про 478 про -миєш промывать, промыть [Здорова свіжість літнього ранку промивала безсонні очі бійців (Гонч.); Вода промивала греблі й зносила переїзди (Янов.)\ Ріка Донець в середній своїй течії промила річище в найстаріших крейдяних відкладах (Вот, ж., 1953, X, 2)]; ~ти шлунок мед. промывать, промыть желудок. промиватися, -ваюся, -ваєшся, промитися, -миюся, -миєшся 1) промываться, промыться [У хаті зразу стало так утішно та весело! л долівка мов сама собою промилася, й стіни побіліли — вирівнялися (Мирн.)]; 2) (только соверш.: мыться в течение некоторого времени) разг. промыться; 3) страд, а. (несоверш.) промываться. промивка спец. промывка. промивна 1) прил. см. промивний; 2) (род. промивної) сущ. спец. промывная. промивний спец. 1) промывной; ^нйй апарат промывнби аппарат; 2) (относящийся к промывке) промывочный; ~нйй процес промывочный процесс. промигкотїтн см. промигтіти. промигнути, -ну, -нёш промелькнуть [Промигнув човен кулеметників, ведучи вогонь на плаву (Гонч.);—Хата тісна; треба нову ставити, — промигнуло в думці (Мирн.)]. промигтіти и промиготіти и обл. промигко- тіти, -тйть 1) (о свете) продрожать; 2) (показаться и исчезнуть) разг. промелькнуть [Швидко-швидко бігли коні, — тільки в очах *уре теє промигтіло (Вовч.); Нас ви знищити хотіли? Та самі ж промиготіли так, як тої тіні тінь... (Тич.)]. промішуватися, -куюся, -куєшся, проминатися, -каюся, -каєшся обл.*. пробиваться, пробиться [Рибалки допливли до Цареград- ського гирла, минули єрики, що промику- вались через косу в озеро, і пристали в самому гирлі до кордону (Н.-Лев.); Зверху через гілля промикується світ місяця (Н.-Лев.)]. промимрити, -рю, -риш разг. пробормотать; (медленно и неразборчиво сказать разг. — ещё) промямлить, промычать [— Мені хороше, — крізь сон промимрив^ хлопчик. — Тепло... (Дмитр.); Гаркавий щось промимрив під ніс, але послухався і вивалив на пісок все з свого мішка (Собко)]. проминання пропуск; опускание. Ср. проминати1 3. проминати1, -наю, -наєш, проминути, -ну, -нёш 1) миновать (несоверш. и соверш.), минуть; (передвигаясь, оставлять за собой иногда — ещё) проходить, пройти, (при езде) проезжать, проехать, (при полёте) пролетать, пролететь [Дівчата проминали лонушистий, густий буряк, ішли до молотарки (Горд.)) Вони проминули першу кімнату і ввійшли до другої (Смол.)] Проминувши Михайлюків хутір, бричка влетіла в літинецькі ліси (Ст.)\ Літак проминув широчінь океанську (Ол.)]; 2) (о времени, состоянии, явлениях природы и т. п.) проходить, пройти, протекать, протечь; (только соверш.: с оттенком «окончиться» — ещё) миновать, минуть [День чудесний проминає, А за ним ще кращі дні Попливуть, мов теплі хвилі (Воронько); Людей завжди непереможно тягне до тих місць, де проминуло їхнє дитинство (Борз.); Іван: ..Ти подумай тільки, як змінилося наше село! Електрика, машини, нові будівлі... Проминуть недовгі роки — і тут не буде^ жодної кривобокої хати!.. (Левада)]', ~нула зима миновала зима [Зима вже проминула, а він і звістки не подав про себе (Куч.)]; 3) (оставлять без внимания) пропускать, пропустить; (делать пропуски — ещё) опускать, опустить; (при угощении — чаще) обносить, обнести [Він нічого ніколи не пропустить, бо всім цікавиться, завжди помітить все, що інші проминуть (Коп.); Кожен перекладач може, при вдалому взагалі відтворенні іншомовного оповідання, п'єси, поеми, вірша і т. ін., проминути ту чи іншу рису оригіналу (Рил.); «Казбек» полковник роздає, Й мене не проминає (Воскр.)]; 4) (соверш. — только с отрицанием: не упустить, не забыть) уст. преминуть [Ділом і словами Не проминуть ранити раз V раз М'якеє серце ваше, мов тернами (Фр.)]. проминати2, -паю, -наєш, ігнш'яти, -мну, -мнёш спец., разг. проминіть, промять; (разг. — ещё) разминать, размять; ^м'ятв нбги, кості промять ноги, кбсти, размять ноги, кости [І щоб старості не знать, Щоб пром'яти кості, В рік я місяців по п'ять Роз'їжджаю в гості (Ол.)]. проминатися1, -нається страд, з. пропускаться; опускаться; обноситься. Ср. проминати1 3. проминатися2, -наюся, -нбєшся, пром'ятися, -мнуся, -мнёшся разг. проминаться, промяться, разминаться, размяться. проминка проминка; разминка [В день скачок ранком роблять проводку коней, а перед самими скачками.. — проминку галопом на 250—300 м (Конярство)]. Ср. проминати2 и проминатися2. проминути см. проминати1. промисел, -слу 1) промысел [На півночі Лівобережжя [України на початку XVIII ст.) посилено розвивалися селянські промисли: виробництво полотна, виготовлення дерев'яного посуду, вірьовок і т. п. (їст. Укр. РСР)]; відхожі ~сли отхожие промыслы; 2) (о сети предприятий добывающего типа — обычно мн. ч. с определением: промисли, -лів) прбмыслы [3 дня на день я чекав відрядження на будівництво нових нафтових промислів (Трубл.)]; 3) (добывание рыбы, птицы, зверя и т. п. ловлей, охотой) промысел [Докладне вивчення життя важливих промислових риб привело до винаходу нових знарядь лову, що дозволило збільшити промисел деяких риб, наприклад барабулі (Колг. село, 1956, VII)]. прбмисл, -лу см. провидіння. промисловець, -вця промышленник [Місце мануфактури зайняла сучасна велика промисловість, місце промислового середнього стану зайняли мільйонери-промисловці.. (Комун, ман.)]. промисловий1 промышленный [У XVIII ст. в Росії ще не було промислового пролета-
|