Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
про 489 про і придушеним голосом (Смол.); І цей йолоп [пан Яблучко] із своєю пропитою фізіономією хотів особисто йти на явку, сподіваючись, що йому повірять (Яное.)]. пропитися см. пропиватися. пропитувати, -тую, -туєш, пропитати, -таю, -таєш 1) разг. разузнавать, разузнать; (задавать вопросы с целью выяснения чего- нибудь — обычно) расспрашивать, расспросить [Оце було як осінь, то вже дівчата й парубки так і пропитують на селі, де яка вдова живе да хорошу хату має, щоб її просити у досвітчані матері (Барв.); Принеси, боже, кого я люблю дуже! Ой хоч не його, так товариша його: Пропитаю, про здоров'ячко його (Барв.)]; 2) (предоставлять средства к существованию) обл. прокармливать, прокормить, разг. пропитывать, пропитать [Буду ніч і день робити, щоб її пропитувати за те добро, що через мене рішилась вона (Квітка); Коли б мене той посватав, що ложечки струже: Ложки, тарілочки на базар понесе, Свою душу пропитає, ще й додому принесе (Чуб.)]. пропитуватися, -туюся, -туєшся, пропитатися, -таюся, -таєшся обл. прокармливаться, прокормиться, разг. пропитаться (только соверш.) [Тільки пропитуємося, а додому і не кажи, щоб що принести (Квітка); Живим у яму лягати не хочеться, а не придумають нічого, що робити, щоб пропитатись (Квітка)]. пропихати, -хаю, -хаєш, пропхати, -хаю, -хаєш и пропхнути, -ну, -неш разг. проталкивать, протолкнуть, разг. протолкать, пропихивать, пропихнуть, (в несколько приёмов) пропихать; (только сквозь тесноту, узкий промежуток — ещё) протискивать, протиснуть, разг. протискать (в несколько приёмов) [Поспішно розмотала [Марія] з себе довгий пояс, пропхнула краєчок в щілину між дошками (Цюпа); Радіє він — плете, Не думає про те, Що ясла будуть на пів- хати — Такі, що й в двері не пропхати (Гл.); Якщо можеш там, пропхай, будь ласка, до гімназії мою парафіянку (Кач.)]. пропихатися, -хаюся, -хаєшся, пропхатися, -хаюся, -хаєшся и пропхнутися, -нуся, -нёшся проталкиваться, разг. протолкаться, протолкнуться, пропихиваться, пропихнуться; пропихаться; протискиваться, протиснуться; протискаться [До столу президії пропихався жилавий, широкоплечий матрос у форменці (Ле); І зробився Я знову незримий Та й пропхався у палати (Шевч.)]. Ср. пропихати. пропйхкати, -каю, -каєш пропыхтеть. пропищатн, -щу, -щйш пропищать [Дівчинка., кинулась довірливо до людини в плащі, шмигнула під полу і пропищала звідти: — Заховайте мене спочатку, тоді я вам усе розповім (Іван.); Двері знову пропищали пронизливо (Збан.)). пропияка разг, пропбйца, пропбец. пропій, -пою разг. пропой [Лучалося що- небудь [Максимові] роздобути, все те йшло на гурт, на товариські пропої... (Мирн.); —'Помилуйте,, Олексійовичу! Хіба не знаєте, яка ця осінь була? Заробітку аніякогої — А на пропій є? г— крикнув- старшина (Мирн.)]. пропійний разг. пропойный. пропікання прокаливание, прожаривание [Успішно проходить випробування нового* агрегату для пропікання свердловин у міцних породах (Рад. Укр., 1959, /)]. пропікати, -каю, -каєш, пропекти, -печу, -печёш пропекать, пропечь; (сильно прогревать разг. — ещё) прокаливать, прокалить, прожаривать, прожарить [Виступив рясний піт. Холодний, він здавався краплями розтопленого заліза і пропікав до мозку (Ле); Слова баби Досі пропекли Василька вогнем (Турч.); Сонце немов зупинилося в безхмарному небі, пропікаючи своїми гострими променями сіре каміння (Куч.); Спека літнього полудня вже пропекла його [повітря], і воно наче тремтіло від стриманої жаги й спраги (Смол.)]. пропікатися, -кається, пропектися, -печеться 1) пропекаться, пропечься; прокаливаться, прокалиться, прожариваться, прожариться* [Розкачаний шар тіста повинен мати однакову товщину, бо при випіканні тонкі місця згоряють, а товсті не пропікаються (Укр. страви)]; 2) страд, з. (несоверш.) пропекаться; прокаливаться, прожариваться Ср. пропікати. пропілеї, -леїв архт. ист., лит. пропилеи. [Пропілеї — монументальні ворота входу в місто (Архт. Рад. Укр., 1940, 10)]. пропілен, -ну хим. пропилен [Вони [природні гази] являють собою основну сиро вину для одержання ацетилену, етилену, пропілену і бутилену (Наука і життя, 1959, 5)]т пропітнілий пропотевший, разг. пропотелый* [Наскрізь пропітніла сорочка туго охопила парубочий стан, тц^ косар знає своє — махає грабками (Ст.)]. проплав, -ву мет. проплав. проплавати, -ваю, -ваєш пропливать [Голова колгоспу тільки недавно демобілізувався із Військово-Морського Флоту, проплававши по морях і океанах понад десять- літ (Смол.)]. проплавити см. проплавлювати. проплавка мет. проплавка. проплавлювання мет. проплавливание, проплавка, проплав. проплавлювати, -люю, -люеш и проплавляти,, -ляю, -ляєш, проплавити, -влю, -виш мет. проплавливать, проплавлять, проплавить. проплавляння мет. проплавка, проплав. проплавляти см. проплавлювати. проплазувати, -зую, -зуєш разг. проползти [І тоді швидко, як міг, проплазував [утікач] ще кроків кілька до берега (Головко)]. проплакати, -лачу, -лачеш проплакать [Аж* до вечора Мар'яна У темному гаю Проплакала (Шевч.)); 0 ~ти очі разг., поэз. проплакать [все] глаза, выплакать [все}* глаза [Висохну од жалю і проплачу очі, Тебе не забуду ані вдень, ні вночі (Чуб.)]. проплентатися, -таюся, -таєшся разг. проплестись; (с трудом передвигаясь разг. — ещё) пробрести, протащиться. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)