про 487 про пливо ми вже довгі літа Зносили всяких кривд чимало, Та врешті нам терпцю не стало: І ось ми [будяки] до всіх вас шлемо Своє пропам'ятне письмо (Фр.)\ Уперше від пропам'ятного товариського з'їзду Без- бородько впився так, що кельнер мусив розпізнати його власний капелюх (Вільде)]. пропан, -ну хим. пропан [Природні гази здебільшого містять метан, етан, пропан і бутан {Наука і життя, 1959, 5)]. пропанькатися, -каюся, -каєшся разг. неодобр. провозиться; пронянчиться, разг. пропань- каться, прохороводиться. пропарений пропаренный. пропарити см. пропарювати. пропаритися см. пропарюватися. пропарка спец. пропарка. пропарювальний спец. пропарочный [Робота по виготовленню збірного залізобетону провадиться цілорічно: літом на полігоні, взимку — в пропарювальних камерах (Наука і життя, 1957, 2)\. пропарювання пропаривание; (спец. — ещё) пропарка [Пропарювання січки прискорює хімічні процеси, і оброблена січка готова до згодовування через б годин (Колг. Укр., 1958, 11)]', ~ня гною с.-х. пропаривание навоза. пропарювати, -рюю, -рюєш, пропарити, *рю, -риш пропаривать, пропарить [—Голубко, — гукнув дружині Микола Васильович, — неси самоварчик... Увечері теж корисно нутро пропарити (Рудь)]. пропарюватися, -рююся, -рюєшся, пропаритися, -рюся, -рншся 1) пропариваться, пропариться [Грунт [для знезаражування] пропарюється парою від кормозапарників або локомобіля (Шкідн. і хвор. с.-г. рослин)]; 2) (только соверш.: париться в течение некоторого времени) пропариться; 3) страд, з. (несоверш.) пропариваться. пропасинкувати, -кую, -куєш с.-х. пропасын- ковать [Ділянку тримали в чистому стані, і кукурудза швидко росла. Вчасно пропасинкували її (Рад. Укр., 1956, XI)]. пропасний1 мед., перен. лихорадочный [Тоненькі воскові свічечки жовтенькі палали якимсь полум'ям пропасним (Вовч.)]. пропасний2 обл. обрывистый [Ішов [Іван] власне зі своїм тягарем понад краєм безмірно глибокого та пропасного яру (Фр.)]. пропасниця мед., перен. лихорадка, обл. трясучка [Олена Павлівна загорнулась у теплу хустку, але пропасниця не переставала бити (Панч); Мене часто трясе пропасниця творчості (Коцюб.)]', жовта ~ця мед. жёлтая лихорадка; кропи в'я н а ~ця см. кропив'яний; переміжна ~ця см. переміжний. пропасти см. пропадати. пропастися, -сёться пропастись. пропасть, -ті 1) прям., перен. редк. пропасть [Максим поповз понад самим краєм глибочезної пропасті (Фр.)) Пропасть твого щастя криється в твоїм власнім нутрі й відчиняє вже поволі свою пащеку (Ноб.)]; см. ещё безодня; 2) (перен.: гибель) бран. погибель, разг. пропасть [— На здоров'я... — А нашим» ворогам на пропасть! — додав Порох, підносячи Чіпці повну чарку (Мирн.)]; ОДО ~ті очень много, разе. пропасть [Я зазирнув у прихожу, аж там грішників найшло нових до пропасті 1 (Нвітка)]. пропаханий пропахший, пропахнувший [На Секлету повіяло гарячим духом літнього дня, пропаханим васильками та м'ятою (Н.-Лев.)]. пропахати1 см. пропахувати. пропахати2, -хаю, -хаєш продушйть. пропахатися, -хаюся, -хаєшся продушиться [Усе небо, і повітря, й усі алеї наче напахались і пропахались наскрізь тим солодким духом (II.-Лев.)]. пропахкати, -каю, -каєш разг. пропыхтеть. пропахлий пропахший, пропахнувший [Тим часом підтоптані, пропахлі нафталіном три Ярославині тіточки., накривали до обіду (Дмитр.)', — Скоро і сіяти, — говорили наші з дитинства пропахлі чорноземом хліборобські душі (Цюпа)]. пропахнути см. пропахувати. пропахтитпся см. пропахчуватнея. пропахувати, -пахую, -пахуєш и пропахати, -хаю, -хаєш, пропахнути, -ну, -неш пропахивать, пропахнуть [Над ним хмаринки тануть в млі, І день іде в красі і силі, Пропахши соками землі (Ст.); Потягав я тих дублених шкір. Все моє вбрання пропахло ними (Чорн.)]. пропахчений редк. пропахший, пропахнувший [Стелив він пропахчену порохом бурку На синій, крихкий, як мороз, солончак (Бажан)]. пропахчуватнея, -чуюся, -чуєшся, пропахтитпся, -хчуся, -хтишся редк. пропахивать, пропахнуть [Він пропахчується дикими запахами полів і проймається сонячним настроєм (Сміл.)]. пропаще 1) прил. см. пропащий; 2) : і т й н а ^ще (действовать отчаянно, не задумываясь о последствиях) разг. идти напропалую [Кай Л є т і ц і й: ..Ти ж не одважишся йти на пропаще, то краще йти на щирий мир (Л. Укр.)]. пропащий разг. пропащий; (безнадёжный — ещё) гиблый; (о человеке: порочный — еще) погибший; (морально опустившийся) разг. потерянный; (неисправимый разг. — ещё) отпетый [Ригор лаяв багатирів, у яких пив, розповідав байки про попівські діла і кричав, і проклинав пропаще життя (Янов.); Хто сам собі дає зарік — Пропащий чоловік (Боров.); Притулок йому дала в своїй хаті Зуйка — жебрачка й п'яниця, яку він вважав, як і себе в хвилини перепою, пропащою людиною (Шиян)]; ~ща жінка падшая женщина; ~ща спра- в а разг. гиблое дело [Старкуватий дідич-провінціал: Невдячне то завдання для юриста в такім процесі бути адвокатом. Другий дідич..: Чому ж? 1-й дідич: Пропаща справа — очевидно! (Л. Укр.)]. пропаювати, -паюю, -паюєш, пропаяти, -паяю, -паяєш пропаивать, пропаять. пропедевтика книжн. пропедевтика. пропедевтичний книжн. пропедевтический.
|