Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
<про 464 про проіснувати, -ную, -нуєш просуществовать [Наші Ради в 1905 році були тільки, так би мовити, утробним зародком, бо проіснували всього кілька тижнів (Ленін)]. проіспитований проэкзаменованный, подвергнутый испытанию. проіспитувати, -тую, -туєш проэкзаменовать, подвергнуть испытанию. проіспитуватися, -туюся, -туешся проэкзаменоваться, подвергнуться испытанию. проїдання проедание. проїдати, -даю, -даєш, проїсти, -їм, -їси 1)проедать, проесть; (портить, уничтожать) изъедать, изъесть; (о действии едких веществ — ещё) разъедать, разъесть [Хоч по капельці дощик крапа на камінь, а таки проїсть його (Квітка); Міцні залізні штаби, що держали глуху браму, іржа проїла, зламалися (Мирн.)]; ~ дати поглядом перен. разг. сверлить взглядом [—Ти де, парубче, був уночі? —проїдає Романа поглядом Салоган (Ст.)]; 2) (тратить на питание, на жизнь) разг. проедать, проесть [Капітанша знов сиділа без роботи, проїдаючи останні зароблені шаги (Н.-Лев.)\ Ласун худобу всю на ласощі проїв (Боров.)]; 3) (о зубах: стирать, стачивать) разг. съедать, съесть; О зуби ~ сти н а чому разг. зубы съесть на чём, зубы проесть на чём, собаку съесть на чём [Молодий агроном не цурався старих людей, які зуби проїли на тій землі, все випитував їхній досвід (Янов.)]. шроїдатися, -даюся, -даєшся, проїстися,-їмся, -їсися 1) проедаться, проесться [Филип: Проївся я на подвір'ї. Хоч на жебри йди (перекл. з О. Толстого)]; 2). страд, з. (несо- верш.) проедаться; изъедаться; разъедаться; проедаться; съедаться [Гроші зараз же пропивалися, проїдалися (Мирн.)]; ср. проїдати 1—3. ^проїдений 1) проеденный; изъеденный; разъеденный; 2) проеденный; 3) съеденный. Ср. проїдати 1—3. «проїжджа 1) прил. см. проїжджий 1; 2) (род. проїжджої) сущ. проезжая. «проїжджати, -джаю, -джаєш и проїздити, -їжджу, -їздиш, проїхати, -їду, -їдеш проезжать, проехать; (обычно с указанием направления движения книжн. — ещё) следовать, проследовать [Через греблю їдуть хлопці, Проїжджають через міст (Пере.); Де-не-де вулицею проїздила підвода (Трубл.); Проїжджали солдати повз станції й полустанки (Шиян); Народ запрудив усю вулицю — нроїхати з трудом можна (Мирн.); Отож ми проїхали добрих п'ять верст (Коцюб.); А я й забувсяі В газетах писали, що буде проїжджати в Крим великий князь (Н.-Лев.); Романик.. проїхав пальцями по чуприні, кашлянув і почав (Вільде); Вітер перебирав каштановий чуб, відкривав на високому чолі дві глибокі колії, якими проїхали його молоді нелегкі літа (Ст.)]; ні пройти ні ^хатиразг. ни пройти ни проехать [На проїжджих шляхах такі багна — ні пройти ні проїхати (Мирн.)]. проїжджатися, ^джаюся, -джасшся и проїздитися, -їжджуся, -їздйшся, ироїхатися, -Ідуся, -їдешся проезжаться, проехаться [Частісінько з панами проїжджалась і заїздила до Захарія (Квітка); Вони разом проїхались трамваєм по місту (Трубл.); Поїдьмо туди, побачим і погуляєм там, да таки й проїздимося трохи (Рудч.)]; О <**> хатися на чий рахунок разг. щутл. проехаться на чей счёт.' проїжджачин, -чого сущ. редк. проезжий [Посторонились прохожі, щоб проїжджа- чому просторіше було (Свидн.)]. См. ещё проїжджий 2. проїжджий 1) прил. проезжий [Глибокий рів, зарослий терном, відгороджував графський сад від проїжджої дороги (Донч.)]; 2) (род. проїжджого) сущ. проезжий [Вдивись В серця прохожих і проїжджих: В нас щастя більше, ніж колись (Нех.)]. проїжджування проездка. проїжджувати, -джую, -джуєш, проїздити, -їжджу, -їздиш 1) (ездить на лошади с целью её выездки) проезживать, проезжать, проездить [Ось «Птицю» запрягли проїздити (Вишня)]; 2) (тратить на поездку и перен.) разг. проезжать, проездить [— Заходьте, заходьте, діду... Видать, повернулися з далекої дороги? — Та повернувся, наче з Сибіру: за душею ні шеляга — все проїздив (Ст.); Він уже їздив до Америки— вистачить з нього! Проїздив свого брата Карпа... (Чорн.)]; 3) (только соверщ.: провести некоторое время в езде) проездить; (по разным направлениям — ещё) проколесить [— Надовго ж? — аж злякавшись, спитала Галочка. — Так що, може, неділі дві або три проїжджу: не близька сторона (Квітка); Проїздивши сюди-туди більшу половину ночі, ..вони нарешті спустились з крутої гори в долину (перекл. з Гоголя)]. проїзд, -ду 1) (действие) проезд [Повно скрізь народу, І нема ніде проїзду, Нема і проходу (Руд.); Він [російський уряд у XVII ст.] дозволив вільний проїзд російським торговим людям на Україну (Іст. Укр. РСР)]; 2) (место) проезд. проїздити см. проїжджувати. проїздити см. проїжджати. проїздитися см. проїжджатися. проїздка 1) проездка; ср. проїжджувати 1; 2) редк. езда; (прогулка) поездка [Я люблю прудку проїздку, так щоб коні летіли, як птиці, щоб аж дух забивало (Н.-Лев.); Перш у найближчу суботу устроїв санну проїздку за Дрогобич, на Млинки (Фр.)]. проїздом нар. проездом [За два роки він тільки раз бачився з Оксаною, та й то проїздом (Бат)]. проїзний 1) проездной [Біля ями я був заробив грошей, що й на проїзний квиток до Європи вистачило б (Чорн.)]; 2) (годный, предназначенный для езды) проезжий [Проїзну частину у вузьких місцях намічено розширити (Веч. Київ, 1957, IV)]. проїсти см. проїдати. проїстися см. проїдатися. проїхати см. проїжджати. ироїхатися см. проїжджатися. пройда, (реже) пройдоха м. и ж. р. разг. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)