Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
про 493 про ревізійна комісія. Вона й перевірить, проревізує, і порадить, і врятує од помилок і т. д. (Вишня)]. проревіти и проревти, -ву, -вёш прореветь [Зовсім низько над нами проревів фашистський літак, стріляючи з кулемета (Сміл.)]. прореготати, -гочу, -гочеш разг. проеме яться; (сильнее) прохохотать. проредагувати, -гую, -гуєш проредактировать [Бей: ..Напишу докладний рапорт, а ви вже проредагуєте (Самійл.)]. прорезйнений прорезиненный [Взутий чоловік був у., парусинові чоботи. Одягнений у довгий сірий прорезйнений макінтош (Ко- зач.)]. прорезйнення спец. прорезинка. прорезйнити см. прорезйнювати. прорезйнитися см. прорезйнюватися. прорезйнювання спец. прорезинивание, прорезинка. прорезйнювати, -нюю, -нюєш, прорезйнити, -ню, -ниш спец. прорезинивать, прорезинить. прорезйнюватися, -нюється, прорезйнитися, . -ниться спец. 1) прорезиниваться, прорезиниться; 2) страд, з. (несоверш.) прорезиниваться. прорекламувати, -м^ю, -муєш прорекламировать [Я маю сміливість прорекламувати гасло нової медицини (Смол.)]. проректи см. прорікати. проректор, -ра проректор [Проректор по учбовій частині привітно зустрів голову Села Руського (Чорн.)]. прорепетирувати, -рую, -руєш прорепетировать [І я прорепетирував: насипав на долоню щіпку «тютюну», трьома пальцями брав потроху й підносив до носа (Сміл.)]. прорепетувати, -тую, -туєш прокричать, разг. проорать. прорецензований прорецензированный. прорецензувати, -зую, -зуєш прорецензировать [Він [0. І. Білецький] прочитав і прорецензував дуже багато дисертацій — докторських і кандидатських, написаних на найрізноманітніші літературознавчі теми (Рад. літер., 1955, 18)]. прорёчення уст. прорицание. лрорёчистий разг. уст. красноречивый [Довго я випитувала, через що ж вони бояться такої чепурної, такої проречистої й любої подруги (Барв.); Якби мої думи німії на струни проречисті впали, зайшлись би плачем мої струни і сміхом дитячим заграли (Л. Укр.); Глянь з високості на сі піраміди! В них кожний камінь — прорё- чистий свідок муки народу твого (Л, Укр.)]. прорёчисто нар. уст. поэз. красноречиво [Проречисто казала далі й далі (Барв.); Гармати б'ють нроречисто і строго Від ранньої до пізньої доби (Пере.)]. проржавити и проіржавити, -влю, -виш проржавить. проржавілий, проіржавілий проржавевший, разг. проржавелый [Спис проржавілий на кухні За рожен вертівсь раз в тиждень, Бо раз в тиждень штуку м яса Для господаря пекли (Фр.)]. проржавіти, -жав і є и проіржавіти, -вів проржаветь [Залізна клямра, котра її [оправу книги) замикала, проржавіла зовсім (Фр.)\. проржавлений, проіржавлений проржавленный. проржати и проіржати, -жу, -жеш проржать. прорив, -ву 1) прорыв; (перен. — ещё) брешь [Бронепоїзди потрібні були військам для прориву на північ (Гонч.); Комуністичний батальйон виступив назустріч дроздовцям, щоб ліквідувати прорив (Панч)\ В прорив, як весняна повінь, ввірвалась кіннота Будьонного й пішла по тилах Третьої армії (Панч); Стала бригадиром Текля — турботи повна голова. Як зорать, посіять, ніч не спить — думає: як вивести бригаду з прориву (Горд.)]; 2) вскрытие, прорывание; прободение; ~в кишок мед. прободение кипщк; ср. проривати1 2. проривання1 1) прорыв; 2) вскрытие, прорывание; 3) прорывка, прореживание [Щоб створити рослинам сприятливі умови росту, треба своєчасно провадити проривання (Колг. Укр., 1957, 4)]. Ср. проривати1 1 — 3. проривання2 прорытие, прорывка; прокапывание, прокопка. Ср. проривати2. проривати1, -ваю, -ваєш, прорвати, -ву, -вёш 1) прорывать, прорвать [Павине перо проривало папір, на якому мирославський чернець-полковник, сидячи біля столу, щось писав (Ільч.); А крик, а гомін від того народу, батечки! Неначе вода шумить, як у повідь греблю прорве (Квітка); Прорвати німецьку оборону випадало армії, де я прослужив тридцять місяців (Борз.); На грані двох епох Петрарка й Дант колись Прорвали мертвий круг застиглої латині, І мови рідної потоки полились В даль палійської долини (Рил.)]; тут його, її урвало безл. перен. разг. тут его, её прорвало [І тут її раптом справді прорвало. Вона насувалась на мене, викладаючи всі причини, чому, на її думку, на ділянці її ланки не вродило (Смол.)]; 2) (о гнойнике) вскрываться, вскрыться, прорываться, прорваться; (только несоверш.: продырявливать — при язве) прободать; н а р и в ~рвав(~рвало)нарыв вскрылся, нарыв прорвался [Пузир: ..Слава богу, хоч у спині не болить так, як боліло — певно нарив прорвало всередину, і легше стало (Тоб.)]; 3) с.-х. прорывать, прорвать, прореживать, проредить, обл. продёргивать, продёргать [Найголовніше в догляді за цукровими буряками — вчасно їх прорвати (Колг. Укр., 1956,^ 2)]. проривати2, -ваю, -ваєш, прорити,- -рию, -риєш (проводить земляные работы) прорывать, прорыть; (только прям. — ещё) прокапывать, прокопать [Не лякав їх [голубів] скрепер рядом, Поблизу рухливий кран, Ані те, що земснарядом Проривають котлован (Шер.); На цій землі новин немало — Кожного року нові дива: Волгу з Балтійським з'єднали каналом, Прорили канал Волга-Москва (Заб.)]. прориватися1, -ваюся, -васшея, прорватися, -вуся, -вешея 1) прорываться, прорваться [Сірий надокучливий дощ плюскотів за вікнами. Ллє безперестанку з самої |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)