Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
про 494 про ночі, наче прорвалося небо (Цюпа); Крізь холодні хмари проривалось іноді скупе сонце (Коп.)', Вода прорвалася в бойову рубку (Трубл.); Почувся чийсь верескливий голос. Когось ^ам, видно, не впускали, а він уперто проривався до покоїв (Збан.); Раптом крізь шум заводу проривається зойк (Мик.)\ Ніяк не може по-дорослому триматися він. Так і проривається юнацька запальність (Хижн.); Не раз проривався він [Пушкін] із безоглядно-сміливими висловлюваннями перед людьми, які навряд чи були цього варті (Рил.)]; 2) страд, з. (несоверги.) прорываться, прореживаться; продёргиваться; ср. проривати1 3. прориватися2, -ваюся, -ваєшся, проритися, -риюся,-риєшся 1) прорываться, прорыться; прокапываться, прокопаться; 2) страд, з. (несоеерш.) прорываться; прокапываться. Ср. проривати2. проривка с.-х. прорывка [Конче потрібно самому на полі перевірити, як зроблено проривку в гніздах (Жур.)]. проривний 1) прил. прорывной [Бригаду калібрів підсилити ніким, і, очевидно, вона стане проривною ланкою (Собко)]; 2) прил. мед. прободной; 3) прил. лингв. взрывной, смычный; 4) (род. проривного) сущ. лингв, взрывной, смычный. прорйвник прен. прорывщик. прорйвниця прен. прорывщица. прорипіти, -плю, -пйш проскрипеть [Цього вечора шляхом не прогуркотів і не прорипів жоден віз (Трубл.)]. прорисовка спец. прорисовка. прорисовування спец. прорисовывание, прорисовка. прорисовувати, -совую, -совуєш, прорисувати, -сую, -суєш спец. прорисовывать, прорисовать [— Треба створити, — казав Довженко, — зображальну сферу картини.. Ми з оператором запрошуємо вас прорисувати її (Мист., 1958, в)]. прорисовуватися, -совується, прорисуватися, -сується спец. 1) прорисовываться, прорисоваться; 2) страд, д. (несоверш.) прорисовываться. прорисувати см. прорисовувати. прорисуватися см. прорисовуватися. прорити см. проривати2. проритий прорытый; прокопанный [На пагорб звівшись, глянувши навкруг, Красуня бачить гір проритий пруг (перекл. Бажана); Болем прорита душа проливає сльози, а очі сухі (Коб.)]. Ср. проривати2. проритися см. прориватися2. прориття прорытие. проричати, -чу, -чйш прорычать. проріджений прорежённый [З-за проріджених дерев замерехтіли жовті цятки світла (Ст.); В осклянілих очах дідича, в його прорідженому літами і омертвілому чубі., відчувався подих смерті (Ст.)]. проріджування спец. прореживание [Проріджування крони сприяє кращому росту і плодоношенню дерев (Веч. Київ, 1957, . проріджувати, -джую, -джуєш, прорідити, -джу, -дйш спец. прореживать, проредить [Плодові дерева щороку обрізують відповідно до їх індивідуальних і сортових особливостей, проріджують крону, укорочують приріст (Колг* Укр., 1956, 7)]. проріз ,-зу 1) прорез; (сквозное отверстие — ещё) прорезь; (в одежде — обычно) разрез [Іскристі очі, струнка постава, два рядки білих зубів в прорізі рожевих уст вражають своєю красою (Грим.); Крізь прорізи між кущами видно небо (Скляр.); З прорізу вишитої сорочки вибиваються лінії високих неспокійних грудей (Ст.)]; ~з очей разрез глаз [Потім вони стояли перед прадавнім степовим маяком — кам'яною масивною бабою з гострим монгольським прорізом очей (Гонч.)]; 2) строит. проём [В українській народній архітектурі як у минулому, так значною мірою і тепер північна стіна не має віконних прорізів, є глухою, немовби тиловою стіною (Нар. творч. та етн., 1957, 3)]. прорізаний прорезанный; проборождённый; изборождённый; рассечённый; пересечённый, пересеченный [На сонці стояла похила дошка із прорізаним вздовж неї звивистим жолобком (Янов.); А під гусениці танка вже стелеться безкрая, щойно прорізана в снігу дорога (Ле і Левада); Сидять татари на конях, у гостроверхих шапках, вузько прорізаними очима роздивляються навколо (Хижн.); Широке лице її прорізане глибокими зморшками (Мирн.); Хутір пана Варави стоїть між двома прорізаними греблею ставками (Ст.)]. Ср. прорізувати. прорізати см. прорізувати. прорізатися, прорізатися см. прорізуватися. прорізка спец. прорезка. прорізний прорезной. прорізовий строит, проёмный. прорізування прорезывание, прорез, разг. прорезка; ^ ня зубів прорезывание зубов; поперечне ~ня с.-х. поперечное прорезывание [Як показала трирічна виробнича перевірка поперечного прорізування і перехресного обробітку буряків на десятках тисяч гектарів, цей захід дає надвишку врожаю по 20—28 центнерів на гектар (Колг. Укр., 1957, 3)]. прорізувати, -зую, -зуєш, прорізати, -ріжу, -ріжеш прорезывать, прорезать, прорезать; (делать, оставлять след, подобный борозде, пересекать в различных направлениях — ещё) бороздить, пробороздить, мног. избороздить (соверги.); (проходить по поверхности чего-нибудь, разделяя на части — ещё) рассекать, рассечь, (от одного края к другому) пересекать, пересечь [Висадки коренеплодів садять., в так звану щілину, яку прорізують спеціально пристосованим до рамок культиватора ножем (Колг. Укр., 1957, 2); Сапери прохід прорізали крізь дріт... (Нех.); Трасуючі кулі прорізували темряву яскравими пунктирними лініями— вздовж, упоперек, ліворуч, праворуч (Дмитр.); Хлопчик хотів ще щось спитати, але пронизливий свист прорізав повітря (Тулуб); Холонуть очі, ховаючись під брови, І три уперті зморшки прорізують |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)