Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
иро 467 про ко соверги.: катать в течение некоторого времени) прокатать; 3) мет. прокатывать, прокатать [їх [промислові сплави титану] можна кувати, прокатувати на холоді і в гарячому стані (Наука і життя, 1956, 6); Прокатники прокатали напругі, тверді листи (Шп.)]. прокатуватися, -туюся, -туєшся, прокататися, -таюся, -таєшся 1) прокатываться, прокатиться, разг. прокататься [Будемо заводити вечори з танцями, будемо прокатуватись кіньми (Н.-Лев.); Треба прокататися на тройці (Шиян)]; 2) (только соверги.: кататься в течение некоторого времени) прокататься; 3) страд, з. (несо- верги.) мет. прокатываться [Скрізь, де плавиться і прокатується метал, ..використовують складне технологічне устаткування (Наука і життя, 1956, 12)\. прокачати см. прокачувати. прокачатися1 см. прокачуватися. прокачатися2, -чаюся, -чаєшся {провести некоторое время качаясь) прокачаться; (валяясь разг. — ещё) проваляться [Полягали спати.. Чіпка прокачався цілу ту ніч і очей не змикав: усе думав, мучився... (Мирн.)', Там я прокачався місяців зо два, а як став очунювати, то ще прожив з місяць (Кроп.)]. прокачувати, -чую, -чуєш, прокачати, -чаю, -чаєш 1) (бельё и т. п.) прокатывать, прокатать; 2) (только соверги.: подвергнуть обработке валянием) провалять; 3) (только соверги.: качать в течение некоторого времени) прокачать. прокачуватися, -чується, прокачатися, -чається 1) (разглаживаться) прокатываться, прокататься; 2) страд, з. (несоверш.) прокатываться. прокашлювати, -люю, -люєш, прокашляти, -ляю, -ляєш 1) прокашливать, прокашлять, разг. прокашлянуть [Максим таки прокашляв: голос йому з другого переляку повернувся (Смол.)]; 2) (только соверги.: кашлять в течение некоторого времени) прокашлять. прокашлюватися, -лююся, -люєшся, прокашлятися, -ляюся, -ляєшся прокашливаться, прокашляться [Кашель б'є, ..аж кривава слина виступає на опалені смагою уста, — а прокашлятись, не прокашлюється (Мирн.)', Виговський добув листа, прокашлявся (Кач.)]. прокашляти см. прбкашлювати. прокашлятися см. прокашлюватися. проквакати, -кає проквакать. проквасити см. проквашувати. прокваситися см. проквашуватися. проквасиітн, -шє обл. прокиснуть. проквашувати, -шую, -шуєш, проквасити, -вашу, -васиш 1) проквашивать, проквасить; 0 ~сити душу (немного освежиться едой, преим. кислой) разг. оживить душу, освежить душу [А це і ягідок привезла, — може схочете проквасити душу (Мирн.)]; 2) (только соверги.: квасить в течение некоторого времени) проквасить. проквашуватися, -шується, прокваситися., -васиться проквашиваться, прокваситься. проквилити, -ляю, -ляєш, проквилити, -лю, -лиш стонать [жалобно], простонать [жа лобно]; (только несоверш. — о людях — ещё) плакать; (о некоторых птицах — ещё) кричать [жалобно], прокричать [жалобно] [Сумно проквиляло гайвороння, злітаю- чись над польським табором (Кач.); У високості проквилив самотній сокіл (їльч.)\. проквітати, проквітнути см. процвітати. прокволистий разг. медленный; (тягучий) протяжный [Вітер шарпав високий прокволистий плач (Донч.)]. прокволисто, прокволом нар. медленно; протяжно [Прокволом ніч котиться над садом і над полем (Рил.); Баран прокволисто й безнадійно мекав (Донч.)]. Ср прокволистий. прокид, -ду пробуждение [Вона сьогодні нібито зо сну Прокинулась, та радості немає У прокиді (Рил.)]. прокидання пробуждение. прокидати1, -даю, -даєш, прокидати, -даю, -даєш и прокинути, -ну, -неш 1) прокидывать, прокидать, прокинуть, разг. пробрасывать, пробросать; (расчищая, делать проходимым) прочищать, прочистить [Сніги впали великі, і Андрій радо прокидає од порога до воріт стежку (Коцюб.)]; 2) (сквозь-что-нибудь) пробрасывать, пробросить; (кидать мимо разг. — ещё) промётывать, прометнуть, прокидывать, прокинуть; 3) (только соверши кидать в течение некоторого времени) прокидать, разг. • пробросать; 4) обл. постилать, постлать, разг. постелить, простилать, простлать, разг. простелить [Галя ..устала, узяла ряднинку, прокинула коло матері на полу і лягла (Мирн.)]; 5) (только соверш.: сказать) обл. процзнести, проронить [Ми з того весілля повертали додому. Маруся і Катря ні словечка не прокинули (Вовч.)]. прокидати2, -даю, -даєш, прокинути, -ну, -неш (прерывать чей-нибудь сон) разг. будить, разбудить; (преим. перен. — ещё) пробуждать, пробудить [Цілу ніч прокидало Христю материне важке зітхання (Мирн.); Блисне сподівана пора, Відвагу молодість прокине (Граб.)]. прокидатися, -даюся, -даєшся прометаться. прокидатися, -даюся, -даєшся, прокинутися, -нуся, -нещся 1) прям., перен. просыпаться, проснуться, пробуждаться, пробудиться; (только соверш. — ещё) очнуться [ото сна] [Прокинувся Чіпка — вже геть підбилося сонце (Мирн.); Тане сніг і починає прокидатися земля після зимового сну (Іван.); Вже прокинувся і Дуб-зимовик, викинувши тендітні жовто-зелені листочки (Цюпа); При громі російської революції прокидаються від сплячки і робітники Заходу (Сталін); Данько почував, як прокидається в ньому лють до пришельців (Гонч.); В такім раї чого б, бачся, Старим сумувати? Чи то давнє яке лихо Прокинулось в хаті? (Шевч.)]; 2) (изредка встречаться, случаться; возникать) обл. появляться, появиться [Зубожіло село... Обшарпане, обтіпане... Стали прокидатись де-не-де й зло- 30* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)