про 465 про пройдоха, пройда, проныра; (о хитром человеке) [продувная) бестия, {вран.: мошенник) проходимец, (м. р.)} проходимка (ж. р.), прощелыга [Таємниче зник Остап Хлопіць- кий. Хоч ніякою стратегією це не викликалося, та як шпигун і пройда дипломатичний він не міг інакше закінчити свою несподівану появу в армії Наливайка (Ле); Це і в людей часом трапляється потроху, Коли малий шахрай Наслідує великого пройдоху (Воскр.)\. пройдене 1) прил см. пройдений; 2) (род. пройденого) сущ. пройденное [Школярі ходили один до одного, разом повторювали пройдене (Донч.)]. пройдений пройденный, пройденный [Свідомі робітники, ведучи далі ^вій рух, постійно оглядаються на пройдений робіт ничим рухом шлях і обдумують знов і знов, чи правильний цей шлях, чи нема можливості поліпшити його (Ленін)]. пройдешпє 1) прил. см. лроіідешпій; 2) (род. пройдеїшіього) сущ. разг. прошедшее [Лк дань нройдешньому, як спомин, Як^ дня сьогоднішнього гомін, — ..Тебе кохаю, Дніпроград (Нагн.)]. пройдеш пій разг. прошедший («О мій загиблий, любий мій», Було подумає І лічить^ Пройдешні дні (Воронько)]. пройдисвіт разг. пройдоха, пройда, жох; (сильнее) выжига, прожжённый плут; (бран.: мошенник) проходимец, прощелыга; (негодяй) прохвост [— Одчепися, пройдисвіте! — І зареготалась Титарівна, — хіба тобі Наймичок не стало! (Шееч.)\ Різні пройдисвіти нап'яли на себе релігійну личину з единою метою — поживитися за рахунок довірливих богомольців (Наука і життя, 1959, 6); П а н а щ є н к о: ..Ще . не знайшли Щура? Корен є в: Утік пройдисвіт. Утік і мов крізь землю провалився (Дмитр.)]. пройдисвітка пройдоха, пройда; выжига, прожжённая плутовка; проходимка, прощелыга; прохвостка [Один мордатий Кіт до Щуки учащав; Пройдисвітка зубаста знала, Чого хвостатий кум бажав (Гл.); Ридаючи вголос, промовляла: «.. Пройдисвітка! Хто її в люди вивів, нехай згадає! Чи не підлещувалась колись до мене? Чи не звивалась гадючкою?» (Л. Укр.)]. Ср. пройдисвіт. пройдисвітський разг. пройдошный. пройдоха см. пройда. пройма 1) портн. пройма; 2) строит, проём [Дверні та віконні пройми обрамлялися міцними колодками з пазами, куди запускалися кінці вінців зрубу (Дерев, зодчество Укр.)]. проймати, -маю, -маєш, пройняти, -йму, -ймеш 1) пронизывать, пронизать; (о сильном чувстве у ощущении — ещё) пронимать, пронять, разг. пробирать, пробрать, прохватывать, прохватить, прошибать, прошибить; (возбуждать чувство, охватывающее всего человека) книжн. исполнять, исполнить, (сильнее) преисполнять, преисполнить; (перен. разг. — ещё) пропитывать, пропитать; (перен. безл. — ещё) обдавать, обдать; (перен.: заставлять испытывать какое-нибудь внезапное и острое ощущение) пронзать, пронзить; (о крайней степени проявления какого-нибудь чувства, состояния) разг. разбирать, разобрать; (привести в пьяное состояние фам. — ещё) разлимбни- вать, разлимонить [Риси нової свідомості проймають радянську народну творчість (Рил.)\ Погода була прекрасна. Тепле літнє повітря проймало, здавалося, все тіло (Фр.)\ Сьогодні його проймала радість (Шовк.); Страх, жалюгідний, полохливий, заячий страх за життя, за свій добробут пройняв наскрізь все його єство (Кач.)\ Я так захопився тим новим, що мене тут зустріло, така пройняла мене нетерплячка, що я нічого поза цим нз хотів помічати (Шовк.)]', дрож ~міє к о г 6 см. дрож; його^ має то жар, то х 6 л о д его бросает то в жар, то в холод; мороз **+ має мороз пробирает мороз пронизывает, разг. морбз по ко же дерёт, мороз по коже подирает; піт ~-»ня"в разг. в пот ударило; сльоза ~няла разг. слеза прошибла; 2) (проходить насквозь) пронизывать, пронизать; (прокалывать, протыкать — ещё) пронзать, пронзить; (ударом разг. — ещё) прошибать, прошибить [«Начхай на того півня, друже!» Я за таку раду дибки — наче хто мене в серце списом пройняв (Вовч.); Іван підсунув під лавку кошик, і машиністу нема куди ноги поставити. Ало він лише подивився на Івана, пройняв його оком наскрізь і погладив свого вуса, мовляв, знаю, знаю... (Чорн.); Говорять, що матері сльози, гарячі І тверде, міцнеє каміння проймають (Л. Укр.)]. пройматися, -маюся, -маєшся, пройнятися, -ймуся, -ймешся проникаться, проникнуться . книжн. уст. исполняться, исполниться; (сильнее) книжн, преисполниться, преисполниться, перен. разг. пропитываться, пропитаться [Професор дивився на щасливого хлопчика й мимоволі сам пройнявся радістю дитини (Ваш); Гнівом проймалася душа, гнівом до ворогів, пекучим, безмежним, нещадним (Шиян); Глянув ти поглядом юним і чистим, Радість така у тобі зайнялась, Наче душа вся вогнем променистим, Сходим до сонця, в ту мить пройнялась (Шп.)]. проймаюче нар. 1) пронизывающе; пронзительно; 2) проникновенно [Мартіан,, тихо і проймаюче смутно: Я ж — не можу більше заковувать в кайдани рідні душі (Л. Укр.)]. Ср. проймаючий 3—4. проймаючий 1) прич. пронизывающий; пронимающий; пробирающий, прохватывающий, прошибающий; пронзающий; 2) прич. пронизывающий; пронзающий; прошибающий. Ср. проймати 1—2; 3) прил. пронизывающий; (резко звучащий) пронзительный [3 Хребта- гори ще протягає проймаючий вітер \Фр.)\ Товариш директора виглянув крізь вікно, коли в сій хвилі розкотився проймаючий свист локомотива (Мак.)]; 4) прил. (волнующе искренний^ задушевный) проникно- 30-35
|