Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
про 466 про венный [Тихий, але проймаючий спів свирілі стелеться полониною (Л. Укр.)]. пройняти см. проймати. пройнятий 1) пронизанный; пронятый; (прил.— ещё) проникнутый, уст. проникновенный; прохваченный, прошибленный; исполненный; преисполненный; пропитанный; пронзённый [Багатофігурна скульптура «Тачанка» пройнята героїкою громадянської війни (Рад. Укр.у 1959, VIII); Вся діяльність Комуністичної партії пройнята глибокою вірою в народ, в революційну енергію тру дящих E0 років КПРС); — Жнива незабаром, — говорять йому., звернені до сонця, до безхмарного неба погляди, пройняті хазяйською турботою: коли б не припалило (Жур.); — Танюшо, дай руку! Знову поклав смугляву дівочу руку на забинтовані груди, і так застигли в мовчанні, пройняті одною думкою, охоплені єдиним почуттям (Цюпа); Природно, що вся стара школа, будучи цілком пройнята класовим духом, давала знання тільки дітям буржуазії (Ленін)]; 2) пронизанный; пронзённый; прошибленный [Туга б відкотилась від гуків тих геть-геть удалину, мов білі тумани, пройняті сонцем (Л. Укр.)]. Ср. проймати 1—2. пройнятися см. пройматися. пройнятість, -тості проникновенность, проникновение. пройти см. проходити. пройтися см. проходжуватися. прокажена, -ної сущ. прокажённая. прокажений, -ного сущ. прокажённый [Є л е а- зар: ..Кажіть мені по щирост}, виразно, чого я став між вас, *мов прокажений? (Л Укр.)]. проказа мед., перен. проказа [Монтаньяр: ..Проказою взялася Візантія і Рим живим мерцем завчасу став і заразив собою всі народи (Л. Укр.)]. проказаний 1) произнесённый; рассказанный [Наче проказані сьогодні, звучать слова., народу українського про Богдана [Хмельницького] (Тич.); Він Амброся ласкаво учора Похвалив за проказаний вірш (Мас.)]; 2) продиктбванный. Ср. проказувати 1—2. проказати см. проказувати. проказний мед. прокажённый [Втягуючи проказних в роботу, в суспільне життя, професор дає їм велику радість, дає їм змогу почувати себе людьми (Смол.)]. проказування произнесение, редк. произношение. проказувати, -зую, -зуєш, проказати, -кажу, -кажеш разг. 1) произносить, произнести; (устно излагать что-нибудь) рассказывать, рассказать [— Я теж москвич, — тихо проказує капітан (Хижн.); — Так, так, — роздумливо проказав Хомушок, немов підтверджуючи якусь затаєну думку (Гур.)]; ~вати молитву рел. произносить молитву, творить молитву [Вона знов зняла очі до неба, проказуючи молитву (Коцюб.)]; 2) (говорить что-нибудь для записи) редк. диктовать, продиктовать [Глинський голосно проказує Дуєвій. Дуєва голосно стукає на друкарській машинці (Мик>); Опинившись удома, Гасан покликав писаря і проказав йому листа (Тулуб)]. проказуватися, -зується страд, з. 1) произноситься; рассказываться [Текст пропагувався без найменшої афектації, без натиску, але чітко доходив у кожний куточок залу (Минуле укр. театру)]; 2) диктоваться. Ср. проказувати 1—2. прокалататп, -таю, -таєш разг. 1) проколотить; простучать [сильно]; (только о колоколах, звонке) прозвонить [Хлоп'яча рука, висунувшись крізь дірку в завісі, голосно прокалатала дзвоником тричі, і гомін стих (Шиян)]; 2) (перен. — о способе жизни) разг. промаяться; (кое-как продержаться нуждаясь разг. — ещё) перебиться, пробиться [Поки живеш ти, то треба, щоб знав, Що як життя своє прокалатав.ДЛ. Укр.)]. прокалататися, -таюся, -таєшся разг. проболтаться. прокалібрувати, -рую; -руєш спец. прокалибровать, прокалибрировать [Перед сівбою насіння прокалібрували, прогріли на сонці, протруїли (Колг. Укр., 1957, 3)]. прокамбій, -бію бот. прокамбий. прокапати, -паю, -паєш прокапать. прокараулити, -лю, -лиш прокараулить. прокарбовувати, -ббвую, -бовуєш, прокарбувати, -бую, -буєш прочеканивать, прочеканить. прокат1, -ту (временное пользование) прокат [Відкрилася перша в республіці автобаза прокату легкових автомобілів (Веч. Київ, 1957, IV)]. прокат2, -ту, прокатка мет. прокат, прок&тка [Складовою частиною металургійного циклу є виробництво прокату (Наука і життя, 1956, 5); У прокатних цехах механізовано ряд робіт на дільницях нагріву і прокатки металу (Наука і життя, 1957, 4)]. прокатати см. прокатувати. прокататися см. прокатуватися. прокатка см. прокат2. прокатний1 прокатный [Для найбільш ефективного використання сільськогосподарських машин [у 1920 р.] у селах створювались машинні прокатні пункти (Іст. Укр. РСР)]. Ср. прокат1. прокатний2 прокатный [Далі буде удосконалюватися прокатне і трубне виробництво (Наука і життя, 1956, 5)]; ^ний стан прокатный стан [Прокатні стани дають тонкий сталевий лист (Вишня)]. Ср. прокат2. прокатник спец. прокатчик [Успішній роботі прокатників сприяють технічні нововведення (Веч. Київ, 1957, VIII)]. прокатниця спец, прокатчица. прокатування мет. прокатка [Експонується в дії модель стана для прокатування куль діаметром 40—80 міліметрів (Наука і життя, 1956, 8)]. прокатувати, -тую, -тусш, прокатати, -таю, -таєш 1) (катать, возить) прокатывать, прокатить; ^ти на вороних перен. разг. уст. прокатывать, прокатить на вороных [Колись, не криюсь, було. З головування не раз скидали, на вороних, як то кажуть, прокатували (Янов.)]; 2) (толь- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)