Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
про 477 про чеш) рлзг. 1) (об овцах, козах) проблеять [З і- бель: ..Нехай кохається вона з домовиком, ..І цад, вертаючись додому од відьом, Хай на добраніч їм люб'язно промекече (перекл. Лукагиа)]; 2) (о телятах и перен.) промычать [— Чого тобі? — спитав у Прудивуса той перший, рудий. — Е-е-е-е!? — знову промекекав лицедій докірливо (^Ільч.)]. промелькнути, -ну, -нёш промелькнуть [У вікнах промелькнув неясний силует (Жур.); — А хороша ж яка!., а люба та мила!.. — промелькнуло у його думці (Мирн.)]. променад, -ду разг. уст., гиутл. променад [Статечні отці сімейств закінчили вже свій передвечірній променад (Кол.)]. променевйдний лучевидный. променевий лучевой [Вивчення нуклеїнового обміну є одним з найістотніших питань біохімії променевих пошкоджень (Фізіол. ж., 1956, II, 5)]; 0 "^ва кістка анат. лучевая кость; ^ва хвороба лучевая болезнь [У всіх опромінених тварин була різко виражена картина променевої хвороби (Фізіол. ж., 1956, II, 6)]. променепереломлення фаз. лучепреломление. променепереломлюваність, -ності физ. луче- прел омл яемость. променепереломлювання фаз. лучепреломление. променеподібний лучеобразный. променеподібно нар. лучеобразно. променистий, разг. променястий, редк. про- мінйстий, промінястий лучистый; (перен.: сияющий — ещё) лучезарный, поэз. светозарный [Незборимо сильне враження справляли на всіх її дивні променисті очі (Ряб.)', З-за гори скакнула невеличка іскорка серед рожевого сяйва й довгою проміня- стою стрілою перетяла увесь степ (Мирн.); Прийми від трудової України Подяки, дружби, вірності слова. Усіх на променисті верховини Веде Москва! (Рил.); Лице юнака було ясне, промінисте (Фр.)]\ ~менй- ста енергія физ. лучистая энергия [Сонце не тільки дає Землі свою променисту енергію, ..а і впливає на ряд явищ, які відбуваються в земній атмосфері (Наука і життя, 1956, 8)]. променистість, -тості лучистость; лучезарность [Очі їй блищали. Довгі темні вії підкреслювали їх променистість (Собко)]. Ср. променистий. променисто нар. лучисто; лучезарно [Гордо, пишно, променисто Золотії світять зорі (Л. Укр.)]. Ср. променистий. променитися см. променіти. променіння сияние. променіти, -ніє и променітися, -ніється и променитися, -нйться и редк. промінитися, -нйться поэз. сиять; (чем— ещё) искриться; (перен. — ещё) лучиться [Сонечко встало, прокинулось ясне, Грає вогнем, променіє (Л. Укр.); Під ними іскриться ріка, над ними променяться вечірні гори і хмари (Ст.); Бризки промінилися на сонці всіма барвами веселки (Іван.); її чорні оченята горять, променяться (Гонч.)]. променювальний физ. лучеиспускательный. променювання физ. лучеиспускание. променякй, -ків зоол. лучевикй. променястий см. променистий. промерзання промерзание [Для захисту низу стіни від промерзання навколо жилого приміщення зовні низ стіни стовщували призьбою (Дерев, зодчество Укр.)]. промерзати, -заю, -заєш, промерзнути, -ну, -неш 1) промерзать, промёрзнуть [В добрі зими до самого споду Промерзала маленька ріка (Мас); Земля поки що промерзла неглибоко (Руденко)]; 2) (сильно зябнуть) разг. промерзать, промёрзнуть, (только соверш.) прозябнуть [Большаков промок, промерз, від хвилювання і втоми його стало морозить (Бойч.)]. промерзлий 1) промёрзлый, промёрзший [У затінку срібні на травах Промерзлі росинки дрижать (Дор.)]; 2) промёрзший; прозябший [Промерзлі хлопці стали коло печі, щоб зігрітися (Фр.)]. Ср. промерзати 1—2. промерзнути см. промерзати. промеса фин. промесса. промести см. промітати. прометати, -мечу, -мёчеш: ~ ти банк карт, прометать банк. прометеїв: і^/теїв о г 6 н ь (вогонь) перен. прометеев огонь. прометеївський прометеевский [її [Лесі Українки] «Неофіти» — люди гордої душі і прометеївського протесту — ввійшли в літературу як протестанти і борці за правду (Мал.)]. прометеїзм, -му книжн. прометейзм [В 1946 році А. Малишко закінчив поему «Прометей». В ній розробляється одна з «вічних» тем — тема прометеїзму — що проходить через літературу світу на протязі тисячоліть (Іст. укр. літ.)]. прометений прометённый [Дерева і кущі були вже политі, стежечки дбайливо прометені (Куч.)]. прометій, -тію хим. прометий [На базі прометію створені мініатюрні атомні батареї.., в яких радіоактивне випромінювання перетворюється в електричну енергію (Наука і життя, 1959, 2)]. прометушитися, -шуся, -шйшся просуетй- ться; (редк.: провести время в хлопотах, в заботах о чём-нибудь, о ком-нибудь и т. п.) разг. провозиться, промотаться. промешкати, -каю, -касш разг. прожить. промивалка спец. разг. промывалка. промивальне 1) прил. см. промивальний; 2) (род. промивального) сущ. мед. промывательное. промивальний спец. 1) промывочный [В промивальному цеху Каргата не було (Шовк.)]; 2) (предназначенный, служащий для промывания) промывательный; *** на машина промывательная машина. промивальник спец. промывальщик [Крім промивальників, у бригаді Супруна три чоловіка — він і ще двоє робітників (Веч. Київ, 1958, III)]. промивальниця спец. промывалыцица. промивання промывание; (спец. — ещё) промывка [Еріка відвезли до лікарні і зробили промивання (Панч)]. промивати, -ваю, -ваєш, промити, -мию, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)