Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
про 490 про проплести, -лету, -летёш проплести. проплестися, -летуся, -летёшся разг. редк. проплестись; (с трудом передвигаясь разг.— 'ещё) пробрести, протащиться. См. ещё проплентатися. проплетений проплетённый; ~ні личакй лапти с подковыркой. проплив, -ву спорт, проплыв. пропливати, -ваю, -ваеш, проплисти и пропливти, -ливу, -ливеш и редк. проплинути, -ну, -неш прям.. перен. проплывать, проплыть [Пропливають, сповнені плодами, На Херсон, на Київ кораблі (Нагн.); Над лісом іноді пропливали темно- сипі хмари з білими краями (Грим.); За вікном пропливали краєвиди брянських лісів (Дмитр.); Вона [Сусанна] проплила од порога до столу, мов літня хмара (Коцюб.); Мов тиха вода в річці, пропливали спогади (Шиян); Пропливали дні і тижні Впертої роботи (Шпак); Як дим над содовим заводом, моє дитинство пропливло (Сос); Вони вилетіли на світанні. Під крилом пропливла Одеса (Скляр.); Промине, проплине, Наче лист по воді, Все, що в дні молоді Так боліло мене (Фр.)]. пропливаючий проплывающий [Він подивився вгору і довго не міг відірвати погляду від пропливаючих [журавлиних] косяків (Гур.)\.т пропливти см. пропливати. проплигати, -гаю, -гаєш пропрыгать, проскакать. проплинути, проплисти см. пропливати. пропліснявіти, -віє проплесневеть. проплювати, -люю, -люєш разг. проплевать (разг.), заплевать [сильно] [Солодкого проглинуть, гіркого проплюїоть (Ном.)]. пропльбваний проплёванный; заплёванный [сильно]. Ср. проплювати. проповзати, -заю, -заєш проползать. проповзати, -заю, -заєш и^>едя.проп6взувати, -зую, -зуєш, проповзти, -зу, -зёш проползать, проползти [Боярин Полуяр впав долу, проповз на колінах кілька кроків (Скляр.); Не проповзе гадюкою у житі війна до нас, — ми в цьому поклялись (Сос); Селом проповзали обози, ішли військові частини (Козач.); Автобус проповз через місто і покотився по широчезному шосе (Трубл.); Стежка обминала сього поваленого велетня і проповзувала аж туди, де кінчався його пень (Фр.); Минали дні, проповзали важкою ходою ночі (Збан.)]. проповїдати, проповідати см. проповідувати. проповідник рел., перен. проповедник [Щоб утримати віруючих у своїх тенетах, попи і проповідники сект намагаються вбити у них будь-який потяг до самостійності думки, знань (Наука і життя, 1959, 6); Робітники створюють в усьому світі свою, інтернаціональну культуру, яку давно підготовляли проповідники свободи.. (Ленін)]. проповідництво книжн. проповедничество [Чи то через сусідство до мазурів і словаків, чи через які невідомі нам впливи, прим., протестантизму, вчасно виростає потреба проповідництва, навчання народу народною мовою (Фр.)]. проповідниця рел., перен. проповедница [Саме того дня, як писар збирав до себе свій конгрес, в село прийшла штундівська проповідниця, якась немолода вже дівка (Н.-Лев.)]. проповідницький рел., перен. проповеднический [Проповідницька діяльність! Подорожі у невідомі далекі країї Ось що манило вас! (Вільде)]. проповідування рел., перен. проповедование. проповідувати, -дую, -дуєш и уст. проповідати, -даю, -даєш и уст. проповідати, -даю, -даєш, соверш. проповідати, -даю, -даєш рел., перен. проповедовать, уст. проповё- дывать, проповедать (несоверш. и соверш.) [Коли о. Василь Петрів проповідував сьогодні у церкві про потребу згідливого життя між чоловіками і жінками, йому і на думку не приходило, що з цього може вийти (Мак.); Без вищого дозволу я не можу допустити священика іншого обряду проповідати в моїй церкві (Фр.); Свідомі робітники не проповідують відокремлення; вони знають вигоди великих держав і об'єднання великих мас робітників (Ленін)]. проповідь, -ді 1) (действие) рел., перен. редк. проповедь [..агітацію за повстання, проповідь його необхідно «зв'язувати» з усіма важливими і політичними подіями, що хвилюють народ (Ленін)]; см. ещё проповідування; 2) (речь) рел., перен. проповедь [До найдавніших жанрів оригінальної літератури, що виникли на Русі в зв'язку з прийняттям християнства, належить церковна проповідь (Іст. укр. літ.); Пан директор на хвилю перестав говорити проповідь і пильно, уважно оглянув постать злодюги, що стояв перед ним (Фр.)]. пропозиція предложение, книжн. редк. пропозиция [Пому Каргатова пропозиція сподобалась: вона була проста і зрозуміла (Шовк.)]; з а ^цією, н а ^цію, (реже) з ~ції по предложению [За пропозицією Гарасима Львовича в родину було взято приймачку — якусь далеку родичку (Янов*); На пропозицію інженера домовляємось, щоб., біля нашого вогнища розповідалося лише правду, дійсні випадки та життєві пригоди (Гонч.)]; пристати на ^цію присоединиться к предложению [— Завтра піду й заявлю міліції про Арапнікова. — На цю пропозицію Федора Прохоровича пристали всі (Трубл.)]; як ^ція, (реже) в порядку ~ції в порядке предложения. пропоіти см. пропоювати. прополений см. прополотий. прополіс, -су с.-х. прополис [Живлячись квітковим пилком, в якому є бальзамиста речовина, бджоли відригують її і і допомогою своїх жувалець змішують з воском, у результаті чого утворюється прополіс (Наука і життя, 1956, 1)]. прополіскувати, -кую, -куєш, прополоскати, -лощу, -лощеш прополаскивать, прополоскать [А зараз рекомендую прополоскати зуби наваром дубової кори (Збан.); Іван |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)