Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 584):
Попередня 
Наступна

про
474
про
пролизень, -зня, редк. пролиз, -зу разг. про-
\ мытое течением место во льду на реке; обл.
пролиз [Дніпро ще перекритий кригою..
Лише де-не-де темніють між берегами молоді
перші пролизні ^Гонч.); Ріка стояла під
льодом.., вода попролизувала грубу кригу
і клекотіла в пролизах (Фр.)].
Пролизувати, -зую, -зуєш, пролизати, -лижу,
-лижеш пролизывать, пролизать [А змій
сіла коло кузні і давай вогненним язиком
двері пролизувати (народна казка);
Пролизавши язиком замерзлу шибку, Данько
бачив уже свою Каховку містом щастя
(Гонч.)].
Пролинути, -ну, -неш поэз. пролететь;
(быстро пробежать и т. п. — ещё)
пронестись, промчаться, разг. промчать [Хмарам
навпроти пролинув літак, мов лелека
(Дор.); В залі пролинув лише легенький
пожвавлений шум (Бат); Пролинула
коротка літня ніч (Кач.); Далі та далі,
пролинувши через квітучу луку, вона
[дівчина] піднялась на гору, стала з очей
вникати... (Мирн.)].
Пролити см. проливати.
пролитий пролитый [В піснях і труд, і даль
походу, І жаль, і усміх, і любов, І гнів
великого народу, І за народ пролита кров
(Рил.); Вся злість її, Все горе вбогого
життя, нестатки всі, Всі ночі неспані,
пролиті сльози, ..Все те прорвалося тепер,
немов потік (Фр.)].
пролитися см. проливатися.
пролиття пролитие; ^тя крові пролй-
4 тне крбви [За пролиття найменшої краплі
гетьманської крові належало платити
головою (Ільч.)].
пролізати, пролізти см. пролазити.
Проліковувати, -новую, -ковуєш,
пролікувати, -кую, -куєш 1) пролечивать,
пролечить; 2) (лечить в течение некоторого
времени) пролечить.
пролікуватися, -куюся, -куєшся пролечиться.
прбліс, -су см. праліс.
проліска, пролісок, -ска, мн. ч. проліски,
-ків бот. 1) EсШа її.) пролеска,
пролески [Нам глянув ніжно й ласкаво
ув очі Весняних пролісків лілово-синій
цвіт (Заб.)]; 2) (ОаІапІНиз пюаііз Ь.)
подснежник, подснежники [Чи купите,
панночко, пролісків білих? (Л. Укр.)].
пролісок1, -ску разг. прогалина, поляна
[лесная] [Проміж тії зарослі на полянах
І пролісках росла висока трава (Стор.)].
пролісок2 см. проліска.
проліт1, -льоту (действие) пролёт
[Військовий відділ повітряного параду закінчується
масовим прольотом літаків кількох типів
(Літ. газ., 1952, VII)].
проліт2, -льоту, (реже) прольот 1) {свободное,
открытое пространство между
чем-нибудь) пролёт [Артем Громов з гордістю
думав про це, йдучи широкими
прольотами підземних цехів до свого робочого
місця (Куч.)]; 2) спец. пролёт [Ливарний
проліт не встигає приймати сталь, бо дуже
швидко виходять із ладу ковші (Ру-
денко)].
пролітати1, -таю, -таєш, пролетіти, -лечу,
-летиш пролетать, пролететь; (быстро
пробегать и т. п. — ещё) проноситься,
пронестись, (только соверш.) промчаться, разг.
промчать [Високо в небі пролітали з
курликанням журавлі (Шиян); Кілька
грудок пролетіло межи Тиховичем і Савчен-
ком (Коцюб.); Близько будинку
пролітають трамваї (Мик.); Загін розвідників.,
пролетів вулицями і зник (Скляр.); День
пролітав неймовірно швидко, а оглядати
треба було ще так багато... (Жур.)].
пролітати% -таю, -таєш (провести некоторое
время в полёте) пролетать.
пролітний редк. пролётный [Спадає пил на
виднокрузі, пролітний птах співає в лузі,
сідає сонце вдалині (Голов.)]. См. ещё
перелітний.
пролітні, -них сущ. орн. пролётные.
пролітувати, -літую, -літуєш разг. провести
лето (только о человеке); пробыть лётом
[Знов пішла по людях. Де пролітую, де
прозимую (Барв.)].
пролічити, -лічу, -лічиш просчитать.
пролляти см. проливати.
проллятися см. проливатися.
пролог лит. ист. пролог.
пролог пролог [Пролог мені дуже сподобався
в першім уступі (до початку діалога),
навіть нічого не можу сказати з погляду
стилю (Л. Укр.)].
пролом, -му пролом; (преим. воен. — ещё)
брешь [Козаки рубали вози, розтягували
їх і вривалися в утворені проломи (Кач.)\
Снаряд вирвав великий шматок стіни,
і крізь цей пролом.. Клим побачив усипане
зорями весняне небо (Грим.)]; зробити
г^м у чому прям, у перен. пробить
брешь в чём [Смерть тої дочки була першим
ударом, що зробив пролом в щасливім
досі життю (Фр.)]. '
проломина разг. пролом [Он вовк повернувсь
другим боком, усунув хвоста в ту
проломину, та ляп, ляп хвостом (Барв.)].
проломити см. проломлювати.
проломитися см. проломлюватися.
проломлений проломленный [Горіли заводські
довжелезні цехи, взялося полум'ям кругле
залізничне депо з проломленим черепом
даху (Гонч.)].
проломлювати, -люю, -люєш и проламувати,
-мую, -муєш, проломити, -ломлю, -ломиш
проламывать, проломить [Він і стільцем
проломить мені голову. Страшно! (Н.-Лев.),
Журбою стіни не проломиш (Фр.)].
проломлюватися, -люється и проламуватися,
-мується, проломйтисл, -ломиться
проламываться, проломиться, разг.
проломаться [Через тиждень Нимидорі знов
приснився сон,. Небо посередині проломилось,
і звідтіль зійшло сонце (Н.-Лев.)].
проломний уст. проломный.
пролонгація юр. пролонгация.
пролонгований юр. пролонгированный.
пролонгувати, -гую, -гуєш юр.
пролонгировать.
пролонгуватися, -гується страд, в. юр.
пролонгироваться. /
пролопотати, -почу, -пбчеш и пролопотіти,
-почу, -потйш разг. 1) пролопотать; (о

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)