Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
про 459 про продукт, -ту продукт [Сучасна паукова медицина визнає користь від лікувальних прийомів продукту соснової живиці — скипидару {Наука і життя, 1956, 9); Кисле молоко — дієтичний молочнокислий продукт {Колг. вироби, енцикл.); Класики марксизму високо оцінили реалізм Шекспіра за його глибину в підході до людини як соціальної особистості, продукту певного суспільного розвитку {Вітчизна, 1956, 5); О р є с т: ,.Єсть і в наші часи блакитні троянди, але се ненормальні створіння хворої культури, продукт насильства над природою (Л. Укр.)]. продукти, -тів {съестные припасы) продукты [З бригадних дворів швидко виїздили навантажені продуктами вози (Десн.)]. продуктивний 1) {создающий что-нибудь ценное) продуктивный; {приносящий очевидные результаты—ещё) производительный [Найбільш продуктивною є праця в ранкові години, безпосередньо після сну {Наука і життя, 1956, 10)]', ^ні сили ж. производительные силы [При пануванні капіталістичного господарства дрібна власність затримує розвиток продуктивних сил.. (Ленін)]', 2) (дающий продукты животноводства) продуктивный [На півдні України може успішно розвиватися тонкорунне вівчарство та інші види продуктивної худоби [Рад.^ Укр., 1950, IX)]', 3) лингв. продуктивный. продуктивність, -ності 1) продуктивность; производительность; ~ть праці Производительность труда [Ставляться рекорди продуктивності праці, пронизує будівництво гостра думка людської винахідливості (Вишня)]; 2) продуктивность. Ср. продуктивний 1, 3; 3) (способность давать продукцию — о сельскохозяйственных животных, птице) продуктивность [Вирішальне значення в розвитку тваринництва і підвищенні його продуктивності відіграла кукурудза (Рад. Укр., 1959, І)]. продуктивно нар. продуктивно; производительно. Ср. продуктивний 1. продуктовий продуктовый [Збоку, в тіні білокорих беріз, — ряд продуктових лар- ків, газетний кіоск (Грим.)]. продуктообмін, -ну эк. продуктообмен [За хліб, зданий державним продовольчим органам, селяни одержували через кооперацію промислові товари. Отже, між містом і селом встановлювався прямий продуктообмін (Іст. Укр. РСР)]. продукування редк. производство. продукувати, -кую, -куєш редк. производить [Цей гриб [трутовик лускатий] продукує величезну кількість спор, які, потрапляючи на поранені місця стовбурів та гілок, заражають дерева (Бот. ж , 1953, X, 3); —Ну, а ви ж де служите?—Я? Я в хімлабораторії. Лаборанткою. — Щось продукуєте? (Гур.)]. продукуватися, -кується страд, з. редк. производиться [В майстерні продукувались для шкіл погруддя Льва Толстого, Пушкіна, Гоголя (Смол.)]. продукуючий редк. производящий. продукція продукция [Необхідно, як це підкреслюється в рішеннях партії і уряду, одержувати якомога більше сільськогосподарської продукції з кожної одиниці земельної площі (Колг. Укр., 1957, 4); Підвищення продуктивності праці і зниження собівартості продукції можна досягти тільки при правильній організації виробництва, нормування, обліку і оплати праці (Рад. Укр., 1959, І); Лише протягом 1957 року вчені [Київського] університету видали понад 650 друкованих аркушів наукової продукції (Наука і життя, 1957, 12)]. продуманий продуманный [Боячись, щоб Уляна не перебила його, Петро швиденько викладав свій продуманий план (Коп.); Спадщина класиків дає нам безліч прикладів того, що саме глибоко продуманий сюжет забезпечує п'єсі її життєвість (Літ. яаз., 1953, XI); 3 того, як зійшлися брови на чолі батька, зрозумів він, що старий говорить багато разів продумане, наболіле (Собко)]. продуманість, -пості продуманность [Саме від точності, від продуманості всіх деталей залежить успіх (Собко)]. продумапо нар. продуманно [Він відчув, що сказав багато й не досить продумано (Ле)]. продумування продумывание. продумувати, -мую, -муєш, продумати, -маю, -маєш 1) продумывать, продумать [Незважаючи на хворобу, Ленін не переставав займатися найрізноманітнішими питаннями, продумував шляхи дальшого зміцнення Радянської держави і будівництва соціалізму (Біогр. Леніна); Андрій вирішив трохи пройтись, продумати на самоті свій виступ (Гур.)]; 2) (только соверги.: провести некоторое время в размышлениях) продумать [Вона лягла і цілу ніч продумала про свою долю (Мирн.)]. продумуватися, -мується страд, з. продумы- ваться. продути см. продувати. продутий 1) продутый; 2) продутый. Ср. продувати 1, 3. продутися см. продуватися. продух, -ху спец, продух; продушина. продуховина, редк. продухвина разг. продушина [Хома сплюнув і попхався шукати іншої продуховини до мосту (Гонч.); Внизу проти місяця чорніла чорна продухвина, неначе двері всередину' скелі (Н.-Лев.)]. продуцент эк. продуцент [В найближчі роки Україна стане найбільшим продуцентом вин серед усіх республік Союзу (Янов.)]. проекзаменований проэкзаменованный. проекзаменувати, -ную, -нуєш проэкзаменовать [Тут же вчителька проекзаменувала Бориса і пішла з ним до директора (Хижн.)]. проекзаменуватися, -нуюся, -нуєшся проэкзаменоваться. проект, -ту проект [Останнім часом він створив проект колгоспного клубу для рідного села (Довж.); Микола ділився своїми проектами з Стовбуном (Сміл.)]. проектант проектант [Проектанти передба- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)