Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
про 463 про» прознавать, прознать [— Ти щось таке прознав? — спитав він у Мамая (Ільч.)]. прозовий прозаический [Появу прозових мініатюр Яновського не можна осмислити, не згадавши новел Стефаника, ліричних епізодів Васильченка (Рад. літер., 1958, 2)]; <^ва мова прозаический язык, прозаическая речь, язык прозы. прозолоть, -ті поэз, прозолоть [На темнім матовім листі в гаю де-не-де видніє осіння прозолоть (Л. Укр.); Вже сяло прозоре повітря прозолоттю (Панч)]. прозор, -ру поэз. прозрачность [Весна, весна! Яка блакить! Який кругом прозор! (Тич.); Погожий день, прозор, теплінь! (Мас.)]. прозорий прозрачный [Сонце червоним промінням сипнуло на поверхню прозорої ангарської води (Трубл.); Під білою, прозорою шкірою на обличчі сестри запульсувала жива кров (Вільде); Ранок видався тихим, теплим, прозорим (Бат); Через хвилину знайома мелодія пісні про Вітчизну, вкладена в кілька прозорих., нот, пролунала в кімнаті (Собко)]. прозористий см. прозірчастий. прозорість, -рості прозрачность [Призми і пластинки, виготовлені з кристалів кам'яної солі, що одержані штучно, відзначаються великою прозорістю (Наука і життя, 1956, 10); Садок стоїть у весняній прозорості... (Гонч.)]. прозорішати, -шає и редк. прозоріти, -ріє становиться прозрачным; становиться прозрачнее [Світало... Темінь ночі бралась густою синявою і поволі прозорішала (Козач,); Повітря прозоріло (Мирн.); В уяві прозорішають перспективи третьої частини «Раіа гпог^апа» (Сміл.)]. прозорливець, -вця прозорливец [Отож премудрий прозорливець, Поміркувавши, взяв єлей Та взяв од козлищ і свиней Того Саула здоровила І їм помазав во царя (Шевч.)]. прозорливий, прозірливий прозорливый; (проницательный — ещё) дальновидный; (об уме, взгляде и т. п. — ещё) ясновидящий [Ось вони — матері, і діти, учні.. Вони високу честь тобі, Тарасе, разом з іншими приносять за слово прозорливе, пророче (Тич.); Глибоко знаючи життя народу, досвід мас, товариш Хрущов на основі прозірливого марксистсько-ленінського аналізу фактів і явищ дійсності показав шлях, пройдений нашого партією і країною за минулий період, і розкрив величні перспективи нашого дальшого руху до комунізму (Літ. газ., 1959, III)]. прозорливиця прозорливица. прозорливість, -вості, прозірливість прозорливость; дальновидность; ясновидение [Потрібна була ленінська прозорливість, наполегливість і пристрасність у боротьбі з «лівими комуністами», щоб врятувати Радянську країну від загибелі, яка їй загрожувала (Іст. КПРС); Прозорливість, обережність хотіла прищепити дочці мати. Щоб взяла над серцем волю (Горд.)]. Ср. прозорливий. прозорливо, прозірливо нар, прозорливо; дальновидно [В цьому оповіданні [«Генерал Макодзьоба»] Яновський прозірливо- підкреслив типові риси партизанського командира в той час, коли значні партизанські з'єднання тільки народжувалися (Іст. укр. літ.)]. Ср. прозорливий. прозоро нар. прозрачно [Прозоро синіла узгір'я доісторичних берегів дніпровської пойми (Тулуб); Прозоро, світло навкруги, ясно і легко у мене на серці (Гонч.)]. прозорчастий см. прозірчастий. прозрівання прозрение [Важливо те, щоб- у творі була правдиво передана атмосфера1 епохи, кипіння пристрастей, духовне прозрівання мас у вогні пролетарської революції (Рад. літер., 1957, 3)]. прозрівати, -ваю, -ваєш, прозріти, -ріюг -рїєш прям., перен. книжн. прозревать, прозреть [М е л а н к а: ..Спасибі щире, дядечку мій любий, 0, як би я жадала, щоб- вони Прозріли знов, твої прекрасні очі (Коч.); Головне в повісті [«Борислав сміється» І. Франка] те, що її герої — робітники починають шукати виходу, пробуджуватись, політично прозрівати (Іст. укр. літ.); Я рада, я дуже рада, що хоч і сталося так, але я прозріла, побачила правду, іспит на життя склала (Збан.)]. прозріння прозрение [Видатним вкладом 0. Маковея в українську поезію є поем» «МоЛох», яка прославляє революційне прозріння народних мас і кличе народ да боротьби за свою кращу долю (Жовт., 1956, 2)]. прозріти см. прозрівати. прозумкотіти, -кочу, -котиш разг. прожужжать [Знову кулемет дав кілька тактів, проте кулі тонко прозумкотіли висока над головами розвідників (Гонч.)]. прозурка редк. глазок, уст. волчок [Кола дверей, пробуючи замки, загуркотів дозорець, далі загомонів у прозурку йога крикливий, навмисне грізний голос (Вас.)]. проілюструвати, -рую, -руєш проиллюстрировать [— Принцип чудесний!— іронічно озвався начальник експлуатації. — От якби шановні будівники ще й проілюстрували його Добрим прикладом (Вологи.)]. проінкубувати, -бую, -буєш проинкубировать [У 1958 році Роменська інкубаторно-птахівнича станція проінкубувала 242 тисячі яєць (Колг. Укр., 1959, 6)]. проінспектувати, -тую, -туєш проинспектировать [Хаєцький, здійснюючи свої старшинські права, мусив вишикувати їх [бійців] і проінспектувати (Гонч.)]. проінструктувати, -тую, -туєш проинструктировать [Проінструктувавши Нею, як їй поводитись під час різних несподіванок, Бариль пересів у кліпербот (Трубл.)]. проінформувати, -мую, -муєш проинформировать [Про все ми проінформували товариша Дем'яна (Шиян)]. проіржавити см. проржавити, проіржавілий см. проржавілий, проіржавіти см. проржавіти, проіржавлений см. проржавлений. [ проіржати см. проржати. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)