Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
'Про 458 про чего, (реже) продовольствие кого, чего [Треба було., організувати постачання містам продовольства (Біогр. Леніна)]. продовольчий продовольственный [Частину свого продовольчого пайка Громовы, як і всі люди, віддавали в фонд дитячих садків і лікарень Севастополя (Куч.); Для забезпечення країни хлібом Ленін запропонував створити продовольчі загони з передових робітників, послати їх на село і підняти бідноту на боротьбу з куркульством (Біогр. Леніна); Країна переживала продовольчі труднощі (Руденко)]; ~ чі культури с.-х. продовольственные культуры. продподаток, -тку (продовольчий податок) ист. продналог (продовольственный налог) [Продподаток є одна з форм переходу від своєрідного «военного комунізму», вимушеного крайньою нуждою, розоренням і війною, до правильного соціалістичного продуктообміну (Ленін)]. продпункт, -ту (продовольчий пункт) продпункт (продовольственный пункт). продражнйти, -ражню, -ражшші разг. прозвать, дать [насмешливое] прозвище [Молоденького писарчука, мабуть за чубок, що стирчав на голові, продражнив [начальник] «смердячим одудом» (Н.-Лев.)]. продраїти см. продраювати. продраний продранный. продрати см. продирати. продратися см. продиратися. продраювати, -раюю, -раюєш, продраїти, -раю, -раїш мор. у перен. продраивать, продраить [Павлов продраїв з іїісочком [Карпа], і він аж схуд за вчорашній день (Янов.)]. продрижати, -ясу, -жйш продрожать; (иногда — ещё) протрепетать. продрімати, -маю, -маєш продремать [На току пшеницю маю — Поки ніч я продрімаю, Ту пшеницю, царю, ти Геть усю обмолоти (Пере.)]. продроглий редк. продрогший [Боровся я між смертю і життям, Слабий, продроглий і тривоги повний (Фр.)]. продрбгнути, -ну, -непі редк. продрогнуть [Не бачиш, я весь ,продрог! (Фр.)]. продрозкладка (продовольча розкладка), редк. продрозверстка (п р о- довольча розверстка) ист. продразвёрстка (продовольственная развёрстка) [Великі труднощі були з запровадженням та збиранням продрозкладки. Але ревком працював не покладаючи рук (Дмитр.); Продрозверстка, тобто вилучення всіх надлишків сільськогосподарських продуктів, була заходом, викликаним умовами війни (Біогр. Леніна)]. яродряпати см. продряпувати. продряпатися, -паюся, -паєшся (с трудом пролезть вверх) разг. прокарабкаться [Як я тудою уперше продряпався, то пика в мене стала, як писанка (Вовн.)]. «продряпувати, -пую, -пуєш, продряпати, -паю, -паєш 1) процарапывать, процарапать; 2) (только соверш.: царапать в течение некоторого времени) процарапать. продряпуватися, -пується страд, з. процарапываться [Радянські археологи недавно відкрили в Новгороді древньоруські берестяні грамоти (написи на бересті продряпувались кістяними знаряддями) (Іст. Укр.РСР)]. продубити, -дублю, -дубиш спец, продубить. продублений 1) спец. продублённый; 2) перен. продублённый [Густо обгорілий на вітрі, продублений сонцем, він сидить, спершись на гирлигу (Гонч.)]. продув 1) (род. продува) продух (спец.) [—Слухай, а там у вас є вентиляція? Сташка не розуміла навіть значення цього слова. —Не розумієш? Продув, щоб пилюка від волокна не літала по фабриці (Вільде)]; 2) (род. продуву) разг. сквозняк [— А руки мити? Ніхто не хоче руки мити? — гукала Неля з коридора. Звідтіль чути було плюскіт води і приємний, холоднуватий продув (Вільде)]. продувальний продувательный [Завідувач лабораторій стояв на помості коло продувальної установки й розглядав щось усередині чана (Шовк.)]. продування продувание; (техн. — ещё) продувка [Одне з найважчих завдань при рубанні зрубу теплих приміщень — це захист від продування крізь щілини між вінцями (Дерев, зодчество Укр.)', Колектив печі видав значну кількість плавок, застосовуючи кисень шляхом продування металу безпосередньо у ванні (Рад. Укр., 1959,; IV)]. ^ продувати, -ваю, -ваєш и продимати, -маю, -маєш, продути (продую, продуєш и продму, продмеш) 1) продувать, продуть [Капітан згадав, що люлька давно погасла, почав посилено її продувати (Панч)\ Мчися їй назустріч, тихесенький вітре, і прогортай, продимай стежки й доріжки (Мирн.); — Продуй перше, ніж маєш сісти! — вимагала від Івана Палата (Коцюб.)\ Став продувати гірський вітер і розігнав хмари в безвісті (Черемхи.)', Накинула [Катерина] на плечі дранку, а крізь неї так і продуває (Чорн.)\ Все ясніше виблискують думні їхні очі, як ті жарини, що їх продимало вітром (Вас.)]', 2) (только соверш.) безл. продуть, просквозить [Самосад: А в вас знову флюс.. І де це вас знову так продуло?.. (Корн.)]\ 3) (несоверш. только продувати) (проигрывать) фам. продувать, продуть [Чи багато карбованців продув у карти? (Н.-Лев.)]. продуватися, -ваюся, -ваєшся, продутися, -дуюся, -дуєшся 1) (проигрываться) фам. продуваться, продуться; 2) страд, а. (несоверш.) продуваться [В молодому сосновому лісі, що слабо продувається вітром, кількість скипидару в повітрі досягав кількох міліграмів в 1 кубічному метрі повітря (Наука і життя, 1957, 2)]. . продувка техн. продувка [Якщо аналіз не відповідав установленим вимогам, продувку відновлювали (Рад. Укр., 1959, VIII)]. продувний техн. продувочный, продувной. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)