про 485 про неслась у неї думка (Л. Укр.); Пронеслася, яі< грім грянув, чутка: піщан оддали генераловії (Мирн.)]. проноситися см. проношуватися. проносне 1) прил. см. проносний; 2) (род. проносного) сущ. фарм, слабительное, разг. уст. проносное. проносний фарм. слабительный. проношувати, -шую, -шуєш, проносити, -ношу, -носиш 1) разг. пронашивать, проносить; 2) (только соверги.: носить в течение определённого времени) проносить, разг. протаскать. проношуватися, -шуіося, -шуєшся, проноситися, -ношуся, -носишся 1) разг пронашиваться, проноситься; 2) (только соверги.: находиться в носке в течение определённого времени) проноситься, разг. протаскаться; 3) (только соверги. — с кемл с чем) проноситься. пронудйтися, -нуджуся, -нудишся проскучать; (по ком, по чём — ещё) протосковать; (о мрачном настроении разг. — ещё) протомиться, редк. прохандрйть [Увесь день нронудилася сама, — як не сказилася!.. (Вас.)]. пронудьгуватп, -гую, -гуєш проскучать; (по ком, по чём — ещё) протосковать; (о мрачном, томительном настроении разг. — ещё) протомиться, редк. прохандрйть. пронумерований пронумерованный [У невеличкій кімнаті., важкі полиці довкола стін, на яких на зразок книжок стояли пронумеровані кам'яні плити (Вільде)]. пронумеровувати, -ровую, -ровуєш, пронумерувати, -рую, -руєш пронумеровывать, пронумеровать. пронюхувати, -нюхую, -нюхуєш, пронюхати, -хаю, -хаєш разг. пронюхивать, пронюхать; (только соверги. перен.: подметить, почувствовать) разг. учуять [— Треба перевірити Яська, — вставив я своє слово. — Може, він Борисом засланий. до нас, щоб пронюхувати (Чаб.); Пронюхала Мишва, що вже нема Котів. Та швидше до мішків (Гл.)). пронявкати, -каю, -каеш и пронявчати, -чу, -чйш промяукать [— Слава вам і спасіння на небі, що ви не такі, — сказав отець Єремія, неначе кіт пронявкав (Н.-Лев.)]. проняньчити, -чу, -чиш пронйнчить. проняньчитися, -чуся, -чишся пронянчиться. пронят и,-йму, -ймеш см. проймати, пройняти. пронятиея,-ймуся, -ймёшся см. пройматися, пройнятися. прообраз, -зу прообраз [Прообразом Байди вважають історичну особу — Дмитра Вишневенького, про смерть якого в турецькому полоні сучасники розповідали так само, як і пісня про Байду (Іст. укр. літ.)]. пробйкати, -каю, -каєш разг. проохать. проолієний промасленный; ~ний папір промасленная бумага. прооліїти см. прооліювати, прооліїтися см. прооліюватися. прооліювати, -ліюю, -ліюєш, прооліїти, -лію, -ліїш промасливать, промаслить. прооліюватися, -ліюється, прооліїтися, -ліїться промасливаться, промаслиться. проорати см. проорювати. проорювання с.-х. пропахивание, пропашка. проорювати, -рюю, -рюєш, проорати, -рю, -реш 1) с.-х. пропахивать, пропахать [На луках Артьомов і Глущук забрели в глибокий сніг і мовчки зашугали, мов проорюючи стежку (Чорн.)]; 2) перен. прорыватьг прорыть [Надвечір'я проорало по хмарах навскісні попелясті борозни (Ст.)]. пробхати, -хаю, -хаєш и проохкати, -каю,. -каєш проохать. пропаганда пропаганда [Партійна пропаганда — не самоціль, нам потрібні не книжні знання комунізму, а пропаганда, органічно зв'язана з життям (Рад. Укрш) 1959, V)]. пропагандист пропагандист [Франко завжди був невтомним пропагандистом передової російської літератури на Україні, а також серед польських читачів (Наука і життя, 1956, 8); Пропагандистська робота збагатилася новими формами і змістом, стала більш конкретною, дійовою, підвищилися теоретичний рівень і методична майстерність пропагандистів (Рад. Укр., 1959, VIII)]. пропагандистка пропагандистка. пропагандистський пропагандистский [Головне завдання партійних організацій у пропагандистській роботі полягає в підвищенні якості партійного навчання (Рад. Укр., 1953, XII)]. пропагування пропаганд йрование [Сойка., не обмежив своєї духівницькоі діяльності голим пропагуванням, потойбічного раю для тих, хто зазнавав кривди в цьому світі. Він волів багатіти, щоб мати рай тут, на землі (Іст. укр. літ.)]. пропагувати, -гую, -гуєш пропагандировать [Пролетарські письменники постійно пропагували досвід соціалістичного будівництва в Радянському Союзі (Іст. укр. літ.)]. пропагуватися, -гується страд, з. пропагандироваться [Кращі твори дитячої літератури повинні широко пропагуватись (Літ. газ., 1950, III)]. пропадати, -даю, -даєш, пропасти, -паду, -падеш 1) пропадать, пропасть; (только несоверш. перен.: быть, находиться — с указанием времени и места — ещё) проводить [Писав Арсен на Хімки, листи пропадали (Дмитр.у, В Кавунихи раз пропав шматок полотна, що білився на леваді (Н.-Лев.У, Як пропав міх, то й на батька гріх (Ном.); Вже третю добу сіє на полонині дрібний., дощик. Закурились верхи, закуталось небо і в сірій мряці пропали гори (Коцюб.); Оксана: Артеме, де це ти так довго пропадав? (Корн.)\ Де ж Марина ділася?.. Марина безслідно зникла, пропала (Мирн.); У Андріяна тепер і пропадав цілими днями Кирило (Хижн.)]\ ^ти безвісти пропадать, пропасть без вести [Десь він пропадав безвісти і знову з'явився (Жур.); Батура: ..Я шукав тебе, відповіли — безвісти пропав (Корн.)]; *^сти з очей скрыться из виду; і слід ~нав разе, и след простыл
|