Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
про 453 пра сьогодні заробив Реніке. В дію вже вступила прогресивна оплата праці. Заробіток виявився солідним (Собко)]; ~на асиміляція лингв, прогрессивная ассимиляция ; г~па відрядність эк. прогрессивная сдельщина. прогресивність, -пості прогрессивность [..борючись проти вільної конкуренції, ми не можемо забувати її прогресивності порівняно з напівкріпосним ладом (Ленін)]. прогресивно нар. прогрессивно [Прогресивно збільшується врожай і від приорювання високих доз зеленої маси сидеральних культур (Колг. Укр., 1957, 8)]', ^но-п р є м і а- льна заробітна плата эя. прогрессивно-премиальная заработная плата. прогресист полит, прогрессист [Впливовими в націоналістичних колах, незважаючи на свою .нечисленність, були [до Лютневої революції] прогресисти.. — партія української ліберальної буржуазії (Іст. Укр. РСР)]. прогресистка полит, прогрессистка. прогресія мат. прогрессия; убуваюча (спадна) ~сія убывающая прогрессия. прогресування прогресейрованис. прогресувати, -сую, -суєш прогрессировать [Але факт! Існуб світ, Навіть прогресує ... (Воскр.); Ще в дитинстві Леся Українка захворіла на туберкульоз, який з кожним роком прогресував (Іст. укр. літ.)]. прогресуючий прогрессирующий [Імперіалізм є епоха прогресуючого гноблення націй усього світу жменькою «великих» держав.. (Ленін); Великою трагедією для людини є прогресуюче зниження слуху, оскільки воно позбавляє її можливості спілкуватися з близькими і знайомими (Наука і життя, 1958, 12)]', ~чіііі склероз мед. прогрессирующий склероз. прогризати, -заю, -заєш, прогризти, -зу, -зет 1) прогрызать, прогрызть [Потім, мрія змалювала ще якусь дивовижну машину, яка прогризала наскрізь кам'яну гору (Донч.)', Кожного дня тепер я ходив до «стоматолога», ніби гартував свої зуби для того, щоб прогризти тюремну стіну (Збан.)]\ голову «-'Тії ким, чим перен. разг. заедать, заесть разговорами о ком, о чём, уши прожужжать о ком, о чём [— Гетьте, не лізьте!— скрикне Марина. — Он мені всі голову прогризли вами (Мирн.)]; 2) (только соверш.: грызть в течение некоторого времени) прогрьшь. прогризатися, -заюся, -заєшся, прогризтися, -зуся, -зёшея прогрызаться, прогрызться [Той змій як прогризся скрізь той ліс і знов летить за ними (Рудч.)]. прогризти см. прогризати. прогризтися см. прогризатися. прогрймати, -маю, -маєш прокричать, разг. проорать. прогриміти, -млю, -мйш прогреметь [1 над могилою постріляних луганців Три рази прогримів прощальний їх саліют (Бажан); Несподівано в коридорі пролунали важкі кроки і в тиші прогримів чийсь грубий голос (Собко); Коли я підвівся за ним, щоб іти, новий вибух оплесків прогримів у залі (Сміл.); Кажуть, ваш хор скоро прогримить на весь район, товаришу За- лужний? (Збан.)]. прогрібати, -баю, -баєш, прогребти, -бу, -бёш прогребать, прогрести [Він підповз до клуні, де відбувалися збори, прогріб дірку в соломі, наставив вухо (Янов.)]. прогрів, -ву спец. прогрев [Задню стіну [мартена] треба заправляти під час кипіння попередньої плавки. Передню — під час прогріву шихти (Руденко)]. прогрГвашсть, -пості спец. прогреваемость. прогрівання прогревание, спец. прогрев [Добрі наслідки дав весняне прогрівання насіння на сонці протягом однієї-двох діб (Колг. Укр., 1958, 3)]. прогрівати, -ваю, -ваєш, прогріти, -рію, -рієш прогревать, прогреть [Змерзлий [Ко- стюк] сидів біля грубки, сьорбав із кухлика чай. — Прогріваю себе, — пожартував він, — з усіх боків: зовні і зсередини (Головко); Влітку сонце нагріває поверхню [тундри], але ще не настільки, щоб прогріти її на велику глибину (Фіз. геогр.)]. прогріватися, -каюся, -ваєшся, прогрітися, -ріюся, -рісшея прогреваться, прогреться [Буйна рослинність, затіняючи собою воду, не давала їй добре прогріватися (Донч.); Весна 1955 року була холодна, затяжна: лише 5 травня грунт прогрівся до 12— 13 градусів (Колг. Укр., 1956, 2)]. прогріти см. прогрівати. прогрітий прогретый [У чому ж лікувальна сила соснового лісу? Насамперед у повітрі. Воно тут прогріте, сухе і тепло (Наука і життя, 1956. 9)]. прогрітися см. прогріватися. прогріх, редк. прогрішення уст. прегрешение, иогрешёние; (ошибка, допущенная кем нибудь в чем-нибудь) погрешность [Травить Мене подвійне горе жалом мідним: Те зло, що своїм прогріхом вважаю. 1 те добро, що без заслуги маю (Фр.); Він не знав, — варто чи не варто розповідати про своє єдине військове прогрішення (перекл. з Казакевича)]. прогрішати, -шаю, -шасш, прогрішити, -шу, -шйш разг. погрешать, погрешить; ~шйти проти здорового розуму погрешить против здравого смысла. прогрішення см. прогріх. прогрішити см. прогрішати. прогрішитися, -шуся, -шйшея разг. 1) (чим) провинніься (в чём и чем) [Ти любиш її, хоч вона й ирогрішилась (Барв.)]; 2) (против чего) разг. погрешить. прогромаджувати, -джую, -джуєш, прогро- мадитп, -джу, -диш прогребать [граблями], прогрести [граблями]. прогрузатн, -заю, -заєш, прогрузти и про- грузнути, -зну, -знеш обл. проваливаться, провалиться [Неглибокий на простора* сніг легко прогрузав і не скрипів під ногами (Ле і Левада)]. прогрюкати, -каю, -каєш прогромыхать, прогрохотать; (громко, с шумом и ударами) простучать. прогугнявити, -влю, -виш и редк. ирогугнйтп, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)