про 488 про пропекти см. пропікати. пропектися см. пропікатися. пропелер, -лера пропеллер [Пропелер крутився на малих обертах, але тулуб літака весь тремтів (Смол,)\- Сонце зачервонило маківки церков, найвищі дерева, пропелери вітродвигунів на згірках (Гонч.)]. пропелерний пропеллерный. проперти см. пропиратн. пропёртпся см. пропиратися. проперчити см. проперчувати. проперчитися см. проперчуватися. проперчувати, -чую, -чуєш, проперчити, -чу, -чйш разг. проперчивать, проперчить. проперчуватися, -чується, проперчитися, -чйться разг. проперчиваться, проперчиться. пропечатаний 1) пропечатанный [Зілов розписався в великій прошнурованій і пропе- чатаній книзі (Смол.)]] 2) пропечатанный. Ср. пропечатувати 1—2. пропечатувати, -тую, -туєш, пропечатати, -таю, -таєш 1) (что чем) пропечатывать, пропечатать; 2)](кого, что где) разг. редк. пропечатывать, пропечатать [— Нічого, — сказав Романенко. — Буде правління, будуть і збори. — Та, може, тепер і будуть, коли в газеті пропечатали, — відказала доярка (Жур.I пропечений пропечённый; прокалённый, прожаренный [Важко відрізнити пропечені темні руки слюсаря від шкарубких рук кадрового танкіста (Гонч.)\ Перед нею.., мов камінна фігура, височить пропечена сонцем постать чабана (Ст.)]. Ср. пропікати. пропивати, -ваю, -ваєш, пропити, -п'ю, -п'єш пропивать, пропить, разг. прокучивать, прокутить [Тепер Гудзь вештається без служби, пропиває останню одежу та хвалиться, що й панові таке буде, як волові (Коцюб.); Я два шаги, два шаги Пропила, За копійку дудника Найняла (Шевч.у, Пий, та ума не пропий (Ном.)\ Збувся тато клопоту: жито змолотив і гроші пропив (приказка)]. пропиватися, -ваюся, -ваєшся, пропитися, -п'юся, -п'єшся 1) разг. пропиваться, пропиться" [Д р є й с і г є р: Еге ж, пора блазнів, шибеників, лежебоків, волоцюг. Там день у день в шинку стремлять та до остатнього пфеніга пропиваються (перекл. Л. Українки)] Обшарпавсь [чумак] до рубця, в коломазь обліпивсь, Та ба! та як другі — дощенту не пропивсь (Г.-Арт.)]', 2) страд, з. (несоверш.) пропиваться; прокучиваться [Гроші зараз же пропивалися, проїдалися (Мирн.)]; ер. пропивати. пропил, -лу спец, пропил. пропилений1 пропылённый [Якось ми у своєму дранті До причалу папуші несли, І потоком густої смоли Обливав нас пропилений піт (Воронько)]. Ср. пропилити. пропилений2 пропиленный. Ср. пропилювати. пропилити, -пилю, -пилиш пропылить. пропилитися, -пилюся, -пилишся пропылиться. пропилка спец. пропилка. пропилювання пропиливание; (спец. — ещё) пропилка, пропил. пропилювати, -люю, -люєш, пропиляти, -ляю, -ляєш пропиливать, пропилить. пропирати, -раю, -раєш, пропёрти, -пру, -прёш вулъг. пропирать, пропереть. пропиратися, -раюся, -раєшся, пропёртпся, -пруся, -прёшея вулъг. пропираться, пропереться. пропис, -су 1) пропись; 2) перен. пропись [Автор смикає свого героя за ниточку, і все робиться так, як належить за банальними прописами (Жур.)]\ 3) жив. пропись, (реже) прописка, прописаний прописанный [Графині Браниць- кої вже, кажуть, у Білій Церкві нема! І в паспортному столі — не прописана (Вишня)]. прописати см. прописувати. . прописатися см. прописуватися. прописка 1) прописка [Приїхав добродій з чемоданом, зайняв нумер, віддав для прописки свій паспорт (перекл. з Чернишев- ського)]', 2) жив. пропись, прописка [Хто не знає, що повторна прописка картин призводить до швидкого померхнення і потемніння живопису? (Мист., 1955, 5)]. прописний прописной; ~на істина, м о- ра^іь прописная истина, мораль [—Ти говориш якісь прописні істини, і я не знаю, для чого це тобі потрібно, — сердито відповів Малахов (Собко)]\ ^нйії листок прописной листок. прописочний канц. прописочный. прописування прописывание. прописувати, -сую, -суєш, прописати, -пишу, -пишеш 1) прям., перен. прописывать, прописать; (делать обязательным в соответствии с чем-нибудь, вменять в обязанность— ещё) предписывать, предписать [От і довелося Андрійкові з комсомольцями у стінній газеті старого Матвія прописати (Цю- па); — Дистрофія,.— констатує нарешті безапеляційно [лікар] і прописує на словах методи лікування (Збан.)', Козацьке життя свавільне прописувало йому всі норми 1 поводження (Ле)]\ 2) (только соверш.: писать в течение определённого времени) прописать; 3) (только соверш.: изложить что-нибудь в заявлении, письме) разг. редк. написать, разг. прописать [Чому ж ти мені зараз сього не прописала? (Вовч.)]. прописуватися, -суюся, -суєшся, прописатися, -пишуся, -пишешся 1) прописываться, прописаться [В адресному бюро він поки що одержував стереотипні відповіді: нема, не прибула, не прописалась (Дмитр.)]; 2) страд, з. (несоверш.) прописываться; предписываться; ср. прописувати 1. пропитати см. пропитувати. пропитатися см. пропитуватися. пропити см. пропивати. пропитий 1) прич. пропитый; прокученный [Не шкода горілки випитої, а шкода розуму пропитого (приказка)]; ср. пропивати; 2) прил. пропитой; (о голосе, виде разг. — ещё) пропойный; (преим. о внешности разг.— ещё) испитой [—Гей,— зарипів він у трубку не то пропитим, не то застудженим, хрипким
|