Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
яро .457 про терець устиг обтрусити росу з віт, приємно продихав крізь дерева, неначе на прогулянку забрів у діброву (Ле); Понапинали [діти] сорочки на коліна, продихають на шибках ясні кружечки (Вас.)]. продихатися, -дйшуся, -пишешся разг. отдышаться, разг. продышаться. продихнути, -ну, -нёш (вздохнуть) редк. продохнуть [Пахол стояв і мовчав, і не плакав, тільки важко дихав, намагаючись продихнути крізь стиснені груди (Смол.)]\ О^не г^ти, н є ~нёш невозможно дохнуть; разг. не продохнуть, не продохнёшь [Над снігом застиг тепер такий мороз, що й не продихнеш, — губи терпнуть (Коп.)]. продиховий устьичный [При недостачі води продихові клітини [листка], втрачаючи свою пружність, випрямляються і щілина між ними закривається (Осн.даре.)]. Ср. продих1. продівувати, -дівую, -дівуєш разг. прожить в девицах, фам. просидеть в девках [Чи вже ж їй вік продівувать, Зносити брівоньки нізащо?.. (Шевч.)]. продієвідмінювати, -нюю, -нюєш грам, проспрягать. проділ1, -лу, проділь, -ля пробор [Проділ на голові був рівний, мов шнурок (Десн.); На лобі в неї рівний проділь, коси заплела в дрібні сталки (Чорн.)\. проділ2, -лу спец. продел [При переробці гречки виходять такі види круп: ядриця, проділ і смоленська (дрібна крупа) (Колг. вироби, енцикл.)]. проділяти, -ляю, -ляєш, про ділити, -ділю, -ділиш (о волосах) разг. уст. пробирать, пробрать [Чи зугарні ж ви проділ йти проділь по-панській? (Н.-Лев.)]. проділь см. проділ1. продірявити см. продірявлювати. продірявитися см. продірявлюватися. продірявлений продырявленный [3 авангардної [ворожої] колони не менше трьох десятків танків застигли непорушно, продірявлені або охоплені полум'ям (Ле і Левада)]. продірявлювати, -люю. -люєш, продірявити, -влю, -виш продырявливать, продырявить [Бавовникова совка. Гусінь спочатку обгризає й продірявлює листя, а потім пошкоджує бутони, плоди (Колг. вироби, енцикл.); Петро Нещадименко продірявив гранатою німецьку колону (Довж.)]. продірявлюватися, -люється, продірявитися, -виться продырявливаться, продырявиться. продлубатися, -баюся, -баєшся разг. проковыряться; (о медлительной работе и т. п.— ещё) прокопаться. продляти, -ляю, -ляєш обл. промедлить. продмаг, -гу (продовольчий магазин) продмаг (продовольственный магазин). продмухувати, -мухую, -мухуєш, продмухати, -мухаю, -мухаєш и продмухнути, -ну, -нёш разг. продувать, продуть [— Перекиньте нам Зінька! — гукнула з того боку Санька Квітчукова. — лай уже свою гармонію продмухує, бо замерзла! (Куч.); Похнюпився так кошовий отаман і сердито продмухав вуса (Вишня)]. продовбувати, -бую, -буєш, продовбати, -баю, -баєш и обл. продовбти, -бу, -бёш продалбливать, продолбить [Почулася команда, й над невидимою ціллю сумовито заспівали кулі, продовбуючи., типи й загорожі (Ст.); Дорн добре знав, що краплі води можуть продовбати найтвердіший камінь (Собко)]. продовжений продолженный; продлённый [В одчинені вікна й двері., так і тислась ясна блакить моря, в нескінченність продовжена блакитним небом (Коцюб.)]. Ср. продовжувати. продовження продолжение; продление [Потім сестра відхилилась кудись убік, а натомість — як продовження сну — відкрилося небо, сухе, високе, капустяного кольору (Гонч.)]; ~ия буде продолжение следует; г^ня відпустки продление отпуска. Ср. продовжувати. продовжити см. продовжувати. продовжитися см. продовжуватися. продовжуваний продолжаемый; продлевае мый. Ср. продовжувати. продовжувати, -жую, -жуєш, продовжити, -жу, -жиш продолжать, продолжить; (делать более длительным — ещё) продлевать, продлить [Мисливець продовжував дорогу на північ (Трубл.); Дорогі друзі! Продовжимо й тепер наше змагання (Янов.); Добре б молодість продовжить Років так на двадцять п'ять (Дор.)]; ~гис трок дії продлевать, продлить срок действия; ^жити* чого уст. продолжить что, продлить- что [А бабуся, гріючись коло дівчат на сонечку: «..Нехай бог віку продовжить, що й мене пригорнула» (Барв.)]. продовжуватися, -жується, продовжитися, -житься продолжаться, продолжиться; (происходить на протяжении какого-нибудь времени) длиться, продлиться [Наша знов оновиться країна, Наш народ продовжиться в роду (Тич.)]; засідання ^ жується заседание продолжается; р о- бота (п р а ц я) ^ жується успішно работа продолжается успешно. продовжувач продолжатель [Марксистську теорію підніс на новий, вищий етупінь- великий продовжувач справи Маркса, засновник і вождь Комуністичної партії і Радянської держави В. І. Ленін (Наука і життя у 1958, 5)]. продовжувачка продолжательница [22 грудня* 1904 року вийшов перший номер газети «Вперёд» — гідної продовжувачки справи- старої «Искры» (Іст. КПРС)]. продовольство продовольствие [Тут були скупчені багаті склади продовольства і воєнного майна (Шер.); Агротехніка вирощування помідорів, огірків, редиски, салату, шпинату, перцю, баклажанів і бобових насіння така сама, як і на продовольство (Колг. вироби, енцикл.)]; постачати ~^во кому, чому снабжать- продовольствием кого, что, уст. продовольствовать кого, что [Ольвія постачала Афінам продовольство і сировину (Нар. стар. іст. УРСР)]; постачання ~ва кому, чому снабжение продовольствием, кого, чего, уст. продовольствование кого, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)