Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 584):
Попередня 
Наступна

про 488 про
пропекти см. пропікати.
пропектися см. пропікатися.
пропелер, -лера пропеллер [Пропелер
крутився на малих обертах, але тулуб літака
весь тремтів (Смол,)\- Сонце зачервонило
маківки церков, найвищі дерева, пропелери
вітродвигунів на згірках (Гонч.)].
пропелерний пропеллерный.
проперти см. пропиратн.
пропёртпся см. пропиратися.
проперчити см. проперчувати.
проперчитися см. проперчуватися.
проперчувати, -чую, -чуєш, проперчити, -чу,
-чйш разг. проперчивать, проперчить.
проперчуватися, -чується, проперчитися,
-чйться разг. проперчиваться,
проперчиться.
пропечатаний 1) пропечатанный [Зілов
розписався в великій прошнурованій і пропе-
чатаній книзі (Смол.)]] 2) пропечатанный.
Ср. пропечатувати 1—2.
пропечатувати, -тую, -туєш, пропечатати,
-таю, -таєш 1) (что чем) пропечатывать,
пропечатать; 2)](кого, что где) разг. редк.
пропечатывать, пропечатать [— Нічого, —
сказав Романенко. — Буде правління, будуть
і збори. — Та, може, тепер і будуть, коли
в газеті пропечатали, — відказала доярка
(Жур.I
пропечений пропечённый; прокалённый,
прожаренный [Важко відрізнити пропечені
темні руки слюсаря від шкарубких рук
кадрового танкіста (Гонч.)\ Перед нею..,
мов камінна фігура, височить пропечена
сонцем постать чабана (Ст.)]. Ср.
пропікати.
пропивати, -ваю, -ваєш, пропити, -п'ю,
-п'єш пропивать, пропить, разг.
прокучивать, прокутить [Тепер Гудзь вештається
без служби, пропиває останню одежу та
хвалиться, що й панові таке буде, як
волові (Коцюб.); Я два шаги, два шаги
Пропила, За копійку дудника Найняла (Шевч.у,
Пий, та ума не пропий (Ном.)\ Збувся тато
клопоту: жито змолотив і гроші пропив
(приказка)].
пропиватися, -ваюся, -ваєшся, пропитися,
-п'юся, -п'єшся 1) разг. пропиваться,
пропиться" [Д р є й с і г є р: Еге ж, пора
блазнів, шибеників, лежебоків, волоцюг. Там
день у день в шинку стремлять та до
остатнього пфеніга пропиваються (перекл. Л.
Українки)] Обшарпавсь [чумак] до рубця, в
коломазь обліпивсь, Та ба! та як другі —
дощенту не пропивсь (Г.-Арт.)]', 2) страд, з.
(несоверш.) пропиваться; прокучиваться
[Гроші зараз же пропивалися, проїдалися
(Мирн.)]; ер. пропивати.
пропил, -лу спец, пропил.
пропилений1 пропылённый [Якось ми у
своєму дранті До причалу папуші несли, І
потоком густої смоли Обливав нас
пропилений піт (Воронько)]. Ср. пропилити.
пропилений2 пропиленный. Ср.
пропилювати.
пропилити, -пилю, -пилиш пропылить.
пропилитися, -пилюся, -пилишся
пропылиться.
пропилка спец. пропилка.
пропилювання пропиливание; (спец. — ещё)
пропилка, пропил.
пропилювати, -люю, -люєш, пропиляти, -ляю,
-ляєш пропиливать, пропилить.
пропирати, -раю, -раєш, пропёрти, -пру,
-прёш вулъг. пропирать, пропереть.
пропиратися, -раюся, -раєшся, пропёртпся,
-пруся, -прёшея вулъг. пропираться,
пропереться.
пропис, -су 1) пропись; 2) перен. пропись
[Автор смикає свого героя за ниточку, і
все робиться так, як належить за
банальними прописами (Жур.)]\ 3) жив. пропись,
(реже) прописка,
прописаний прописанный [Графині Браниць-
кої вже, кажуть, у Білій Церкві нема!
І в паспортному столі — не прописана
(Вишня)].
прописати см. прописувати. .
прописатися см. прописуватися.
прописка 1) прописка [Приїхав добродій з
чемоданом, зайняв нумер, віддав для
прописки свій паспорт (перекл. з Чернишев-
ського)]', 2) жив. пропись, прописка [Хто
не знає, що повторна прописка картин
призводить до швидкого померхнення і
потемніння живопису? (Мист., 1955, 5)].
прописний прописной; ~на істина, м о-
ра^іь прописная истина, мораль [—Ти
говориш якісь прописні істини, і я не знаю,
для чого це тобі потрібно, — сердито
відповів Малахов (Собко)]\ ^нйії листок
прописной листок.
прописочний канц. прописочный.
прописування прописывание.
прописувати, -сую, -суєш, прописати, -пишу,
-пишеш 1) прям., перен. прописывать,
прописать; (делать обязательным в
соответствии с чем-нибудь, вменять в обязанность—
ещё) предписывать, предписать [От і
довелося Андрійкові з комсомольцями у
стінній газеті старого Матвія прописати (Цю-
па); — Дистрофія,.— констатує нарешті
безапеляційно [лікар] і прописує на словах
методи лікування (Збан.)', Козацьке життя
свавільне прописувало йому всі норми
1 поводження (Ле)]\ 2) (только соверш.:
писать в течение определённого времени)
прописать; 3) (только соверш.: изложить
что-нибудь в заявлении, письме) разг. редк.
написать, разг. прописать [Чому ж ти
мені зараз сього не прописала? (Вовч.)].
прописуватися, -суюся, -суєшся,
прописатися, -пишуся, -пишешся 1)
прописываться, прописаться [В адресному бюро він
поки що одержував стереотипні відповіді:
нема, не прибула, не прописалась (Дмитр.)];
2) страд, з. (несоверш.) прописываться;
предписываться; ср. прописувати 1.
пропитати см. пропитувати.
пропитатися см. пропитуватися.
пропити см. пропивати.
пропитий 1) прич. пропитый; прокученный
[Не шкода горілки випитої, а шкода
розуму пропитого (приказка)]; ср. пропивати;
2) прил. пропитой; (о голосе, виде разг. —
ещё) пропойный; (преим. о внешности разг.—
ещё) испитой [—Гей,— зарипів він у трубку
не то пропитим, не то застудженим, хрипким

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)