Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 584):
Попередня 
Наступна

про
465
про
пройдоха, пройда, проныра; (о хитром
человеке) [продувная) бестия, {вран.: мошенник)
проходимец, (м. р.)} проходимка (ж. р.),
прощелыга [Таємниче зник Остап Хлопіць-
кий. Хоч ніякою стратегією це не
викликалося, та як шпигун і пройда
дипломатичний він не міг інакше закінчити свою
несподівану появу в армії Наливайка (Ле);
Це і в людей часом трапляється потроху,
Коли малий шахрай Наслідує великого
пройдоху (Воскр.)\.
пройдене 1) прил см. пройдений; 2) (род.
пройденого) сущ. пройденное [Школярі
ходили один до одного, разом повторювали
пройдене (Донч.)].
пройдений пройденный, пройденный
[Свідомі робітники, ведучи далі ^вій рух,
постійно оглядаються на пройдений робіт
ничим рухом шлях і обдумують знов і знов,
чи правильний цей шлях, чи нема
можливості поліпшити його (Ленін)].
пройдешпє 1) прил. см. лроіідешпій; 2) (род.
пройдеїшіього) сущ. разг. прошедшее [Лк
дань нройдешньому, як спомин, Як^ дня
сьогоднішнього гомін, — ..Тебе кохаю,
Дніпроград (Нагн.)].
пройдеш пій разг. прошедший («О мій
загиблий, любий мій», Було подумає І
лічить^ Пройдешні дні (Воронько)].
пройдисвіт разг. пройдоха, пройда, жох;
(сильнее) выжига, прожжённый плут;
(бран.: мошенник) проходимец,
прощелыга; (негодяй) прохвост [— Одчепися,
пройдисвіте! — І зареготалась Титарівна, —
хіба тобі Наймичок не стало! (Шееч.)\
Різні пройдисвіти нап'яли на себе
релігійну личину з единою метою — поживитися
за рахунок довірливих богомольців
(Наука і життя, 1959, 6); П а н а щ є н к о:
..Ще . не знайшли Щура? Корен є в:
Утік пройдисвіт. Утік і мов крізь землю
провалився (Дмитр.)].
пройдисвітка пройдоха, пройда; выжига,
прожжённая плутовка; проходимка,
прощелыга; прохвостка [Один мордатий Кіт
до Щуки учащав; Пройдисвітка зубаста
знала, Чого хвостатий кум бажав (Гл.);
Ридаючи вголос, промовляла: «..
Пройдисвітка! Хто її в люди вивів, нехай згадає!
Чи не підлещувалась колись до мене? Чи
не звивалась гадючкою?» (Л. Укр.)]. Ср.
пройдисвіт.
пройдисвітський разг. пройдошный.
пройдоха см. пройда.
пройма 1) портн. пройма; 2) строит, проём
[Дверні та віконні пройми обрамлялися
міцними колодками з пазами, куди
запускалися кінці вінців зрубу (Дерев,
зодчество Укр.)].
проймати, -маю, -маєш, пройняти, -йму,
-ймеш 1) пронизывать, пронизать; (о
сильном чувстве у ощущении — ещё) пронимать,
пронять, разг. пробирать, пробрать,
прохватывать, прохватить, прошибать,
прошибить; (возбуждать чувство,
охватывающее всего человека) книжн. исполнять,
исполнить, (сильнее) преисполнять,
преисполнить; (перен. разг. — ещё) пропитывать,
пропитать; (перен. безл. — ещё) обдавать,
обдать; (перен.: заставлять испытывать
какое-нибудь внезапное и острое ощущение)
пронзать, пронзить; (о крайней степени
проявления какого-нибудь чувства, состояния)
разг. разбирать, разобрать; (привести в
пьяное состояние фам. — ещё) разлимбни-
вать, разлимонить [Риси нової свідомості
проймають радянську народну творчість
(Рил.)\ Погода була прекрасна. Тепле
літнє повітря проймало, здавалося, все
тіло (Фр.)\ Сьогодні його проймала
радість (Шовк.); Страх, жалюгідний,
полохливий, заячий страх за життя, за свій
добробут пройняв наскрізь все його єство
(Кач.)\ Я так захопився тим новим, що
мене тут зустріло, така пройняла мене
нетерплячка, що я нічого поза цим нз
хотів помічати (Шовк.)]', дрож ~міє
к о г 6 см. дрож; його^ має то жар,
то х 6 л о д его бросает то в жар, то в
холод; мороз **+ має мороз пробирает
мороз пронизывает, разг. морбз по ко
же дерёт, мороз по коже подирает; піт
~-»ня"в разг. в пот ударило; сльоза
~няла разг. слеза прошибла; 2)
(проходить насквозь) пронизывать,
пронизать; (прокалывать, протыкать — ещё)
пронзать, пронзить; (ударом разг. — ещё)
прошибать, прошибить [«Начхай на того
півня, друже!» Я за таку раду дибки —
наче хто мене в серце списом пройняв
(Вовч.); Іван підсунув під лавку кошик, і
машиністу нема куди ноги поставити. Ало
він лише подивився на Івана, пройняв
його оком наскрізь і погладив свого вуса,
мовляв, знаю, знаю... (Чорн.); Говорять,
що матері сльози, гарячі І тверде, міцнеє
каміння проймають (Л. Укр.)].
пройматися, -маюся, -маєшся, пройнятися,
-ймуся, -ймешся проникаться,
проникнуться . книжн. уст. исполняться,
исполниться; (сильнее) книжн, преисполниться,
преисполниться, перен. разг.
пропитываться, пропитаться [Професор дивився на
щасливого хлопчика й мимоволі сам
пройнявся радістю дитини (Ваш); Гнівом
проймалася душа, гнівом до ворогів, пекучим,
безмежним, нещадним (Шиян); Глянув ти
поглядом юним і чистим, Радість така у
тобі зайнялась, Наче душа вся вогнем
променистим, Сходим до сонця, в ту мить
пройнялась (Шп.)].
проймаюче нар. 1) пронизывающе;
пронзительно; 2) проникновенно [Мартіан,,
тихо і проймаюче смутно: Я ж — не можу
більше заковувать в кайдани рідні душі
(Л. Укр.)]. Ср. проймаючий 3—4.
проймаючий 1) прич. пронизывающий;
пронимающий; пробирающий, прохватывающий,
прошибающий; пронзающий; 2) прич.
пронизывающий; пронзающий; прошибающий. Ср.
проймати 1—2; 3) прил. пронизывающий;
(резко звучащий) пронзительный [3 Хребта-
гори ще протягає проймаючий вітер \Фр.)\
Товариш директора виглянув крізь вікно,
коли в сій хвилі розкотився проймаючий
свист локомотива (Мак.)]; 4) прил.
(волнующе искренний^ задушевный) проникно-
30-35

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)