Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
про 491 про прополіскував горло горілкою і знов., жбурляв вареники в пельку (Н.-Лее.)]. прополіскуватися, -кується страд, з. прополаскиваться. прополка си-х. прополка [За нею важко було вгнатись І на прополці і в жнива (Воскр.)]. прополосканий прополосканный [Переконує [циган] словами, а на гарячих, немов у синьці прополосканих білках, аж розтікаються цятки брехні (Ст.)]. прополоскати см. прополіскувати. прополоскатися, -лощуся, -лбщешся прополоскаться. прополоти см. прополювати. прополотий, прополений прополотый [Прополоті плантації розкинулися суцільним зеленим килимом (Рад. Укр., 1959, VI)]. прополювальний с.-х. прополочный [Другий прополювальний агрегат використовувався для одночасного обробітку міжрядь і гнізд у пізній період розвитку рослин (Колг. Укр., 1959, 5)]. прополювання с.-х. пропалывание, прополка [Хімічне прополювання посівів с великим резервом підвищення врожайності зернових культур (Колг. Укр., 1956, 8)]. прополювати, -люю, -люєш, прополоти, -полю, -полеш с.-х. пропалывать, прополоть; (удалять при прополке часть растений) прореживать, проредить, обл. продёргивать, продёргать [Грунт у міжряддях двічі розпушували тракторним культиватором та двічі прополювали бур'яни сапками (Соц. тварин., 1956, 2); Та вже пора б і цибулю прополоти на городі (Коп.); Отак, коли поет не прополює сапою думок своїх, можуть вирости бур'яни у його творі і заглушити основну думку (Тич.)]. прополюватися, -люється страд, з. с.-х. пропалываться; прореживаться; продёргиваться [На протязі весни і літа всі посіви зернових і технічних культур були добре доглянуті, тричі прополювались від бур'янів (Рад. Укр., 1950, IX)]. Ср. прополювати. пропонування предложение; закон попиту і *^ня эк. закон спроса и предложения. пропонувати, -ную, -нусш предлагать [Партія більшовиків викривала дії Тимчасового уряду, спрямовані на захист поміщиків, і пропонувала негайно приступити до організованого відбирання землі у поміщиків (Іст. Укр. РСР); Уляна скочила назустріч гостям, а Катька мовчки віталася одною рукою, другою пропонувала зернята (Сміл.)]; ~ти кандидатуру предлагать кандидатуру; ~ти руку уст. предлагать руку [Стаха мала хлопців більше, ніж пальців на обох руках, а проте ніхто з них не пропонував їй свою руку (Вільде)]\ *^ти тост предлагать тост, провозглашать тост [Кручиніна: ..Я пропоную тост за всіх служителів мистецтва (перекл. з О. Островського)]. пропонуватися, -нується предлагаться [ЦК РКП(б) прийняв [у 1919 році] постанову про заходи для оборони Петрограда: пропонувалось мобілізувати комуністів, комсомольців і членів профспілки для Петроградського фронту (Іст. КПРС)]. пропорений см. пропоротий. пропороти см. пропорювати. пропоротий, пропорений пропоротый. пропорційний см. пропорцюнальний. пропорційність см. пропорціональиість. пропорційно см. пропорціонально. пропорціональний, пропорційний пропорциональный; (соответствующий какой-нибудь мере) соразмерный [Риси обличчя бездоганно симетричні і пропорційні, але бра кувало їм життя (Вільде); Через чотири доби в рослину надходить тільки незначна кількість молібдену, пропорціональна кількості клітин азотобактера, внесених в пробірку (Мікр. ж., 1956, XVIII, 1)]. пропорціональиість, -пості, пропорційність пропорциональность; соразмерность. Ср. пропорціональний. пропорціонально, пропорційно нар. пропорционально; соразмерно [Другий [юнак] поруч [першого] був значно нижчий, пропорційно, як дівчина, складений, червонощокий мамин синок (Ле)\ Особливо не подобалося куркулям, що тепер в них брали хліб, молоко і м'ясо пропорціонально до їх наділів (Собко)]. Ср. пропорцюнальний. пропорція 1) пропорция [Фасади будинків повинні мати красивий і привабливий вигляд, який ^забезпечується хорошими пропорціями всієї споруди (Архт. і буд., 1955, 3)]; 2) мат. пропорция [Сили були нерівні, їх можна було визначити пропорцією: один до шести на користь ворога (Куч.)]. пропорювати, -рюю, -рюєш, пропороти, -порю, -пореш пропарывать, пропорбть [Ми хайлик своєю шаблюкою., пропоров перину (Ільч.)\ Пролетівши далі, куля пропорола живіт сусідньому коневі (Ле)]. пропотівання пропотевание. пропотівати, -ваю, -ваєш, пропотіти, -тію, -тієш пропотевать, пропотеть. пропотілий пропотевший, разг. пропотелый [Перед ним поміж солдатськими пропотілими спинами ритмічно пливла піднята палатка (Гонч.)]. пропотіти см. пропотівати. пропбюватп, -пбюю, -пбюєш, пропоі'ти, -пою, -поїш разг. пропаивать, пропоить. пропрасовувати, -сбвую, -совуєш, пропрасувати, -сую, -суєш проглаживать, прогладить; (через влажную тряпку — ещё) проутюживать, проутюжить. пропрасовуватися, -сбвується, пропрасуватися, -сується 1) проглаживаться, прогладиться; 2) страд, з. (несоверш.) проглаживаться . пропрасувати см. пропрасовувати. пропрасуватися см. пропрасовуватися. пропрати, -перу, -переш простирать. пропрацювати, -цюю, -цюєш прораббтать [Десятки років [Данищук] прожив, пропрацював на одному місці (Ірч.)]. пропретор, -ра ист. пропретор. пропрівати, -ваю, -ваєш, пропріти, -рію, -рієш 1) пропревать, пропреть; 2) разг. пропотевать, пропотеть. пропрясти, -ряду, -рядеш пропрясть. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)