Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
про 492 пропурхнути, -ну, -нёш пропорхнуть [Вітерець пропурхне, ніби ще прикаже: «Слухані слухай!» (перекл. з Вовчка)]. пропуск, -ку 1) пропуск [Вартовий за вікном на терасі зупинив когось вигуком, питаючи пропуск (Гонч.)]] 2) (пустое, незаполненное место в тексте) пропуск, пробел. пропускання пропуск, пропускати, -каю, -каєш, пропустити, -пущу, -пустиш 1) пропускать, пропустить; (что-нибудь через сито, региет'о и т. п. — ещё) прожимать, прожать [Вночі вони наводили міст через річку і пропускали ним частини Червоної Армії (Скляр.)] Там отаман показав вартовим урядовцям пашиорт, і ватагу пропустили в море (Н.-Лев.)] Вікна темні, аж чорнувато-зелені, пропускали в хату якийсь темний світ (Мирн.)] Пліт захитався й пропустив воду (Коцюб.)\ Він став лінуватися, пропускати лекції (Вас); Підготовлене для галушок м'ясо пропускають через м'ясорубку (Укр. страеи)\\ ^тйти повз вуха пропустить мимо ушей [Вона ніби зважує: відповідати на його питання чи пропустити повз вуха? (Збан.)]] 2) (не замечать) пропускать, пропустить; (смотря, прозевать — ещё) просматривать, просмотреть, проглядывать, проглядеть; (не пользоваться чем-нибудь вовремя, терять — ещё) упускать, упустить, фам. прохлопывать, прохлопать [Він підтягнувся на ґирлизі і, приклавши до вуха долоню, не пропускав жодного слова (Ваш); Мишуня сидів осторонь і не одво- див очей від Івана Чудіна. Стільки вугілля за хвилину! Він боявся пропустити хоч би один рух бригадирової руки (Янов.)]', він свого не ~тить он своего не упустит, разг. он охулки на руку не положит; н е ^кати нагоди (випадку) не упускать случая [Вона не пропускала жодної нагоди, щоб покепкувати (Козач.); Скільки б разів не проходив Мишуня повз машину, він ніколи не пропускав випадку мазнути по ній чистою ганчіркою (Янов.)]', 3) (выпивать вина, водки и т. п.) фам. пропускать, пропустить [Г і б с о н: Льотчику, як ви, не від того, щоб пропустити до обіду малесеньку чарочку..? (Собко)]. пропускатися, -кається страд, з. пропускаться; прожиматься. Ср. пропускати 1. пропускний пропускной [Федь іде до пропускного пункту облави, діставши з кишені й тримаючи напоготові документи (Янов.)]', ~нйй папір пропускная бумага; ~на спроможність спец. пропускная способность [Застосування пластмасових труб і шлангів дає великий економічний ефект ще й тому, що пропускна спроможність їх набагато вища, ніж у чавунних і сталевих (Рад. Укр., 1959, VIII)]. пропускник, -ка спец, пропускник; санітарний ~к санитарный пропускник. См. ещё санпропускник. пропустити см. пропускати. пропущений 1) пропущенный; прожатый [Пропущені крізь гаряче горно юнацької фантазії, вони [факти революційної боротьби] тенер ввижалися йому ще більше опуклими та наснаженими пристрастю (Вільде)]; 2) пропущенный; просмотренный; упущенный; прохлопанный [В школі вона подружила з дівчатами, і хоч не навчалась кілька місяців, з їхньою допомогою швидко опанувала пропущене (Збан.)]] 3) пропущенный. Ср. пропускати 1—З, пропхати см. пропихати. пропхатися см. пропихатися. пропхнути см. пропихати. пропхнутися см. пропихатися. прораб спец. разг. прораб [3 і н а: Дах сільради будемо крити черепицею. Ми ще вчора з прорабом домовились (Корн.)]. проразливий обл. резкий; (сильнее) пронзительный [Проразливим голосом співав лірник Лазаря (Ільч.)] Проразливий свист почувся з оркестру (Фр.)\. проразливо нар. резко; пронзительно [I враз під плотом так щось проразливо зареготалось, — я аж весь остиг! (Фр.)]. Ср. ч проразливий. проралений уст. пропаханный [ралом]. проралити, -лю, -лиш уст. пропахать [ралом]. проран, -ну спец. проран [Такого руху, як в цей вечір, ще не бачили на будівництві. Іде перекриття прорану Дніпра (Довж.)]. прораховування просчёт. прораховувати, -хбвую, -ховуєш, прорахувати, -рахую, -рахуєш просчитывать, просчитать ; касир ^хував п'ять карбованців кассир просчитал пять рублей. прораховуватися, -ховуюся, -ховуєшся, прорахуватися, -рахуюся, -рахуєшся 1) просчитываться, просчитаться [Нйотркова, підшморгнувши носом (до сліз зворушили її оті три злоті), підморгнула дівчатам. Хазяїн, мовляв, . прорахувався, гумова подушка коштує тільки два сорок (Вільде)]] касир ~хувався н а п'я т ь карбованців кассир просчитался на пять рублей; 2) перен. просчйтьіваїься, просчитаться [Історія шахів знає чимало випадків, коли навіть майстри чи гросмейстери прораховувалися саме у пішакових закінченнях (Веч. Київ, 1957, VIII)] Палії війни хотіли перешкодити представникам мирних народів сказати своє правдиве слово з трибуни конгресу. Але вони прорахувались (Тич.)]. прорахування просчёт. прорахувати см. прораховувати. прорахуватися см. прораховуватися. прорахунок, -нку просчёт. прораювати, -раюю, -раюєш проблажёнство- вать. прорваний 1) прорванный [Як з прорваної раптово штучної греблі, хлинула враз дітвора (Туд.)]] 2) прорванный, прорежённый; продёрганный [На Вінницькій станції цукристість непрорваних однонасінних буряків становить 19,4 процента, а прорваних -— 18,8 (Колг. Укр., 1957, 4)\% Цр. проривати1 1, 3. прорвати см. проривати1, прорватися см. прориватися1. проревізувати, -зую, -зуєш ревизовать [Велике діло в артілі дійова, роботяща |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)