про 456 про сопучи, до станції підповз довжелезний порожняк (Головко)]', 2) (отблаговестить) уст. отзвонить [Пособорували генеральшу в обідню годину, а на ранок і по душі продзвонили... (Мирн.)]; 3) (разгласить, сделать известным всем, разг. раззвонить [Таки сховались ми з своїм весіллям! Таже ж він оце продзвонить на всю губернію про весілля! (її.-Лев.)]. продзеленчати, -чу, -чині разг. прозвенеть [На вхідних дверях продзеленчав дзвоник (Трубл.)]. продзенькати, -каю, -каеш прозвенеть. продзижчати, -чу, -чйш прожужжать [Спочатку Вася не зрозумів, що це таке продзижчало біля самого його вуха (Собко); А співає [Ватя] манерно, ще й дзижчить, мов ґедзь: дсс. . дсс... Не проспівала, а продзижчала усю «Аз^>у» (Н.-Лев.)]. продзюрчати, -чу, -чиш разг. просвистеть [в свисток] [Десь різко продзюрчав свисток (Собко)]. продзявкати, -кає протявкать. продзьобувати, -бує, продзьобати, -бає проклёвывать, проклевать, проклюнуть. продивлятися, -ляюся, -лясшся, продивитися, -дивлюся, -дивишся 1) просматривать, просмотреть, разг. проглядывать, проглядеть [За столом майор Ніна Славіна продивляється німецьку газету (Собко); Маруся: Коли про своє щастя будеш дбати, то, дивись, і продивишся чуже нещастя (Мирн.)]; 2) (що и у що) (получать доступ куда-нибудь) проникать [взглядом], проникнуть [взглядом] (во что) [Небо синє, чисте— ні хмариночки, ні плямочки — глибоке, просторе та широке. Не продивитися його глибини, не досягнути оком до краю! (Мирн.); —Ти брешеш!—суворо гримнула вона і ще прикріше подивилася дочці у вічі, неначе хотіла продивитися їй у душу (Мирн.)]; О [в с іі очі ^витися (всматриваясь, долго ждать кого-нибудь, что-нибудь) [все] глаза просмотреть, [все] глаза проглядеть [Я ж очі продивилась, виглядаючи судженого (Панч)]. продиктований прям., перен. продиктованный [Нариси П. Козланюка продиктовані серцем вірного сина свого народу, серцем патріота Соціалістичної Вітчизни (Літ. газ., 1950, IX)]. продиктувати, -тую, -туєш прям., перен. продиктовать [Вчителька продиктувала хлопцеві кілька речень (Цонч.у, День і ніч готую я панам свій рахунок. Гартую військо, збираю нечувану силу і рано чи пізно продиктую панам свою волю (Тулуб)]^ продимати см. продувати. продимити см. продимлювати. продимитися см. продимлюватися. продимлений прокопчённый; прокуренный; продымлённый [На обшитому ременем комірі просторого сіряка Мар'яна петлею висить продимлене кільце ковбаси (Ст.); Як душитись в продимленій теплушці чи в прокуреному вокзалі, хіба не краще пройтись по незнайомому місту! (Головко); .Були стомлені, продимлені, готувалися до останнього удару, і в кожного була тільки одна думка — добити ворога (Собко)]. Ср. продимлювати. продимлювати, -люю, -люєш и редк. продимляти, -ляю, -ляєш, продимити, -млю, -мйш прокапчивать, прокоптить; (пропитывать табачным дымом — ещё) прокуривать, прокурить, (дымом вообще — также) продымить (только соверш.). продимлюватися, -лююся, -люсшся и редк. продимлятися, <гляюся, -ляєшся, продимитися, -млюся, -мйшся прокапчиваться, прокоптиться; прокуриваться, прокуриться; продымиться. Ср. продимлювати. продимляти см. продимлювати. продимлятися см. продимлюватися. продирати, -раю, -раєш, продерти и продрати, -деру, -дерёш разг. продирать, продрать, прорывать, прорвать [Проміння сонця поволі, немов боязко, продирало густу темноту, що панувала віддавна в печері (Фр.); Сонце продерло хмару, і мокрі трави враз осміхнулись (Коцюб.); Узяли Чіпку п'яного, силоміць посадили в чорну.. Увечері пішли [товариші], та як чорна була лихенька вже, вони її продрали й випустили невольника (Мирн.)]; 0 ^ти очі разг. продирать, продрать ютаза [Встанемо вранці, продеремо очі, та зараз за самовар (Н.-Лев.); Промайнула воля.. Задурманений неволею люд почав продирати очі... (Мирн.)]. продиратися, -раюся, -раєшся, продертися и продратися, -деруся, -дерешся разг. 1) продираться, продраться, прорываться, иро- рваться [Раз став він Свиту надягать, Аж дивиться — рукава вже продрались (Гл.)]; 2) (перен.: проходить, преодолевая какое-нибудь препятствие) пробираться, пробраться, пробиваться, пробиться, разг. продираться, продраться [По дну міжгір'я, між тисячотонними камінними надовбнями, крізь колючий чагарник продиралися бійці (Гонч.); Хлопчики продерлися крізь терен і вибігли на городи (Панч); Я теж маю сміливість... нахабство, колись спробувать і собі продертись в університет (Вас); Поміж розлогі буки тут і там продиралися вже і падали на землю золоті плями (Фр.)]. продискувати, -кую, -куєш с.-х. продисковать [Старовікові зріджені люцернища рано навесні слід прокультивувати або продискувати і підсіяти ячменем чи вівсом для поповнення травостою та поліпшення якості сіна (Колг. Укр., 1957, 5)]. продих1, -ху бот. устьице [3 продихів вуглекислота надходить у міжклітинники листка, а звідти в клітини, що містять хлорофіл (Колг. вироби, енцикл.)]. продих2, -ху разг. продув [Мороз все дужчав — продих на шибці автобуса швидко затягувало синюватими жилками (Збан.)]. продихати (продихаю, продихаєш и про дишу, продйшеш) разг. продышать [Ану ж сьогодні на мене черга головою наложити! А не пропаду, то й так не виграю багато, от, аби продихати (Фр.)]. продихати, -хаю, -хаєш разг. продувать [Ві-
|