Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
про 486 про [Хазяйку, сміючись, вони перекривляють: —Уранці був! Недавнечко співав! — А півня и слід пропав... (Гл.)]; і чутка ~па- ла разг. и слуху нет [Про нього й чутка пропала! Певно, помер (Мирн.)]; 2) (утрачиваться) пропадать, пропасть; (перен.— о надеждах, иллюзиях, мечтах и т. п. — ещё) рушиться (несоверш. и соверш.), рухнуть; (прекращать существование — также) гибнуть, погибать, погпбкуть; (о животных, вулъг. о людях — ещё) дбхнуть, издохнуть, подохнуть, околевать, околеть [У мене так часто пропадає вечір, що аж жаль живий бере (Коцюб.); Безталанная! де ділась Краса твоя тая, Що всі люде дивувались? Пропала, немаєі (Шевч.); Колись і я так співала... поки голос не пропав від застуди... (Коцюб.)] Пропав хліб по долинах, а решта погнила, бо дощі йшли два тижні (Н.-Лев.)\ Ой, кувала зозуленька, Голосно кувала, — Тепер уже панська влада Навіки пропала! (народна пісня); — Зі мною не пропадеш, — говорив він жартома (Шиян); Погано дуже, страх погано! В оцій пустині пропадать (Шевч.); Пропав, як фашист під Сталінградом! (приказка); Пропав — і собаки не гавкали (приказка); Пропав, як руда миша (приказка)); ~падй воно прахом! разг. прах его возьми (побери)!, пропади онб пропадом! [Хліба схотів? А горба не заробиш? Гляди! Кому черево наросте аж вище носа, а тобі жили тягтиме, пропади воно прахом... (Коцюб.)]; ^пали всі до ноги разг. пропали все до єдиного [Архип Білоконь, що пильно стежив за походом з вікна своєї хати, аж позеленів з туги. — Пропали «тепер всі до ноги (Довж.)]; ~дати з цікавості сгорать от любопытства, пропадать от любопытства; ^тн марно (марне, даремно, даремне) пропадать, пропасть даром [Невже вона схоче, щоб він пропадав марне, ні за що, вкоротив собі віку молодого? (Коцюб.); Хвора: Дарма! Не жаль мені, що молодою згину, А жаль — о, лютий жаль, що пропаду даремне (Л. Укр.)]; ~пав ні за цапову (пухлу) душу разг. пропал ни за понюшку (понюх) табаку, погиб ни за понюшку (понюх) табаку [Облиште його, панове. Пропав козак ні за цапову душу. Причарували його Ганнині очі (Тулуб); Краще піду кудись, де більше світу. Бо тут пропадеш ні за пухлу душу (Мик.)]; а б о (ч и, хоч) пан, або (чи, х о ч) ^пав см. пан; бодай вони ^пали! разг. чтоб они пропали! [— Оце завіз мене в Западинці, бодай вони пропали! — кричала Кайдашиха на весь яр (Н.-Лев.)]; де наше не ~дало разг. где наше не пропадало [Келембет раптом пригадав, що в нього є й адреса, чи не піти їм разом, де наше не пропадало? (Янов.)]; пиши ^пало! разг. пиши пропало! [— Ви литки бережіть, а не спідниці, — повчав дівчат Цимбал. — Бо як прокусить [собака] котрійсь, то вже пиши пропало: далеко не підеш (Гонч.)]; праця не ~паде даремно (даремне, марно, марне) труды не пропадут даром [Каже [Чіпка]: — Я знаю, що моя праця не пропаде марно (Мирн.)]; що з воза впало, те ^пало погов. что с воза упало, то пропало или то пропало, что в море упало [Киньте. Це не повертається. Що з воза впало, те пропало (Довж.)]. пропадом: ~м пропадати, пропасти разг. пропадом пропадать, пропасть [Чую, що все мені противне.. Пропадай воно все пропадом... Піду я світ за очі... (Коцюб.); Одарка: Хай вони пропадом пропадуть, оті кляті гроші, що ними куплено сором моєї дитини! (Мирн.)]; пропади ти ~м! (выражение гнева, досады и т. п.) разг. пропади ты пропадом! [Але Хома знов сердився. — Пропади ти пропадом... Одному все, другому нічого (Коцюб.)]. пропажа пропажа [Тяжко образила Чіпку громадська неправда. «Чи я не служив? чи я не годив? чи за мене яка пропажа сталася?..» (Мирн.); Тут якраз ішла бабуся — Аж не віриться самій: «Бий же мене сила вража, Об'явилася пропажа: Це ж озвався козлик мій!» (Біл.)], пропале 1) прил. см. пропалий; 2) (род. про- палого) сущ. пропавшеє [Все пропало, — а пропале Ніщо в пісні й споминати {Фр.)]. пропалений 1) прожжённый; изожжённый; пропалённый [Земля була простріляна, пропалена, поорана снарядами і бомбами (Жур.); Стіл був покритий шматком червоної матерії з багатьма чорнильними плямами, подекуди пропаленої то сірником, то цигаркою (Дмитр.)]; 2) протопленный. Ср. пропалювати 1—2. пропалий пропавший [Про пропалий міх із кукурудзою перестали говорити (Коб.)]. пропалити см. пропалювати. пропалитися см. пропалюватися. пропалювання 1) прожигание; 2) протаплива- ние, протопка. Ср. пропалювати 1—2. пропалювати, -люю, -люєш, пропалити, -палю, -палиш 1) прожигать, прожечь; (во многих местах разг. — ещё) изжигать, изжечь; (только насквозь разг. — ещё) пропаливать, пропалить [Цей кисень застосовувався тоді, коли важко відкрити отвір для випуску металу з мартена, і тоді забивку доводи ться просто пропалювати киснем (Собко); О р л е н к о: ..І ось, коли десь на горищі спалахнула пожежа, вона кинулась гасити і — пропалила свої нові туфлі та опекла свої бідні ніжки (Коч.); Спалахнула ясна блискавиця, посліпила всю турецьку варту, пропалила всі темничні двері, просвітила вілі шлях до брата (Л. Укр.); Лютий біль Пропалює до кості тіло... (Фр.)]; 2) (прогревать топкой) протапливать, протопить. пропалюватися, -люсться, пропалитися, -па-, литься 1) разг. прожигаться, прожечься; 2) страд, з. (несоверш.) прожигаться; изжигаться; пропаливаться; протапливаться; ср. пропалювати 1—2. пропам'ятнин кпижн. памятный; (достойный сохранения в памяти уст. — ещё) достопамятный [Царі й народи всього світу! Тер- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)