Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
про 514 про протаскати2, -каю, -касш {таскать, носить в течение некоторого времени) разг. протаскать. протаскатися, -каюся, -каєшся разг. протаскаться. протаскування протаскивание [Ленін вів рішучу боротьбу за чистоту марксистської теорії, проти всяких спроб її перекручень, проти протаскування буржуазної ідеології під флагом «чистої» і «об'єктивної» науки (Біогр. Леніна)]. протаскувати, -кую, -куєш, протаскати, -каю, -каєш прям., перен. протаскивать, протащить [Істотне те, що спроба мислити рух без матерії протаскує мисль, відірвану від матерії, а це і є філософський ідеалізм {Ленін)]', ~ти контрабандою перен. протаскивать, протащить контрабандой. протвережений отрезвлённый; протрезвлённый [1 Дмитро протвереженими очима подивився навкруг, хмурячись і ніяковіючи (Ст.)]. Ср. протвережувати. протвереження 1) отрезвление; протрезвление; ср. протвережувати; 2) протрезвление, отрезвление [Серед впливових кіл Заходу починають з'являтися ознаки певного протвереження. Все більше людей з цих кіл усвідомлює, якою небезпечною грою для долі капіталізму може бути війна проти країн соціалістичного табору (Матер. XX з. КПРС)]\ ер. протвережуватися. протвережування 1) отрезвление,; протрезвление; ср. протвережувати; 2) протрезвление, отрезвление; ср. протвережуватися. протвережувати, -жую, -жуєш, протверезити, -режу, -резйш прям.*, перен. отрезвлять, отрезвить; (прям. — ещё) протрезвлять, протрезвить [Олена розпорядилася, щоб Мариня зварила свіжої натуральної кави. Пам'ятала, що колись цим способом тітка Ладикова протвережувала свого чоловіка (Вільде); Як холодний душ, ці слова протверезили одразу Віктора (Головко)]. протвережуватися, -жуюся, -жуєшся, протверезитися, -режуся, -резйшея прям.г перен, протрезвляться, протрезвиться, протрезветь (со верш. разг.), отрезвляться, отрезвиться, отрезветь (соверш.) [Ті, що' вже були добре напідпитку, враз протверезились. Кожен хотів знати: хто стріляє на виноградниках (Гонч.); У неї був такий вигляд, наче вона не могла протверезитися від несподіваного успіху (перекл. з Федіна)]. протверезити см. протвережувати. протверезитися см. протвережуватися. протверезілий протрезвевший; отрезвевший [Гервасій рішуче шарпнув за повстину І враз одсахнувся — тремтіння і жах Його охопили у тую ж хвилину, Одбившись, у протверезілих очах (Пере.)]. Ср. протверезіти. протверезіти, -зїю, -зієш прям., перен. протрезветь (разг.), отрезветь [—Ти, Насте, гляди, — якось одразу протверезів Савка. —Що чула, те забула. Ясно? (Гонч.)]. протверезний прям., перен. отрезвляющий, отрезвительный. проте 1) (противительный союз) однако, но; (при противопоставлении главного предложения придаточному уступительному или одного из членов предложения другому с уступительным союзом — ещё) всё ж, всё же, между тем, тем не менее (несмотря на это) [Бійці замовкли, пластинку зняли, проте пісня продовжувала звучати і наростати десь надворі (Гонч.); Хоча зонтик і заважав їм швидко йти, проте трохи захищав від дощу (Трубл.\\ Очі йому вже не служили і навіть окуляри не помагали. Проте він не кидав своєї іроботи(ІЇоцюб.)]; 2) (вводное слово) однако; всё же; (по крайней мере) разг. по крайности [В далекій стороні,— Якій, проте, не знаю, Мабуть, в Німеччині, а може і в Китаї, — Хтось разом оженивсь на трьох жінках (Греб.)]', а ~тё а впрочем; а тем не менее; (а на самом деЛе) а между тем [Він знає, що, відколи пан прогнав Гудзя, злидні ще гірше його обсіли, а проте каже: — Добре вам, Хомо, що ви самі, а у мене три пельки в хаті (Коцюб.); Катря наче заспокоїлась, а проте неймовірна думка не кидала її голови (Мирн.)]. протегування протежирование. протегувати, -гую, -гуєш протежировать, оказывать протекцию [Тісні зв'язки між окремими банками природно ведуть також до зближення між синдикатами промисловців, яким протегують ці банки... (Ленін); Хома патронував малого телефоніста і де тільки міг — протегував йому (Гонч.)]. протгєві, -вих сущ. зоол. протее вые. протеже нескл. сущ. 1) м. и ж. р. протеже [Макар Іванович дасть протеже її місце в своїй канцелярії, бо ще недавно натякав, що потребує помічника (Коцюб.)]; 2) ср. р. разг. протекция [Ви просите протеже. Що тут не зрозуміти? (Ле)]. протез протез [У нього тільки одна рука (другу втратив під Берліном), тому він носить протез (Донч.); В нього всі зуби— протези і, розумієте, — з справжнього золота (Збан.)]. протеза лингв, протеза. протезист спец, протезист. протезний протезный [Дарина,. схопила його під ліву, не протезну руку (Янов.)]; ~на майстерня протезная мастерская. ( протезування спец. протезирование [Практика показує, що пластмаса є одним з найкращих матеріалів для протезування кінцівок (Наука і життя, 1959, 2)]; кабінет ^ня кабинет протезирования. протезувати, -зую, -зуєш спец. протезировать. протеїди, -дів хим. протеиды. протеїн, -ну хим. протеин [Експериментальні дані показали, що внесення добрив хоч і підвищило врожай, але вміст протеїну в рослинах збільшився дуже незначно (Колг. Укр., 1959, 8)]. ^ протеїновий хим. протеиновый [Вона [бактерія] виробляє протеїнову речовину, яка гальмує розвиток туберкульозних мікробів (Наука і життя, 1959, 3); Вірус тютюнової мозаїки., складається з протеїнової оболонки, всередині якої знаходиться ну- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)