Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
яро , 475 про разных звуках — ещё) прошелестеть, прошуршать [3 другої хати виніс Яким на руках, як скатертину білу, великий аркуш розгорнений і поклав на столі. «Газета!»— пролопотіло по натовпу (Головко); Берізка пролопоче щось рештками свого жовтого листя (перекл. з Чехова)]; 2) (о ходьбе беге) протопать, прошлёпать [Гільом чув, як пролопотіла по підлозі босими ногами, сміючись, його дочка до свого ліжка (Сміл.)]. пролунати, -нає прозвучать, раздаться; (быстро распространиться — ещё) пронестись; (на далёкое расстояние — ещё) разнестись; (быть слышным — ещё) послышаться; (с большой силой) прогреметь; (неожиданно — ещё) грянуть; (откликнуться) отозваться, перен. отдаться (Хоч дівчина ніколи не чула про рицарів, але часом здавалось, що колихнеться чорна важка портьєра і пролунають у мовчазній тиші глухі кроки і звуки залізних острог (Донч.); Пролунав дзвінок телефону. Хо- мушок підійшов до апарата (Гур.); Згодом з кабіни пілота пролуната команда (Рад. Укр., 1959, VIII); В столиці 9 січня ударив перший грім революційного виступу пролетаріату. Гуркіт цього грому пролунав по всій Росії.. (Ленін)] Під дев'яте травня в нічку Звістка пролунала: Наша Армія Радянська Фашистів здолала! (народна пісня); В цю хвилину на вулиці пролунали притишені голоси (Сміл.); Валентин Модестович це міг не розсміятися. — Подумаєш, який Нарцис! — пролунав ззаду насмішкуватий голос. — Так замилувався на себе... (Шовк.); Данило скочив по-звірячому на той голос, і за мить пролунав перший постріл з його нагана (Ле); Ворог вступає в село.. Коли враз спалахне вогонь, і пролунає грім страшного вибуху (Трубл.)]; захоплений крик ~нав у кімнаті восторженный крик раздался в кбмнате, восторженный крик огласил комнату. пролупатися, -паюся, -паєшся разг. очнуться; (от хмеля — ещё) протрезвиться [— Вітя, що таке? Щось укусило? —Вітя пролупався, протирає очі, сплюнув сердито: — Тьху! Приверзлося, що опали бджоли (Вас.); Але иисар вже пролупався, і йому бажалось пожартувати (Вас.)]. пролуплювати, -люю, -люєш, пролупити, -луплю, -лупиш: ^ги очі вульг. продирать глаза [со сна], продрать глаза [со сна] [Він щохвилі розтягає очі., і оглядається неспокійно. За ним пролуплюють очі і оглядаються сусіди (Стеф.)]. пролювіи, -вію геол. пролювий. пролягати, -гає, пролягти, -ляже пролегать, пролечь [По схилах горбів і по ярах пролягала ламана лінія траншей (Ле і Левада); Пролягла доріженька В золоті поля... (Рил.); На худому й почорнілому її обличчі пролягли глибокі зморшки (Куч.)]. пролящатц, -щйть разг. 1) протрещать; резко прозвучать [Навіть блискавка менш несподівано прорізує нічну сутінь, як пролящав удар цієї руки по старшинському обличчі (Ле)]; 2) (о птицах: петь в течение некоторого времени) прощёлкать. прольот см. проліт2. прольотка пролётка [Вони пішли пішки, а професор урочисто їхав попереду на про- льотці (Янов.)]. прольбтний1 редк. пролётный [Летять, мов сила їх незрима підганяє, Птахи із вирію, прольотні і свої (Рил.)]. См. ещё перелітний. прольбтний2 пролётный [Кран [підйомний] призначений для спорудження типових про льотних мостів (Веч. Київ, 1957, IV)]. Ср. проліт2 1. промазати см. промазувати. промазка промазка [Щоб зробити промазку зовнішніх швів [зрубу] більш міцною і таким чином запобігти частим ремонтам [жилих приміщень], до глиняного розчину добавляють вапно (Нар. творч. та етн., 1957, 3)]. промазування промазывание, нромазка. промазувати, -зую, -зуєш, промазати, -мажу, -мажеш 1) промазывать, промазать", 2) (перен.: не попадать) разг. промазывать, промазать [Як же краще, — спитаєте, — полювати: одному чи колективом? Майже однаково. Коли йдете один, то один промазуєте, коли йдете колективом, то промазуєте колективом (Вишня); Маша: Промазала? Валя коло мішені, махнула прапорцем: По молоко! (Мик.)]. ^ ^ ^ ' промайнувати. -ную, -нуєш разг. промотать, фам. спустить [Сергій, допавшись до батькового добра, програв, промайнував свою землю (Н.-Лев.)\. промайнути, -ну, -неш 1) промелькнуть, мелькнуть [В повітрі промайнув трос і, розкручуючись, упав на палубу підводного човна (Ткач); І повз мене в ритмі вальса промайнула ти з другим (Сое); В очах його промайнуло щось подібне до посмішки (Шовк.у, В голові у нього, мов блискавка, промайнула нова думка (Коцюб.)]; т і н, ь ^нула по обличчю (по лицю) тень пробежала по лицу; 2) (удаляться, оставляя что-нибудь позади или в стороне) миновать; (без дополнения перен.: пройти, окончиться — ещё) пронестись, промчаться [Він став набирати висоту, щоб промайнути зону вогню (Пере.); Чотири літа промайнули в даль (Мал.)]. промайструвати, -рую, -руєш разг. проплот- ничать [Була неділя, то я цілісінький день і промайстрував (Донч.)]. промалювати см. промальовувати. промалюватися см. промальовуватися. промальовування прорисовка. промальовувати, -льовую, -льовуєш, промалювати, -люю, -люєш 1) спец. прорисовывать, прорисовать; 2) (только соверш.: рисовать в течение некоторого времени) прорисовать. промальовуватися, -льовується, промалюватися, -люеться 1) прорисбвываться, прорисоваться; 2) страд, з. (несоверш.) спец. прорисбвываться. промандрувати, -рую, -руєш пропутешёство-» |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)