Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
про 473 аро на лакомства [Якби., був він перед очима, а то за материними очима, то хоч і перепаде йому карбованець або два, то й про- ласує (Лебед. у. — Сл. Гр.)]. пролежати см. пролежувати. пролежень, -жня пролежень [Пішли в нього пухирі, пролежні. Цілий рік мучився, поки вмер (Тулуб)]. пролежувати, -жую, -жуєш, пролежати, -жу, -жиш пролёживать, пролежать [Часто і подовгу пролежував я в якій-небудь із стань (конюшень) на попонах і слухав ма- ріння кучерів про волю (Крон.)', Відтак заслаб у Каховці і пролежав -місяць (Коцюб.); Василя, пише [Марія], знов оце мобілізували. Два роки на печі пролежав. Нехай повоює... (Жур.)\ Моя тобі зброя кілочка не вломить, Я сам молод ліжка не пролежу (Чуб.)]. пролепетати, -печу, -печеш пролепетать [—Товаришу Сергійко! — радісно пролепетав до мене цей украй збентежений молодий чоловік (Ле)У пролетар, -ря пролетарий [Безкрилу тьму навіки переможе Визвольник людства, вільний пролеіар (Рил.)]\ ~рі всіх кра'ін, єднайтеся!, пролетарии всех стран, соединяйтесь! пролетаризація пролетаризация [Почався [після Жовтня] процес пролетаризації і демократизації [Київського] університету, перетворення його в справжнє вогнище науки і культури (Наука і життя, 1959, 8)]. пролетаризований пролетаризированный [Розвиток капіталізму на селі [після реформи 1861 р.] вів, з одного боку, до зростання капіталістичної верхівки — куркулів, а з другого, — до появи величезної маси про- летаризованого селянства (Іст. Укр. РСР)]. пролетаризування пролетаризирована [.. капіталізмові властиве, з одного боку, прагнення до безмежного розширення нагромадження і виробництва, а з другого боку,— пролетаризування народних мас. (Ленін)]. пролетаризувати, -зую, -зуєш пролетаризировать. пролета візуватися, -зуюся, -зуєшся пролетаризироваться [Маса закабаленого виробітками селянства, втрачаючи сільськогосподарський реманент і тягло, розорялась, пролетаризувалась (Іст. Укр. РСР)]. пролетаріат, -ту пролетариат [Пролетаріат на ділі йшов весь час на чолі революції (Ленін)]. пролетарія собир. разг. пролетария [— За мною, пролетарія! — гукнув Чубенко (Я нов.)]. пролетарка пролетарка [На жіночому з'їзді делегатки-робітниці заявляли, що, тільки беручи участь в робітничому русі, жінки- пролетарки доб'ються визволення (Іст. КПРС)]. пролетарський пролетарский [Всі зняли шапки і голосно заспівали пролетарський гімн (Панч)]; ~ка революція пролетарская революция [Вихор великої пролетарської революції охоплює чим далі більше країн, всесвіту (Ел.)]. пролетіти см. пролітати1. пролеткульт, -ту (пролетарська культура) ист. пролеткульт (пролет&рская культура) [Ворожі елементи, здебільшого послідовники махіста Богданова, які пробралися в пролеткульти, оголосили себе єдиними фахівцями з пролетарської культури (Іст. укр. літ.)]. пролеткульт івець, -вця пролеткультовец [Вульгаризуючи і перекручуючи марксизм, пролеткультівці доводили, що робітничий клас повинен створювати лабораторним шляхом якусь особливу «пролетарську культуру» в повному відриві від культури ми* нулого (Іст. укр. літ.)]. Ср. пролеткульт. пролеткультівський пролеткультовский [Про- леткультівські організації, що існували й на Україні, були створені ще до Жовтневої революції (Іст. укр. літ.)]. Ср. пролеткульт. проливання проливание, книжн. пролйтие; ^ня крові пролйтие крови; (без определения-дополнения — ещё) кровопролитие [Полковник: ..Наше завдання —спинити проливання крові демократії (Корн.)\ І з о г е н: ..Наш ворог тямить, чим держиться церква, — і вже не важмть на овець, лиш цілить у пастирів.. Ти знаєш — проти сього не поможе ні проливання крові на арені, ні проповіді грім (Л. Укр.)]. проливати, -ваю, -ваєш, пролити, -длю, -ллєш и редк. пролляти, -лляю, -лдяєш проливать, пролить; (выливать книжн. уст,, переп. — ещё) изливать, излить [Ватага вся І повеселіла, Горілка з пляшок булькотіла, Ніхто ні кацлі не пролив (Котл.)]; ~ти кров чию проливать, пролить кровь чью [Ж і р о н д и с т: ..Кров Цезаря проливши, Брут обмив усе болото цезарських тріумфів (Л. Укр.)]\ ~ти [свою] кров проливать, пролить [свою] кровь [Підкупити збираєшся мене, більшовика, який пройшов громадянські фронти, що кров проливав!.. (Шиян)\ Я боротись за правду готов, Рад за волю пролить свою кров (Фр.)]\ ~ти світло на що перен. проливать, пролить свет на что [Фольклорно-етнографічні записи Гоголя проливають світло на ті перші джерела, з яких письменник черпав натхнення (Во* лош.)]; ~вати сльози проливать слёзы [Марися сумувала, Мліла, сльози проливала (Пере.)]. проливатися, -вається, пролитися, -ллється и редк. проллятися, -лляється проливаться, пролиться; изливаться, излиться [Хай проллється дощик на жита й сади, щоб в колгоспах наших їм буйніш рости (Тер.)\ Звелів тоді забрать Усіх поранених шляхетний Підкоморій І крові, що її про- ллялось ціле море, Не проливати більш (перекл. Рильського); Я в хаті мучився колись, Мої там сльози пролились, Найперші сльози (Шевч.)]. Ср. проливати. пролягати, -гаю, -гаєш вульг. проглотить> вульг. сожрать [Демчиха.. кинулася на страву і пролигала все з відразливим поспіхом (Фр.)]. пролиз см. пролизень. І пролизати см. пролизувати. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)