Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
про 454 про -ню, -ниш разг. прогнусавить, прогнусить, прогундосить [— Ти — Жора?! Ти — мій Жора?! — отетерів батько. — А що, хіба не схожий? — прогугнявив Жора (Вишня)]. прогуготіти, -гочу, -готйш прогудеть. прогудіти и прогусти, -гуду, -гудёш прогудеть; (о насекомых и перен. — ещё) прожужжать [Пароплав прогудів ще раз і став розвертатися проти течії (Жур.); Над колоною, що прорвалася, прогули., транспортні літаки (Куч.); — Прошу, прошу, Маріє Іванівно, — запросив Малахов. —Про вовка помовка, а вовк у хату, — прогудів Зуб (Собко); Десь угорі прогудів пізній жук рогач (Донч.)]; 0 що було, т є ^гулб погов. что было, то быльём поросло или что было, то сплыло [Що було, те прогуло. Хто тоді знав, як воно краще буде (Жур.)]. прогукатн, -каю, -каєш разг. прокричать [подзывая]. прогул, -лу прогул. прогулювати, -люю, -люєш, прогуляти, -ляю, -ляєш 1) прогуливать, прогулять; (тратить па развлечения, пьянство — ещё) прокучивать, прокутить [А ти, дядьку, дожидай; завтра до вас у село приїде наш старший, так ти його не прогуляй і усе дожидай (Квітка)) Чи в нас грошей немає? Може, я червінці за ніч прогулюю! (Головко)]] 2) (проводить время в развлечениях) разг. прогуливать, прогулять; (в пьянстве, ьутеже — ещё) прокучивать, прокутить [Ввесь день весело прогуляли І п'яні спати полягали; Енея ж ледве повели (Котл.)]; 3) (делать прогул на работе) прогуливать, прогулять [— Слухайте, Секлето Пилипівно, коли вже ви будете вчасно на роботу виходити? І коли вже ви будете взагалі не прогулювати? — звернувся бригадир до Секлети Пилипівни (Вишня)]; 4) (только несоверш.: водить гулять; водить медленным шагом) прогуливать [Корів прогулюємо двічі па день, щоразу по 2—2,5 години (Колг. Укр., 1957, 4)]. прогулюватися, -лююся, -люєшся, прогулятися, -ляюся, -ляєшся прогуливаться, прогуляться [Стьопа прогулювався по палубі (Трубл.); Пішли б ви у садок прогулятись (Вовч.)]. прогуляний прогулянный [Ударник лічить трудодні, а ледар — прогуляні дні (приказка)]. прогулянка прогулка [Комсомольці і молодь залізничного вузла вирушили до Дніпра на прогулянку (Бойч.)]. прогулянковий прогулочный [Від річкових причалів один за одним відходять комфортабельні теплоходи у прогулянкові рейси (Веч. Київ, 1957, IV)]. прогуляння разг. прогулка [Надя, Саня й Махновська ходили з ним на прогуляння в міський парк (Н.-Лев.)]. прогуляти см. прогулювати. прогулятися ]рм. прогулюватися. прогульний прогульный. прогульник прогульщик [Як дбаєш, так і маєш: ударник їсть, а у прогульника піст (прислів'я)]. прогульниця прогульщица. прогумований прорезиненный [Він огорнув голову прогумованим плащем (Трубл.)]. прогумовування прорезіінивание^ спец. прорезинка. прогумовувати, -мбвую, -мовуєш, прогумувати, -мую, -муєш прорезинивать, прорезинить. прогумовуватися, -мбвується, прогумуватися, -мусться прорезиниваться, прорезйнлться. прогумування прорезинка (спец.). прогумувати см. прогумовувати. прогумуватися см. прогумовуватися. прогундбсити, -дбшу, -дбсиш редк. прогундосить [Першим отямився булькатий Юзек, з приплюснутим носом. — Пан Єзус, — прогундосив він, — така краля! (ІҐанч)]. См. ещё прогугнявити. прогупати, -паю, -паєш разг. пробухать; (ногами, копытами и т. п.) протопать [Тремтить Тамара, почувши кроки двох німецьких солдатів, які прогупали посеред вулиці в напрямі заводу (Хижн.)]. прогупотіти, -почу, -потйш усилит, протопать [По вулиці прогупотів роз'їзд (Головко)]. прогуркати, -каю, -каєш прогрохотать; (с громким треском — ещё) прогромыхать, (слабее) прогреметь [Пройшли вартові. Кулеметні колеса Прогуркали, плеаіучись в бризках води (Бажан)]. прогуркотіти, -кочу, -котиш и прогуркотати, -кочу, -кбчеш усилит, прогрохотать; прогромыхать; прогреметь [Скоро прогуркотів глухий звук вибуху (Трубл.)]. Ср. прогуркати. прогусти см, прогудіти. продаваний 1) продаваемый; 2) отпускаемый. Ср. продавати 1—2. продавання 1) продажа; 2) отпуск. Ср. продавати 1—2. продавати, -даю, -даєш, продати, -дам, -даси 1) продавать, продать [Тоді порадились разом, і Прокіп повіз продавати пшеницю (Коцюб.)', Ще* вовка не вбили, а шкуру продають! (приказка); Ти чесна жінка, ти не продаєш своєї вроди й пестощів за гроші (Л. Укр.); Марко мало вірив у те, що сьогодні він зможе десь продати свої руки (Цюпа)\ Чисті мислі у воїнів, та один негідник може хоробрих людей продати... (Хижн.)]', ~вати зуби перен. разг. чесать зубы [Він сказав їй, що взяв її не на те, щоб вона продавала зуби та реготалась з парубками (Коцюб.)]; за що купив (купила), за те й ^даю погов. за что купил (купила), за то и продаю [—Може, він, — відказує спокійно Параска, — і бреше, а я — за що купила, за те й продаю!.. (Мирн.)]; псові очі ^дати перен. разг. совесть потерять; ^ ти з молотка разг. уст. продавать, продать с молотка; 2) (перен.: выдавать покупателю, потребителю и т. п.) отпускать, отпустить. продаватися, -даюся, -даєшся, продатися, -дамся, -дасися 1) продаваться, продаться [А хіба ми не знаємо, як продавалися різні отамани й отаманснята царським |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)