Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
яро 461 про випросився на фронт і оце вперше прибув до своїх прожектористів (Куч.)]. прожекторний прожекторный [Кілька прожекторних променів., освітили судна й затримались на них (Борз.)]. прожени хатися, -хаюся, -хаєшся разг. про- ухаживать. прожера, редк. прожра прожора [Та прожра буде за двох класти, а я повинен голодний сидіти (Мири.)]. прожерливий прожорливый. прожерливість, -пості прожорливость, прожорство. прожерти см. прожирати. проживання 1) проживание; 2) проживание; обитание; жительство [В 1894 р. з Тифліса був висланий на проживання в Київ революціонер • соціал-демократ Ладо Кецховелі з кількома товаришами (Іст. Укр. РСР)]; місце ~ня местожительство; придатний для ~ня пригодный для жилья. Ср. проживати 1—2. проживати, -ваю, -ваєш, про/кйтн, -живу, -живеш 1) (издерживать, расходовать на существование и перен.) проживать, прожить [Що за літо заробить Мотря, те за зиму й проживуть... (Мирн.)\ Ти, Ганю, молода! Невесело тобі самій літа молоді марно проживати на цім яру (Н.-Лев.)]; 2) (только несоверш.: пребывать, иметь жилище где-нибудь) проживать, книжн. обитать, уст. жительствовать; (мног.: быть жителями какого-нибудь места, территории — ещё) населять [Не між птахами літають, А між вами проживають Всім на диво дві сестри (Гл.)]; 3) (только соверш.: пробыть живым определённое время; пробыть некоторое время, живя где-нибудь или каким-нибудь образом) прожить [Мій дід прожив сто довгих років (Тер.); Без їжі людина може прожити близько ЗО — 40 днів, а без води — значно менше (Наука і життя, 1959, 8)]; вік ~ жити разг. жизнь прожить, век прожить [Отак ми з вами проживемо вік В труді, в змаганні, в боротьбі і в грозах! (Дмитр.)]; вік *^ жити — не дощову годину перестояти (не довгу ниву перейти, не поле перейти) поел, жизнь прожить — не поле перейти. проживатися, -ваюся, -васшся, прожитися, -живуся, -живешся разг. 1) проживаться, прожиться [Хома з Паньком Живуть, було, панками. На старість прожились: обидва з торбинками Співали Лазаря — і вмерли під тинком (Боров.)]; 2) (только соверги.) безл. прожиться [Упливло три місяці. Так сяк прожилось (Барв.)]. прожилок, -лка 1) прожилка [Він усміхається, і на сивій скроні тремтить синенький прожилок (Куч.)]; 2) геол. прожилок. прожинати, -паю, -наєш, прожати, -жну, -жнеш прожинать, прожать. прожир, -рі собир. разг. прожоры (ми. ч.) [Вона висмикнула з мітли держално — і давай потягати «ненаситну прожир» [свинку й кабанчика] і вздовж, і впоперек (Мирн.)]. прожирати, -раю, -раєш, прожерти, -ру, -реш вульг. прожирать, прожрать. прожирити см. прожирювати. прожирувати, -рую, -руєш разг. прошалйть, пробаловаться, продурачиться, обл. про- жировать. прожирювати, -рюю, -рюєш, прожирити, -рю, -риш спец. прожиривать, прожирить. прожити см. проживати. прожитий прожитый [її чорну косу подекуди вже посріблила мудрість прожитих років (Кач.); Всі прожиті радощі, Всі про- буті муки Пдуть, мов тіні тихії, Держачись за руки (Фр.)]. прожитися см. проживатися. прожитковий прожиточный; ~ вий мінімум прожиточный минимум [Заробітна плата сільськогосподарських робітників [на Україні в кінці XIX ст.] була набагато нижча від їх прожиткового мінімуму (Іст. Ук%. РСР)]. прожиток, -тку, прожиття 1) пропитание, разг. прожитьё [Вона ходила копати буряки і з того добувала прожиток для себе (Коцюб.)]; н а ^к, н а ~тя на прожитие, разг. уст. на прожиток [Ще доки був сам, то вистачало на прожиття, а як пішли діти, то довелось хоч торби брати на плечі (Н.-Лев.); Нехай лише Гриць почне у вас учитися, батько подобріє і буде посилати на його прожиток ' (Мак.)]; 2) обл. жизнь [Дай їй, боже, прожиток щасливий за її щирість! (Фр.)]; 0 оселилися на *-^тя поселиться на проживание [Мати з Настусею оселились на прожиття в Парижі (Н.-Лев.)]. прожовклий прожолклый. прожовкнути, -не прожолкнуть. прожовть, -ті прожелть. прожовувати, -жбвую, -жбвуєш, прожувати, -жую, -жуєш прожёвывать, прожевать [Пе- тушек зробив такий рух головою, наче ковтнув щось, не прожувавши (Шовк.)]. прожовуватися, -жовується, прожуватися, -жується прожёвываться, прожеваться. прожогом, редк. прожога нар. опрометью, стремительно; (о беге — ещё) стремглав, разг. со всех ног [— Каюмов, швидше,— промовив командир, і сержант прожогом цодав йому планшет (Куч.); Собака прожогом кидався на дітей, і вони злякано розбігалися (Панч); Мати як зачула його голос, так прожога і кинулася до його в хату (Мирн.); Буржуазія, фач, не сподівалась, що конгрес [прихильників культури] буде діяти прожогом і конкретно (Тич.); Теплий і вільний степовий вітрець прожогом вишмигнув з байраку (Смол.)]. прожра см. прожера. прожувати см. прожовувати. прожуватися см. прожовуватися. проз предлх 1) см. повз 2; 2) см. крізь. проза прям., перен. проза [Основу громадсько-літературного журналу «Україна» становить проза (Літ. газ., 1950, IX); Ціле життя, ціла судьба моя — Не романтизм, а проста, груба проза (Фр.)]. прозаїзм, -лгу поэт, прозаизм. прозаїк прозаик [Творчість наших найкращих поетів, прозаїків, драматургів, критиків відома нашому народові (Корн.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)