Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
про 476 про вать, пространствовать (обычно — постоянно меняя место пребывания)] (без цели — ещё) проскитаться, перен. прокочевать. проманёжитн, -жу, -жиш спец. проманежить. проманіжити, -жу, -жиш разг. проманежить [А от отак як проманіжите ви нашого брата не раз та не два — не то чужому, своему не повіре (Мирн.)]. проманіжитися, -жуся, -жишся разг. проманежиться. промантачити, -чу, -чиш разг. редк. прома тать, книжн. расточить [Еге, ви промантачили свое добро так, як і я, та й пішли в старці? (Н.-Лев.)]. промарити, -рю, -риш 1) промечтать; 2) (пробыть некоторое время в бреду) пробредить. промаркірувати1, -рую, -руєш спец. промаркировать. промаркірувати2, -рую, -руєш с.-х. промаркировать [Добре промаркірували ділянку. Посадили дівчата кукурудзу вручну (Рад. Укр., 1956, XI)]. промарнотратити, -рачу, -ратиш разг. протратить [зря (попусту)], промотать; (о деньгах — обычно) протранжирить; (безрассудно книжн. — ещё) расточить [Промарнотра- тили добро, пропили, прогайнували (Полт. — Сл. Гр.)\. промарнувати, -ную, -нуєш 1) : ~ти час разг. потерять время, потратить время попусту (напрасно, бесполезно, зря); (возясь с чем-нибудь разг. — ещё) проканителиться; 2) (безрассудно израсходовать) разг. редк. перевести; (преим. о деньгах книжн.— ещё) расточить [Як же я промарнувала свою маєтність, прогайнувала до решти свої гроші, ті очі та брови* зрадили мене (Н.-Лев.)]. промарудити, -джу, -диш разг. проканителить. промарудитися, -джуся, -дишся разг. прокопаться, провозиться; (потерять время) разг. проканителиться, проваландаться [Добрих три-чотири години промарудилася там [в бібліотеці] Сахно серед книжок і викладок (Смол.)]. промарширувати, -рую, -руєш промаршировать [Семен і Силантій урочисто, як вояки, промарширували вздовж кімнати і спинилися, тримаючи лівою рукою шаблі біля бока (Ле)]. промаслений 1) прич. промасленный; 2) прил. промасленный [ — Прошу до канцелярії, — сказав той [чоловік] і пішов поперед Ольги, витираючи по дорозі руки промасленою, брудною ганчіркою (Вільде)]; ~нші папір промасленная бумага [Офіцер витяг з нагрудної кишені маленький пакуночок, акуратно загорнутий у промаслений папір (Багм.)]. промаслити см. промаслювати. промаслитися см. промаслюватися. промаслювати, -люю, -люєш, промаслити, -лю, -лиш промасливать, промаслить. промаслюватися, -люється, промаслитися, -литься промасливаться, промаслиться. промастити см. промащувати. промаститися см. промащуватися. промах, -ху промах; (ошибка уст. — ещё) проруха [У нас кожен прикордонник промаху не дасть (Козач.); Орловці, які вже не вперше приходили на каховський ярмарок, охоче ділилися з криничанами своїм досвідом, застерігаючи їх від можливих промахів (Гонч.)]. промахати, -хаю, -хаєш 1) промахать; 2) (пройти большое расстояние) разг. промахать, отмахать. промахуватися, -махуюся, -махуєшся, промахнутися, -нуся, -нёшся и редк. промахнути, -ну, -непі 1) промахиваться, промахнуться; (не попадать бросая — ещё) пробрасывать, пробросить, разг. пробрасываться, проброситься, прокидывать, прокинуть [Жодного разу не промахнувся Ростислав. Батьковим мечем влучно разив ворогів (Хижн.)\ Хтось попудив англійську гранату, та не влучив у темряві у вікно, промахнувся (Гонч.)]; 2) (перен.: ошибаться) разг. промахиваться, промахнуться [А що, справді, до десяти літ не маемо права брати у чорну? Як же се Забіяка так промахнувся? (Мирн.)]. промацати см. промацувати. промацування прощупывание. промацувати, -цую, -цуєш, промацати, -цаю, -цаєш прощупывать, прощупать [Мар'ян, лише для людського ока, промацує руками перший мішок (Ст.); Потім взяв [Данько] в одного з них багор, став промацувати ним дно біля кручі (Гонч.); Небесний простір почали промацувати невидимі промені радіолокаторів (Літ. газ.у 1958у V); Де багато людей, там легше бути непоміченим ..Там легше промацати кого треба... (Янов.)]. промацуватися, -цується прощупываться [Щоб запобігти втратам зерна, збирати горох починаємо, коли 75 процентів бобів пожовтіють і насіння в них легко промацується (Колг. Укр., 1958, 1)]. промашка разг. 1) промашка (разг.)у промах [— Мені ніхто про нього не казав, пане начальнику! — Промашка! Довіряю його на твою, можна сказати, совість (Янов.)]; без ~ки без промашки, без промаха [Да. Машина йде, як крейсер.. Комісар висуне перископа, гляне, — і знову смалить без промашки (Янов.)]; 2) [далекий] прогулка [Але оце ми зробили добру промашку по Києву! Я виголодавсь, не знаю й як! (Н.-Лев.)]. промащений промазанный; промасленный [Пдучи на роботу, Гнат одягає парусинову спецівку наскрізь промащену мастилами (Чорн.)]. Ср. промащувати. промащувати, -щую, -щуєш, промастити, -мащу, -мастиш промазывать, промазать; (пропитывать чем-нибудь маслянистым — обычно) промасливать, промаслить. промащуватися, -щується, промаститися, -маститься промасливаться, промаслиться промаяти, -має промелькнуть [Десь над водами промає пісні тихої крило... (Голов.)]. промеж, промёжи см. поміж. промежина анат. промежность. промекати, -каю, -каєш и промекекати (промекекаю, промекекаєш и промекёчу, ирсмекё- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)