Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
про 513 про ліниво просюрчить коник (Веч. Київ, 1957, просякання 1) проникание, проникновение* проницание (уст.); 2) пропитывание. Ср. просякати 1—2. просякати, -каю, -каєш, просякнути и просякти, -кну, -кнеш 1) проникать, проникнуть; (черен.: проходить внутрь кого- нибудь, чего-нибудь, сквозь что-нибудь '— ещё) пронизывать, пронизать [Вітер просякав у невидимі щілини (Грим.)', Сонце з усією силою, спроможною просякти атмосферу й досягти землі, виливало своє тепле сяйво навколо (Досв.)]', 2) (насыщать чем-нибудь, перен. разр.: преисполнять чем-, нибудь) пропитывать, пропитать; (перен.— еще) пронизывать, пронизать [Липкий холодний піт просякає сорочку (Тулуб)', Гафурі почав писати з 1902—1903 рр. Страшні були ці роки в царській Росії! . Як зазначав Валерій Брюсов, дихати тоді доводилось отрутою, яка просякала собою «все наскрізь» (Тич.)]', 3) (увлажняться насквозь и перен.) пропитываться, пропитаться. просяклий пропитанный, пропитавшийся [Попід муром сиділи купами ріпники в просяклих нафтою сорочках (Фр.)]. просякнення проникновение. просякнути см. просякати. просякнутий 1) проникнутый; пронизанный [Ідеями інтернаціонального єднання, ідеями боротьби за мир має бути просякнутий кожен твір радянського письменника (Літ. газ., 1955, І); У будові земної кори .є певна закономірність. У верхній частині її залягають верстви різних осадочних порід, просякнуті масами граніту (Наука і життя, 1957, 1)]; 2) пропитанный; пронизанный [Повітря вщерть просякнуте випарами кам'яновугільного масла (Шовк.); В епоху буржуазної революції буржуазія ще не територіалізувала себе-' землеволодіння надто ще просякнуте феодалізмом в таку епоху (Ленін)]; 3) пропитанный; пропитавшийся [Другу ніч уже не спить Оленчук, другу ніч не висихає на ньому важкий, просякнутий сивашською ропою одяг (Гонч.)]. Ср. просякати 1—3. просякнутість, -тості уст. проникновенность, проникновение. просякти см. просякати. просяний просяной [Торгували вони домашніми виробами: саморобними сірниками, тютюном, насінням, просяним хлібом (Янов.)]; ~сяна солома просяная солома [Іван коло худоби порається: скотові й вівцям підкладає в ясла просяної або гречаної соломи (Щирн.)]. просяниця обл. просяная солома. просянка 1) просяная солома; 2) орн. просянка. просяяти, -сяю, -сяєш просиять [Просяяв, загледівши знайоме подвір'я, Валерик (Гонч.); І крізь навіяний смуток просяяла в його очах тиха радість (Вас.)]. просьба^ просьба [— Води! — попрохав ранений. Серце Соломії рвала та просьба Остапова (Коцюб.); Підмайстер був твердий, як камінь. Ніякі просьби, ані заклинання не порушували його (Фр.); — То тобі Цорох просьбу писав? — ..спитав знову секретар (Мирн.)]; згідно з вашою ^бою согласно вашей просьбе, по вашей просьбе. протавати, -тає, протанути, -не протаивать, протаять [То там, то тут протає (Н.-Вол. у.— Сл. Гр.)]. * протагоніст театр, ист.^ протагонист. Протазь см. Протасій. проталий разг. проталый [В Березняках весна ще більше ч^ебе показала: вже руділи латки проталої землі, подекуди з'явилися й калюжки води (Ле)]. проталина проталина; (на ледяной поверхности реки, озера, моря — ещё) промоина [Ти співай, співай, малий жайворонку, Напровесні, на проталині 1 (Пере.); У грубні весело тріщали дрова, намерзлі шибки на вікнах парували і бралися темними проталинами (Панч); Ей там, гляди, проталина — провалитися можна (Шиян)]. протанути см. протавати. протанцьовувати, -цьовую, -цьбвуєш, протанцювати, -цюю, -іпоєш 1) протанцовы- вать, протанцевать, разг. станцевать (только соверш.); (преим. об исполнении народных танцев разг. — ек\ё) проплясывать, проплясать, отплясывать, отплясать, сплясать (только соверш.); перен. разг. пройтись [в танце] (только соверш.) [Василь творив свій танець на сонних вуличках не вперше. Коли він протанцьовував коло чиєїсь клуні чи кошари, старі люди не раз прокидались (Довж.); Дарка.. протанцювала щось подібне до танцю диких (Л. Укр.); Чорнява дівчина протанцювала потім кілька разів з іншими (Л. Укр.)]; 2) (только соверш.: провести некоторое время в танце) протанцевать; (в пляске) проплясать [Він, прогулявши цілу ніч між старшими, протанцювавши та прореготавши з панянками, на другий день перед молодими посміхався над тими співами, над тими танцями (Мирн.)]; 3) (только соверш.: проведя время в танцах, лишиться чего-нибудь, пропустить что-нибудь) разг.' протанцевать [Химка: Та вже ж як заграє, то потанцювати можна? П а л а ж к а, усміхнувшись: Можна... Чому не потанцювати? Танцюй, та тілько розуму не протанцюй! (Мирн.)]. протарабанити, -ню, -ниш 1) пробарабанить; 2) (о быстром, несмолкаемом разговоре) разг. протараторить; 3) перен. разг. протащить. протаранювати, -нюю, -нюєш, протаранити, -ню, -ниш протаранивать, протаранить [Корн: Коли б я робив такі повороти, то або я протаранив би міноносець «Стремительный», або він мене (Корн.); Так ми з кумом, як стій, з кислиці у піке. Кум таки приземлився, а я з піке — в штопор, із штопора не вийшов, протаранив Лукерці * спідницю і урізавсь у землю! (Вишня)]. протаргол, -лу фа)рм. протаргол. ^ *м Протасій, Протас, разг. Протазь Протасий. протаскати1 см. протаскувати. 33—35 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)