Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
про 495 про чоло (Бажан); Виразно було чути шум гірської ріки, що прорізувала місто (Коб.)]. прорізуватися, -зується и редк. прорізатися, -зається, прорізатися, -ріжеться прорезываться, прорезаться, прорезаться [Село'Мо- ринці — це по суті величезний суцільний сад, серед якого вулиці прорізуються, мов просіки в густому лісі (Вологи.); В хліві досить темно, тільки де-не-де крізь малі просвіти прорізується сонячне проміння знадвору (Л. Укр.); Коло губів Каргата прорізалась глибока зморшка (Шовк.)]; в немовляти взуються зуби у [грудного] ребёнка прорезываются зубы, у [грудного] ребёнка прорезаются зусы, у [груд- лого] ребёнка режутся зубы. прорікання уст. прорицание [Ніякі Патла- тюкові прорікання уже нікого не лякали (Панч)]. прорікати, -каю, -каєш, проректи, -речу, -речёш 1) прорекать, прорицать, проречь [Захар завіряє батька: ще прийде кара на панів, розумні голови давно про- рікали, хай тільки зладяться люди (Горд.)]\ 2) (подз.: произносить, высказывать, ирон.: говорить авторитетно, не допуская возражений) изрекать, изречь [Якусь мить помисливши, латинець набрав суворого вигляду вчителя, коротко прорік: — На цьому вважатимемо іспити ората нашого Зі- новія-Богдана з Чигирина Хмельницького повнотою завершеними (Ле); Свій рішенець спокійний прорекла Народів братніх правда й справедливість (Бажан)]. проріст, -росту спец. прорастание, спец. пророст; всходы (мн. ч.) [Чув я проріст отав, що налиті мецвянистим соком (Мал.); Іди вперед, — з народом ти іди, — туди, де мисль, де проріст проростає! (Тич.)]. прорість, -рості 1) спец. прорость [Із свинячої жирної грудинки з прорістю видаляють кістки, нарізують її дрібними кубиками (Укр. страви)]; 2) (о хлебных злаках и перен.) разг. всходы (мн. ч.) [На полях давно вже зеленіла буйна прорість, уже заєць міг сховатися в пшениці (К&ч.); Щось він приніс в собі, якийсь посів, що давав прорість десь у глибині (Коцюб.)]. проріха, проріх, -ху прям., перен. редк, прореха [Латала [Катря] свіжі проріхи на Петрусевій ватянці (Головко); На санях жваво заворушився, забився великий живий вузол, крізь проріхи його раз по разу висовувались і ховалися повеселілі обличчя малечі (Ст.); Ми вже бачили, що сфера обігу товарів має проріху, через яку туди проникає золото (срібло і взагалі грошовий матеріал) як товар даної вартості (Маркс)]. прорішка 1) уменьш. редк. прорешка [Пазуха трохи розійшлася, і крізь ту невеличку прорішку біліло тіло (Мирн.)]; 2) обл. род шапки [Шапки були прорішки, а тепер усе кучми (Борз. у. — Сл. Гр.)]. проробити см. проробляти, проробка 1) проработка [Абдулла мав їхати на якесь будівництво., для проробки своєї дипломної роботи (Ле)]; 2) проработка. Ср. проробляти 2, 4. пророблений 1) проделанный [Отвір, що був. пророблений у стіні (хати], виходив у хлів, де були складені дрова (Турч.)]; 2) проработанный; 3) проделанный [В Українській РСР в останні роки пророблена значна робота по удосконаленню старих та створенню нових типових проектів* сільського житла (Нар. творч. та етн., 1957, 3)]; 4) проработанный. Ср. проробляти 1—4. пророблення 1) проделка; ~ня вікон строит, проделка окон; 2) проработка [Аж тут утрутився Янсон. Но треба сперечатися. Питання потребує глибшого пророблення (Кач.)]; 3) проработка. Ср. проробляти 1—2, 4. пророблювання см. проробляння. пророблювати см. проробляти. пророблянпя, (реже) пророблювання 1) проделывание, проделка; 2) прорабатывание,. проработка; 3) проделывание; 4) прораба- тывание, проработка. Ср. проробляти 1—4. проробляти, -ляю, -ляєш и (реже) пророблювати, -люю, -люеш, проробити, -роблю, -робиш 1) проделывать, проделать [У стіні пророблювали вхід, який східцями сполучав древню поверхню з підлогою приміщення (Вісник АН У РСР, 1949, 8)]'г 2) (изучать) прорабатывать, проработать; 3) (выполнять, совершать) проделывать, проделать [3 молитвами на устах [дяк]' пророблював силу-силенну різних комерційних справ (Нач.); Петушек, видно, щойно проробив якийсь дослід. Він розглядав проти світла склянку з рудою рідиною (Шовк.); За двадцять хвилин товаришка* сестриця., промила Хоменкову виразку, проробила всі маніпуляції, тобто чимось помазала, присипала і перев'язала (Трубл.)]; 4) (подвергать суровой или недоброжелательной критике) разг. прорабатывать, проработать [— Я поставлю питання на раді загону! Ми тебе проробимо на зборахі — одрубав невмолимо Вовка* (Коп.)]; 5) (только соверш.: провести некоторое время, работая где-нибудь) разг. проработать [О р л о в:.. Тридцять три роки, я проробив на шахтах, але такого не бачив (Корн.)]; 6) (терпеть ущерб в чём-нибудь) разг. редк. терять, потерять [Іде на степи, думка — заробе, аж і свое проробля (Ле- бед. у. — С л. Гр.)]. пророзкошувати, -шую, -шуєш ироблажён- ствовать. прорбк рел., перен. прорбк [Давид, святий, пророк і цар, Не дуже був благочестивий (Шевч.); Ти [Шевченко] з нами йдеш до сонця сходу, Ти правди й вольності пророк. (Рил.); Коли у нас було поставлено питання про перебудову школи, то деякі «пророки» за кордоном кричали: «У них. не вистачає робочої сили, тому вони хочуть залучити до праці підлітків*). Хай каркають, такі віщуни, вони однаково не зрозуміють нас ^Хрущов)]. пророкотати, -кочу, -кбчеш и пророкотіти > -кочу, -котиш пророкотіть [—Ви ирийшли> |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)