Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
про 484 Лікар проникливим поглядом дивився на хлопчину (Грим.)]; см. еще пронизливий. проникливість, -вості 1) проникновенность, проникновение [Молдавію, з її широкими степами, численними озерцями та плавнями, змальованими Коцюбинським з властивою йому проникливістю, ми зустрінемо і в тво-( рах «На крилах пісні», «Помстився», «По- людському» (Рад. літер., 1957, 3)]; 2) проницательность; зоркость; мати ^ть обладать проницательностью. Ср. проникливий 1—2. проникливо нар. 1) проникновенно [Чехов і Толстой захоплювалися проникливо простою грою геніальної Заньковецької (Рил.)\\ 2) проницательно; зорко [Василь Васильович серйозно, проникливо глянув на хлопця (Донч.)]; 3) пронизывающе; пронзительно, резко [Нартал, дико, проникливо крикнувши, затіпався, мов у корчах (Л. Укр.)]. Ср. проникливий 1—3. проникнення 1) проникновение [Своєчасне лущення стерні зменшує випаровування ґрунтової вологи і сприяє кращому проникненню в грунт вологи (Колг. Укр., 1957, 7); Мрії багатьох поколінь людей про проникнення в космічні простори стають все більш реальними (Наука і життя, 1958, 2)]', 2) (перен.: способность разбираться в чём-нибудь) проникновение [Я слухав і дивувався: звідки взялося в цієї звичайної десятикласниці.таке глибоке відчуття поезії, таке проникнення в художні образи? (Гур.)]; 3) (о волнующей искренности, задушевности) проникновенность, проникновение [Пристрасно, з великою любов'ю і проникненням говорив Горький про партію більшовиків (Рад. Укр,, 1951, VI)]. проникний проницаемый [У садах, розміщених на чорноземах з достатньо проникним підґрунтям, коріння яблуні заглиблюється до 9 і більше метрів (Поле. Укр., 1956, , 4); Класична механіка виходить з того, що простір безмежний, нерухомий, проникний, безперервний (Наука і життя, 1956, 8I проникність, -ності проницаемость [Процеси проникності, тісно зв'язані з бар'єрними функціями в організмі, відіграють велику роль у фізіології і патології (Курс патології)]. проникнути см. проникати. пронйра редк. проныра [Там [у школі] про- ниру якого, ябеду осміють.., часом і виб'ють гуртом (Мирн.)]. пронйрливий редк. пронырливый [Бережний: ..Ну, ти ж і дипломат у мене. На вигляд така смирна, лагідна, а пронирлива (Бали)]. пронирювати, -рюю, -рюєш, пронирнути, -ну, -нёш проныривать, пронырнуть. пронйшпорити, -рю, -риш разг. прорыскать [Він цілий день пронишпорить коло тину, заглядаючи в дірочки, чи не видко де круглої головки з чорнявим, як шовк, волоссячком (Мирн.)]. проноза м. и ж. р. разг. проныра, пройдоха; (опытный плут, ловкач — ещё) выжига [Він показав себе ще в студентсі кі роки: користався репутацією хитрої пронози, людини собі на умі... (Бойч.)]. пронозливий разг. пронырливый [їздові довго міркували, чому іноземки так цікавляться їхнім куховаром, пронозливим і сутулим, як сільський дячок (Гонч.)]. пронозливість, -вості разг. пронырливость, пронырство [Ми бачили, що під впливом самодурних відносин розвивається шахрайство і пронозливість (перекл. з Добролюбова)]. пронозливо нар. разг. пронырливо. пронозуватий разгр пронырливый, фам. прой- дбшливый,пройдошный; (перен.: ловкий;ост- рый) разг. юркий [— Ось тут починаються [гриби]. Тепер тільки дивіться... —Він своїми пронозуватими очима вже зорив попід стовбурами ,дерев, ніби принюхувався до землі (Збан.)]. пронозуватість, -тості пронырливость, пронырство; юркость. Ср. пронозуватий. пронозувато нар. пронырливо; юрко. Ср. пронозуватий. прононс, -су прононс [Французький прононс був у нього непоганий (Смол.)]. пронос, -су 1) пронос; 2) мед. понос; к р и- вавий ^с кровавый понос. проносити, -ношу, -носиш, пронести, -несу, -несеш 1) прям., перен. проносить, пронести [Очі .Черниша засвітились і поглибшали, а обличчя набрало такого виразу, наче він стояв оце в строю і перед ним прапороносці проносили стяг училища (Гонч.у, Весняний паводок спадав незначною мірою: Дніпро щосекунди проносив до 1600 кубометрів води (Наука і життя, 1956, 11); Свічка: ..І все ж тобі не загасити світла, Що з тьми віків та через стільки бур Проніс народ відважний і свобідний (Коч.); Дроти телеграфу проносять країною вісті (Терас.); Долиною річки пронесла луна кілька рушничних залпів (Ле)]; 2) безл. перен. проносить, пронести [Вибухової хвилі не пронесло, вона наростала з новою силою, котилася з усіх боків (Куч.)]; 3) (безл.—о поносе) разг. слабить, прослабить; (слегка — ещё) послаблять, послабить; (сильно) нести, пронести, прохватывать, прохватить. проносити см. проношувати. проноситися, -ношуся, -носишся, пронестися, -несуся, -несешся проноситься, пронестись; (только соверги.: очень быстро продвинуться и перен. — ещё) промчаться, разг. промчать; (перен.: быстро распространяться — ещё) разноситься, разнестись [Прискорювані частинки в камері синхрофазотрона проносяться з величезними швидкостями, близькими до швидкості світла (Наука і життя, 1957, 2); Пронісся вітер над гримучим дахом, Застугонів, задерен- чав,затих (Бажан); Здіймаючи куряву в запалі войовничої гри, вихорем проноситься хлоп'яча ватага (Жур.); Кілька поранених коней без вершників пронеслися, збиваючи жовнірів з коней, з ніг (Ле); Перед нею проносились картини боїв (Трипіл.); — Я пошлю телеграму татковії — про- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)