про разбазарить 'І корови, і воли — усе прогосподарював (Сл. Гр.)]. прогостювати, -тюю, -тюєш прогостить [Недовго прогостював Кузьма Петриченко в Острі, лише три дні (Шиян)]. програвання проигрывание. програвати, -раю, -раёш, програти, -раю, -раєш 1) проигрывать, проиграть; (в азартной игре фам. — ещё) просаживать, просадить, продувать, продуть; (в споре разг. — ещё) проспоривать, проспорить; (побившись об заклад уст. — ещё) прозакладывать (не- соеерги. и соверги.) [Артамонов програє Кононову підряд третю партію в шахи (Дмитр.); Воздвиженському дуже не йшла карта. Він сердився, вгонивсь в азарт і тим йде більше програвав (Н.-Лев.); Чи програв, чи виграв, аби свіжі гроші! (приказка)]', 2) (упускать что-нибудь, лишаться чего-нибудь, терпеть ущерб от чего-нибудь или в чем-нибудь) проигрывать, проиграть; (вследствие ошибочного расчёта — ещё) прогадывать прогадать [Сидів він і почував, що його діло програє, а як його направити— він не міг доорати способу (Вас.); К а з и- дорога: ..Пішла моя справа по судах, а він узяв та й підкупив мого адвоката, і я програв (Фр.)]; г^тп в очах кого проигрывать, проиграть в чьих глазах (в чьём мнении); він скоріше (швидше) ^рає, ніж виграє на цій справі он скорее проиграет, чем выиграет на этом деле; 3) (упражняясь, исполнять на музыкальном инструменте,' заставлять прозвучать) проигрывать, проиграть [А там же, за стіною, Своє написане музика програвав, Тихенько, лишсобЦРил.); Програли баяністи двічі й тричі Все той же вальс (Мур.)]; ~тп пластинку проигрывать, проиграть пластинку; 4) (только соверш.: играть в течение некоторого времени) проиграть. програватися, -раюся, -раєшся, програтися, -раюся, -раєшся проигрываться, проиграться; продуваться, продуться [Ти винен, бра Рябко, що ніччю розбрехався; Ти ж знав, що вчора наш у карти Пан програвся (Г.-Арт.)]. Ср. програвати 1. програвач, -ча проигрыватель [Високопродуктивно працюють дніпропетровські радіобудівники в цьому році. За нерше півріччя виготовлено понад план 6000 радіоприймачів і 8000 програвачів (Рад. Укр., 1958, VII)]. програма программа [3 величезною активністю XXI з'їзд обговорив і одностайно затвердив грандіозну програму дальшого , розвитку народного господарства, культури і науки, програму розгорнутого будівництва комуністичного суспільства в СРСР (Наука і життя, 1959, 2); Він їхав до колгоспу вже з певним своїм широким планом і твердо схваленою для самого себе програмою дій (Сміл.); Стаття Леніна «Партійна організація і партійна література» була програмою партії в питаннях літератури і мистецтва (Рад. літер., 1958, 2); Навшпиньках пробігла за кулісами Олеся з програмою в руці (Донч.); Матеріалу давала Ольга Карлівна значно більше, ніж вимагала програма десятого класу (/Гол.)]. нрограма-макснмум (род. програми-максимум) программа-максимум. програма-мїнімум (род. програми-мінімум) программа-минимум [Не одна тільки вимога самовизначення націй, а всі пункти нашої демократичної програми-мінімум були раніше, ще в XVII і XVIII віках, виставлені дрібною буржуазією (Ленін)]. програмка уменьги. программка [— Хто це грає Платона? — тихо запитав Перекат. Катя довго дивилася в програмку, відшукуючи прізвище (Собко)]. програмний, (реже) програмовий программный [Одним із своїх програмних завдань Комуністична партія завжди вважала боротьбу за скорочення робочого дня (Хрущов); [І. Франко] видає партійний орган «Народ». Тут він містить багато блискучих публіцистичних і програмових статей (Коцюб.)]; ~не електронне управління техн. программное электронное управление. програний 1) проигранный; просаженный, продутый; проспоренный [Ось уже другий тиждень люди всього села, програні, як худоба, щодня переходять з рук одного пана до рук другого (Баш)]; 2) проигранный; прогаданный [Гітлерівець почав кричати на них [хлопців] і запитувати, чому їхні батьки не здаються під Сталінгра- дом, — адже справу їхню програно, армії— капут..?! (Янов.)]; 3) проигранный. Ср. програвати 1—3. програти см. програвати. програтися см. програватися. прографляти, -ляю, -ляєш, прографити, -флю, -фйш прографлять, прографить. програш, -шу проигрыш [Дивлячись на програші та виграші інших, Данько поступово проймався звідкись певністю, що йому повезе (Гонч.); Моя гра скінчилася, і програш треба сплачувати чесно (Руденко)]. програшний проигрышный [Наймитові стало шкода цього здорового силача, що безрозсудно погодився на таке програшне змагання (Шиян)]. прогребти см. прогрібаги. прогрес, -су прогресе [Запуск космічної ракети — свідчення того, що саме наша країна, наша наука і техніка, наш народ ідуть в авангарді прогресу (Рад. Укр., 1959, І); Лікар кожний раз знаходить у мене прогрес при вислухуванні (Л. Укр.)]; т є к- нічний ~с технический прогресе [Нафтовики Борислава наполегливо здійснюють технічний прогрес у видобуванні нафти і бурінні (Наука і життя, 1956, 8)]. прогресивка разг. прогрессивка [Працюю я там [на фермі] п'ятий рік, даю рекорди, маю ордена, молоко одержую і на трудодні, і на прогресивку (Янов.)]. прогресивний прогрессивный [3 любов'ю й надією дивиться все прогресивне людство на свій авангард, на багатомільйонний радянський народ (Літ. газ., 1950, VIII); Тут же, на мітингу,[було оголошено, скільки |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)