Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
про 480 про скронях побігли промінчики дрібненьких зморщок (Козач.)]. промінювати, -нюю, -нюєш, проміняти, -няю, -ияєш променивать, променять, обменивать, обменять [Потім уже я почула, що проміняв її пан другому за собаку. Отаке з людьми робили! (Мирн.); Проміняв бика на індика (приказка)}. ироміиястии см. променистий. проміняти см. промінювати. промінь, -меня 1) луч [Вранішній промінь пробився крізь туман, розсипався по воді \Горд.)\ В вікно ввірвався сильний промінь прожектора і впав на лице ад'ютанта (Корн.)]\ космічні ^мені космические лучй [Космічні промені — це ядра атомів, протони, електрони й нейтрони, що характеризуються величезними швидкостями — в десятки і навіть сотні тисяч кілометрів на секунду (Наука і життя, 1956, 6)]\ 2) анат. луч. промір, -ру спец. промер [Біля дверей., довгі жердини стоять для проміру води (Донч.)]; <^р тварин промер животных. проміряти см. промірювати. промірний спец. промерный [Петро Силантьев, старший намітчик з промірної команди «Могутнього», зупинився й підніс до лоба долоню, захищаючи очі від сонця (Донч.)]. промірник техн. промерник. промірювання промёривание; (спец. — ещё) промер. промірювати, -рюю, -рюєш и проміряти, -ряю, -ряєш, проміряти, -рято, -ряєш и (реже) проміріїти, -рю, -риш промеривать, промерять, промерить [Один-два рази на місяць в присутності спеціалістів рибпунк- ту проводяться контрольні облови. Виловлену рибу зважують і промірюють (Коле. Укр., 1957, 2)\ Вершомет проміряв лотом глибину (Тру6л.)]. промірюватися, -рюється и промірятися, -риється страд, з. промериваться, промеряться. проміряний промеренный [В боях і в праці звірена, Ногами вся проміряна Земля із краю в край (Гірн.)]. проміряти, проміряти см. промірювати. промірятися см. промірюватися. промісити см. промішувати2. проміситися см. промішуватися2. промітати, -таю, -таєш, промести, -мету, •метеш прометать, промести [Тетяна прибирала, промітала на лавці (Горд.); Уломи ж, моя доле, хоч отую ожину, щоб собі промести, по снігу провести хоч маленьку стежину! (Л. Укр.)]. промітний разг. ловкий; (обладающий практической смёткой — ещё) предприимчивый; (находчивый — ещё) изворотливый;, (расторопный разг. — ещё) разбитной [Третій день промітний Лиска щодня перепитував Ви- говського: — Коли ж, нарешті, гетьман урядить свою високу відповідь на лист? промітність, -пості ловкость; предприимчивость; изворотливость. Ср. промітний. промішувати1,, -шую, -шуєш, промішати, І -шаю, -вдаєш 1) (хорошо, полностью размешивать) промешивать, промешать; 2) (только соверш.: мешать в течение некоторого времени) промешать. промішувати2, -шую, -шуєш, промісити, -мішу, -місиш 1) промешивать, промесить; 2) (только соверш.: месить в течение некоторого времени) промесить. промішуватися1, -шується страд, з. промешиваться. Ср. промішувати1 1. промішуватися2, -шується, проміситися, -міситься 1) промешиваться, промеситься; 2) страд, з. (несоверш.) промешиваться. Ср. промішувати2 1. промкнутися, -нуся, -пёшся разг. проникнуть; (незаметно пробраться куда-нибудь) проскользнуть [Морок і дощ допоміг козакам промкнутися в табір (ТулубL, Хоча Фар- хад любов ховав відтак І розум виявляв з усіх ознак, Проте коли вогонь промкнеться в дім, То десь таки появиться і дим [ (перекл. Бажана)', В тій заметні Мартоха, г швиденько ткнувши Гапку на руки су- сідці-кумі, промкнулася в двері повз Качковського (Л. Укр.)]. промкооперація (промислова кооперація) промкооперация (промышленная кооперация). промова речь; (на какую-нибудь тему) уст., церк. слово [Промова його була конкретна і припала кожному до серця (Куч.); Як благочинний, я скажу промову великому князеві, блисну красномовністю... (Н.-Лев.)]', надгробна ~ва надгробное слово; ~вл сторін юр. прения сторон. промовець, -вця оратор; поэз. уст. вития [Зал гув і гримів — одні підтримували промовця, інші поділяли позицію головуючого {Смол.)', Ніхто ніколи не чув його промов: він ніколи з ними не виступав. З нього був кепський промовець (Сміл.)]. промовистий выразительный; (перен.: ясно о чём-нибудь свидетельствующий — ещё) красноречивый; (намекающий на что-нибудь важное — ещё) многозначительный [Зникало все перед ним, коли уявляв собі її м'яке ласкаве обличчя й промовисті серйозні очі... (Сміл.)\ Величезні аркуші карт ніжно шелестіли в наших руках, неначе говорили до нас вголос своею промовистою мовою (Смол.)', В холодку кленів під Замковою горою стояв зроблений руками братів-росіян з граніту й цементу пам'ятник з коротким, але промовистим написом: «1915» (Скляр.)]', ^тий п 6 г л я д выразительный взгляд; многозначительный взгляд [Шепнула [пані Дреліхова] йому щось, пару слів, на які граф відповів їй лише промовистим поглядом (Фр.)]. промовистість, -тості выразительность; кра- споречйвость; многозначительность. Ср. промовистий. промовисто нар. выразительно; красноречиво; многозначительно [Олена промовисто глянула на Катерину. «Чому, мовляв, не закличеш її до порядку?.,» (Вільде)]. Ср. І промовистий. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)