Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
про •455 про генералам Краснову, Денікіну, Врангелю, Колчаку?! (Вишня)] Найду долю, одружуся, Не найду, втоплюся, Та не продамся нікому, В найми не наймуся (Шевч.)]; 2) страд, з. (несоверш.) продаваться; отпускаться [Вдома [у Федоренка] продавалися господарські здобутки, як: набіл, овочі, мед і т. ін. (Коб.)]; ер. продавати 1—2. продавець, -вця продавец [Продавці гриміли засувами, відкриваючи свої крамниці (Куч.)]; ~ць книжок продавец книг, уст. книгопродавец. продавити см. продавлювати. продавитися см. продавлюватися. продавлений продавленный; прожатый [Ніна сіла на широкий продавлений диван, ще раз оглянула кімнату (Поп.)]. Ср. продавлювати 1. продавлювати, -люю, -люєш, продавити, -давлю, -давиш 1) продавливать, продавить; (надавливая, вгибать, проваливать — ещё) прожимать, прожать [Пластмаси можна також розтоплювати й продавлювати через отвори різних форм для одержання стрічок, ниток або трубок (Наука і життя, 1959, 2)]\ 2) (только соверги.: давить в течение определённого времени) продавить. продавлюватися, -люється, продавитися, -давиться 1) продавливаться, продавиться; 2) страд, з. (несоверш.) продавливаться; прожиматься; ср. продавлювати 1. продавщиця продавщица [Дві продавщиці ледве встигали обслуговувати малих галасливих покупців (Куч.)]. продаж, -жу продажа [Продаж тракторів та інших сільськогосподарських машин колгоспам., посилить безпосередні економічні зв'язки між промисловістю і сільським господарством (Рад. Укр., 1958, II); — Позбирай у віз рибу та вези в місто на продаж, — промовив отаман до жінки (Н.-Лев.)]; ~ж з торгів продажа с торгов. продажний продажный [Ніщо життя не спинить — ні постріли, ні зрада, Ні підступи, ні трутизна продажної душі (Бажан)]; ~на людина продажный человек. продажність, -ності продажность [Галицькі клерикали та вся с вор а буржуазних українських націоналістів завжди прикривали свою продажність австро-німецьким і польським імперіалістам фразами про свій нібито «національний патріотизм» (Козл.)]. проданий 1) проданный [Вони житимуть до весни у проданій хаті (Мирн.)]; 2) отпущенный. Ср. продавати 1—2. продати см. продавати. продатися см. продаватися. продбаза (продовольча база) прод- база (продовольственная база). продвигтіти, -тйть содрогнуться. продебатувати, -тую, -туеш продебатировать. продезинфікований продезинфицированный [За 15 днів до опоросу їх [свиноматок] переводять у заздалегідь вимиті, побілені і продезинфіковані окремі станки (Колг. Укр.,^1957, 1)]. продезинфікувати, -кую, -куєш продезинфи- I цйровать [Овочесховища потрібно заздалегідь продезинфікувати (Наука і життя, 1959, 8)\. продекламований продекламированный. продекламувати, -мую, -муєш продекламировать [Часто Віра Минівна просила дівчину щось продекламувати, і Ляля читала (Гонч.)]. продемонстрований продемонстрированный [Недавно в Лондоні була продемонстрована нова телевізійна камера, в якій для одержання Зображення замість світла використовується ультразвук (Наука і життя, 1959, 6)\. продемонструвати, -рую, -руєш продемонстрировать [В лабораторії нам продемонстрували цікаві досліди по впливу радіоактивного і нерадіоактивного калію на діяльність ізольованого серця жаби (На- % ука і життя, 1959, 2); У липні 1918 року відбувся І з'їзд Комуністичної партії* (більшовиків) України. З'їзд продемонстрував вірність принципам пролетарського інтернаціоналізму (Іст. КПРС)]. продеренчати, ч-чу, -чйш продребезжать [Він., продеренчав розбитим горшком (Козл.)]. продеренькотати, -кочу, -кочеш и про деренькотіти,* -кочу, -котиш усилит, [громко (сильно)] продребезжать. продержати, -жу, -жнш продержать [Петруся продержали три тижні в поліційнім арешті (фр.)і продержатися, -жуся, -жишся продержаться [Нехай собі землю відібрали у них дв- нікінці. Нічого, довго вони не продержаться (Цюпа)]. продерти см. продирати. продертий продранный [У неї були продерті лікті (Л. Укр.)]. продертися см. продиратися. | про дефілювати, -люю, -люєш продефилировать [Огидні примари продефілювали перед нею (Смол.)]. продешевити, -влю, -виш и редк. продешевй- тися, -влюся, -вйшея продешевить [Т і п к а: ..Краще вам худобу на місці продать, бо у ярмарці можна продешевить (Кроп.); — Ви ж глядіть, дядьку, не продешевіться. За таку молоду та хорошу дівчину правте добру цінуї —жартувала Мар'я (Мирн.)]. продзагін, -гону (продовольчий загін) ист. продотряд (продовольственный отряд) [23 травня 1920 р. ВУЦВК постановив мобілізувати. 4 тис. робітників на продовольчу роботу.. З робітників було створено 177 продзагонів, що разом налічували близько 5 тис. чоловік (Іст. Укр. РСР)]. продзвеніти, -ню, -ниш прозвенеть [Давно продзвенів останній дзвоник, давно розійшлися школярі! (Донч.); Продзвеніла ніжно бджілка (Шп.); Дорога в'ється між полями... Ти не прийдеш, не прилетиш — І тільки дальніми піснями В моєму серці продзвениш (Рил.)]. продзвонити, -воню, -вониш 1) прозвонить, отзвонить [Годинник в залі продзвонив дванадцять (Н.-Лев.); Нарешті продзво- I нили повістку, а ще за півгодини, важко |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)