Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
про 479 про ріату, який зміг би керувати боротьбою селянства (Вісник АН УРСР, 1949, 8); Промислові запаси природного газу виявлено в Закарпатті (Наука і життя, 1956, 11); Промислове вирощування качок протягом цілого року становить труднощі в зв'язку з сезонним характером яйцекладки цих птахів (Соц. тварин., 1956, 1)]; ~ва країна промышленная страна; ~ве підприємство промышленное предприятие; ~ві тварини промышленные животные. промисловий2 (относящийся к промыслу) промысловый. промисловик спец. промысловик, (реже) промышленник [Промисловики вже добули десятки цінних соболиних шкурок (Веч. Київ, 1957, XI)]. промисловість, -вості промышленность [.. пара й машина вчинили революцію в промисловості (Комун, ман.)]', авіаційна ~ть авиационная промышленность; важ- к а ~тъ см, важкий 1; обробна ~ть обрабатывающая промышленность; о с • новні галузі хвості основные бтрасли промышленности. промити см. промивати. промитий промытый [Старанно промите волосся було акуратно вкладене довкола голови тугою качалкою (Гонч.у, Між двома шпичастими горами було видно провалля, промите дощовою водою (Н.-Лев.)у, 0 не- м а ~тої води кому разг. постоянные (бесконечные) придирки к кому [Почала братова мене знов допікати. Вже тепер і ступити мені не дасть; уже нема мені й промитої води: то те не добре, то се не гаразд! (Вовч.)]; не було в мене ^тої години разг. не было у меня и часу свободного; ~ тої години не дасть хто разг. часу свободного нет с кем [Сказано: промитої години дитя не дасть — усе плаче (Кролев. у. — Сл. Гр.)]. промитися см. промиватися. промишляти, -ляю, -ляєш промышлять [3 радянської мисливської ескадри, що промишляла на крижаних полях гренландських тюленів, обмерзали лише «Ломоносов» та «Білуха» — старезні шхуни норвезької побудови (Трубл.)', Як не було війни, то вони [козаки в Січі] промишляли рибальством, звіриною ловлею (Стор.); Думала [Мотря] піти сказати на сина, що він розбоєм промишляє (Мирн.)\\ 0 ^ти про с ё б.є разг. заботиться о себе [Я став лучче промишляти про себе (Барв.)]', за всіх ~ти своєю головою разг. за всех ломать свою голову, за всех ломать себе голову [Можливо, що раніше панство по- пихало Маринею, але тепер, коли вона за всіх промишляє своєю головою, то й шана служниці інша (Вільде)]. проміж см. поміж. проміжний промежуточный; (являющийся связью между другими книжн. — ещё) посредствующий [Північ, південь, схід і захід є основними сторонами горизонту. Між ними знаходяться проміжні: північний захід, північний схід, південний захід і пів- | денний схід (Фіз. ееогр.)\ Щоб виграти час» Сава Петрович вів поїзд, не зупиняючись на проміжних станціях (Донч.)]', ~ні культури с.-х. промежуточные куль- . туры [Підготовку грунту під проміжні культури., здійснюють відразу ж після збирання врожаю попередника (Колг. Укр., 1959, 8)]', ~на ланка промежуточное звено; посредствующее звено [У розвитку капіталістичних форм промисловості мануфактура має важливе значення, будучи проміжною ланкою між ремеслом і дрібним товарним виробництвом з примітивними формами капіталу і між великою машинною індустрією (фабрикою) (Ленін)]', ~на стадія промежуточная стадия [Латентний період може не тільки передувати початку хвороби, але й бути проміжною стадією між окремими її спалахами (Курс патології)]; <^на тканина биол. межуточная ткань, соединительная ткань. проміжок, -жку промежуток [Це були довгі «и жердяні загорожі, в яких через певні проміжки залишались вузькі проходи (Нар. стар. іст. УРСР)', У проміжках між посівними роботами частину тракторів використовуємо на заготівлі торфу і виготовленні торфокомпості в (Колг. Укр. Ї$Ь8, 6)]; ~к часу промежуток времени [В Західній, ^континентальній, Європі епоха буржуазно-демократичних революцій охоплюа досить визначений проміжок часу, при близно, з 1789 по 1#71 рік (Ленін)]. промін, -ну, промїна разг. обмен, уст. промен, промінець, -нця уменьш. лучик [Та я бачу над горою сяйво перших промінців (Тер.); В очах промінець Майнув і погас (Воронько); Тільки чуб і промінці зморщок навкЪло очей старили його (Ст.)]. промінйстии см. променистий. промінитися см. променіти. промінний редк. лучистый; лучезарный; светозарный [Дівча, таку чудну вислухуючи мову, Очима блиснуло із-під промінних вій (перекл. Рильського); Ввійди у зал спокійний, білостінний, Кремлівського палацу сяйний зал, Де Ленін звівся, світлий і промінний, На викутий з граніту п'єдестал (Бажан)]. Ср. и см. ещё променистий. проміння собир. лучй [Здорові сиві очі кидали цілі снопи м'якого проміння (Коцюб.); Українське образотворче мистецтво розквітло й зміцніло під живлющим промінням ідей російських передвижників (Рил.)]; рентгенівське ^ня рентгеновские лучй [Вони [вчені] розробили., теорію розсіювання рентгенівського проміння і нейтронів у сплавах тощо (Наука і життя% 1957, 12)]. проміннячко собир. уменьш. лучики [Миготів каганець, кидаючи в хату скупе проміннячко (Коп.)]. промінчик уменьш. лучик; (светящаяся точка, блеск — обычно) огонёк [Коли її очі звикли до темряви, вона помітила, як <десь далеко, в глибині, блиснув на мить промінчик електричного ліхтарика (Смол.); Яке життя, коли б не ця війна! В очах у зампо- I літа зайнялись Промінчики (Піде); На |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)