Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
про 511 про простугоніти, -ню, -ниш простучать; (сильнее) прогреметь, разг. прогромыхать; (о машине и т. п.) прогудеть [1 крамарський віз простугонить, і пан четвервею пробіжить — тільки тебе курявою обнесе (Вовч.)]. простуда простуда [Марину морозило, здається, вже не від переляку, а від простуди (Дмитр.); Старий, спираючись на костур, ледве волік до церкви покручені простудою ноги (Ст.)]. простуджений 1) простуженный [Він знову залився неприємним сміхом. Простуджений його голос деренчав, мов тріснута посудина (Хижн.)]; 2) остуженный, охлаждённый. Ср. простуджувати 1—2. простуджено нар. простуженно [Невеличкий пароплав-буксир.. задихано чмихав і хрипло, простуджено сюрчав (Донч.)]. простуджувати, -джую, -джусш, простудити, -туджу, -тудиш 1) простужать, простуживать, простудить [Дівчина в дорозі., промокла під дрібним, але густим дощем, простудила ноги (Дмитр.)]; 2) (делать холоднее) остужать, остудить, охлаждать, охладить [Купаються, поки осінь не простудить річку (Сміл.)\. простуджуватися, -джуюся, -джуешся, простудитися, -туджуся, -тудишся 1) простужаться, простуживаться, простудиться [Що це ти, Тимоше, простудився, чи що, раз по раз кашляєш? (Вас.)]', 2) остужаться, остудиться, охлаждаться, охладиться. Ср. простуджувати 1—2. простудника уменыи. разг. простудника [Голос у нього був тоненький, верескливий, з помітною простудинкою (Збан.)]. простудити см. простуджувати. простудитися см. простуджуватися. простудійований проштудированный, изученный [тщательно]. простудіювати, -діюю, -діюеш проштудировать, изучить [тщательно] [Каргат запропонував своїм помічницям самостійно простудіювати кілька статей про природу й особливості піридинових основ та способи їх добування в лабораторіях (Шовк.)]. простудливий разг. простудливый. простудний простудный [Тіло його палило простудним жаром (Шиян); Ні, хазяїне, у воду я не полізу. Що мені, здоров'я свого не шкода? Крижана вода простудна (Шиян)]. простукати см. простукувати. простукотіти, -кочу, -котиш усилит, простучать. простукування простукивание. простукувати, -кую, -куєш, простукати, -каю, -каєш 1) простукивать, простукать; (только соверги.: сообщить что-нибудь условными стуками, воспроизвести что-нибудь с помощью звука — ещё) простучать [Він [колійний обхідник] все йде і йде, час від часу зупиняючись, щоб простукати молотком рейку (Веч. Київ, 1957, VIII)]; ~кати хворому груди мед. простукать больному грудь; 2) (только соверги.: издать, произвести стук) простучать; (проехать, пройти, пробежать со стуком разг. — ещё) простукать [Десь далеко, мовби бажаючи підбадьорити себе в мертвій тиші, простукав кулемет (перекл. з Вубеннова); Повз- рубку гучно простукав підборами розсильний (Ткач)]. проступати, -пае, проступити1, -тупить про- ступать, проступить; (только несоверш.: светиться, виднеться сквозь что-нибудь — еще) просвечивать; (слегка обнаруживаться — ещё) сквозить, засквозить [В декого» на сорочках проступає свіжа кров... (Гонч.); Повітря було особливо прозоре, задніпрянська далечінь проступала чітко» (Дмитр.); Раптом крізь дим і порох проступило бліде, спотворене страхом обличчя і зняті догори руки (Панч); Зелень поступово притьмарювалась, де-не-де вже* почали проступати на ній прибляклі іржаві плями (Гонч.); На його щоках проступив легкий рум'янець (Донч.); Горде і владне обличчя її ніби пом'якшало, крізь риси колишньої твердості і честолюбства все ясніше проступають прояви жіночої турботи і суму (Коч.)]. проступити2, -туплю, -тупиш (пройти с трудом) разг. протолкаться, разг. протолкнуться; нема де ^пйтн негде ступить [Д є ї ф о б: ..Се чисте горе: брат — пророк, сестра — пророчиця, нема де проступити у власнім домі за віщунством рідних (Л. Укр.)]. проступитися1, -туплюся, -тупишся разг. протолкаться, разг. протолкнуться [По вулицях проступитись було неможливо (Панч)]. проступитися2, -туплюся, -тупишся (оказаться виноватым) уст. провиниться, совершить проступок [Може, твій панотець- вчинив щось недобре? Може, проступився? (Н.-Лев.)]. проступитися3, -тупимося,-тупитеся обл. расступиться [Бричка звернула до корчми. Селяни проступилися в дві лави (Фр.)]. проступок, -пку проступок [А коли Прийде- воля замовк і, заламуючи руки, став серед хати, мов німий свідок великого проступку, — то і всі мовчали, мов прибиті (Фр.)], проступство уст. проступок. простушка разг. простушка [Печарицяі ..Ти он знайшов собі простушку та й лижеш їй руки... (Мирн.)]. простягання протягивание [Швендяння змалку по дворах, простягання Христа ради руки попідвіконню привчали дівчину не до праці а до біганини (Мирн.)]. простягати, -гаю, -гаєш, простягти и простягнути, -тягну, -тягнеш 1) протягивать, протянуть, книжн. простирать, простереть (руки); (вверх, вперёд — ещё) вытягивать, вытянуть; (только в стороны) книжн. распростирать, распростереть [Владко автоматично простягнув руку до паперу (Фр.)\ Іван перехилився і., простягнув гуцулу кисет з тютюном (Мур.); Російські робітники простягають руки міжнародному робітничому рухові (Ленін); Простягли у синь. Карпати свої вершини снігові... (Сос.)\^ *^тн, ~тй, гнутії крила распростирать, распростереть крылья [Нехай же- пісня два крила Над нами простягає, Хай* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)