Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
про 515 про клеїнова кислота {Мікр. ж., 1956, XVIII, протей зоол. протеи [При розвитку в яйці протея жовток набуває коричневого забарвлення (Соц. тварин., 1956, 2)]. протекти см. протікати. протектор, -ра іу книжн. уст. протектор, покровитель; роль ~ра роль протёк- тора, покровительственная роль; 2) полит протектор; 3) спец. протектор. протекторат, -ту протекторат [Ще після першої світової війни англійський уряд., був змушений відмовитись від свого протекторату і проголосити Єгипет державою незалежною та суверенною (Смол.)]. протекторний спец. протекторный. протекційний протекционный, покровительственный [В успішному зростанні зовнішньої торгівлі Росії [в другій половині XVII ст.] позитивну роль відіграла протекційна політика російського уряду, яка значною мірою обмежувала привілеї іноземних купців (Іст. Укр. РСР)]; ^на система эк. покровительственная система; ~ний тар и ф эк., ж.-д. покровительственный тариф. протекціонізм, -му 1) эк. протекционизм [Факти показують, що відмінності між окремими капіталістичними країнами, напр. щодо протекціонізму або вільної торгівлі, зумовлюють лише неістотні відмінності в формі монополій або в часі появи їх.. (Ленін)]; 2) разг. протекционизм. протекціоніст протекционист. протекціоністський протекционистский. протекція протекция [Пан з великою бородою обіцяв мені вже свою протекцію (Фр.)', Козаки не вряди-годи шукали ласки в панів — бігали од козацької старшини, просилися «під протекцію».., (Мирн.)]; з а ~ціею по протекции [Коли б він знав, що його беруть в обласне управліндя за протекцією, а не за необхідністю, — його туди й мотузком ;би не затягнули (Збан.)]. протелеграфувати, -фую, -фуєш протелеграфировать 1— Тільки це я наказав йому вернутися. — Ви? — здивувалася Сахно.— Але ж ви йому нічого не гукнули. — Я протелеграфував йому (Смол.)]. протелёнькати, -каю, -каёш разг. прозвонить. протелефонувати, -ную, -нуєш протелефонировать [Лише встигли взяти радіопеленг,, як рація змовкла. Старший радист негайно протелефонував про це Трофімову (Трубл.)]. прбтереб, -бу обл. 1) (действие) прочистка леса, прочистка кустарника; расчистка леса, расчистка кустарника; выкорчёвка леса, выкорчёвка кустарника; ср. протерёблю- вати; 2) расчищенное от леса (кустарника) место; поляна [Одійшла собі [Зойя] на протереб і лягла там у холодку під кущиком (Л. Укр.)]. протерёблювати, -люю, -люєш, протеребйти, -блю, -бйш (разрежать растительность) обл. прочищать, прочистить; (для освобождения площади — ещё) расчищать, расчистить; (удалять с корнями) выкорчёвывать, выкорчевать [К и л и н а: ..Та я б і цілий* І ліс продати рада або протеребйти, — був би грунт як у людей (Л. Укр.)]. протерозой, -зою геол. протерозой. протерозойський геол. протерозойский [Загально геологічні дані приводили до твердження про архейський або протерозойський вік цих [криворізької серії] порід, що значно перевищує півмільяр- да років (Вісник АН У РСР, 1957, 1)); ~ка ера протерозойская бра, протерозой. протерпіти, -плю, -пиш 1) протерпеть; 2) (перенести что-нибудь неприятное) редк. претерпеть [Іїредслава: ..О княже! Пане! Як много я за тебе протерпіла Сю нічі (Фр.)]. протерти см. протирати. протертий 1) протёртый [Глянув [Русевич] на Петушека.. Але той розглядав протерті окуляри на світло: чи не лишилось на скельцях якої порошинки? (Шовк.)', Бронко досить давно його не бачив. Сивег як протертий мак, волосся Мартинчука стало за цей час зовсім білим (Вільде)]; 2) протёртый [Він дістав з кишені пожмакану, протерту карту, розіслав її на столі (Мик.); Вода вже хлюпала в протертих Марининих туфлях (Дмитр.)]; 3) проторённый |Іде життя в них протертою стежкою: як сьогодні, так завтра (Мирн.)]. Ср. протирати 1—3. протертися см. протиратися. протесання спец. протёс, протёска. протесати см. протісувати. протест, -ту протест [Під впливом більшовицької правди зростав протест народних мас проти війни та її винуватців — імперіалістів (Бажану,— Не смійте! Кому сказано? Сам піду.. Але на його протести не зважали, і він, пручаючись, все ж ішов (Шиян)]; ^т векселя фин. протест векселя; касаційний ^т юр. кассационный протест. протестант 1) (приверженец протестантского учения) протестант; 2) (тот, кто протестует против чего-нибудь) книжн. протестант [Шевченко створює типові образи селянських протестантів -«- бунтарів, повстанців, борців проти феодального гніту (Іст. укр. літ.)]. протестантизм, -му, протестантство проте-, стантйзм, протестантство [Кортіло [Ватікану], Україну загарбавши, надолужити здирствами на нових землях величезні втрати й збитки, заподіяні Ватіканові протестантизмом (Ільч.)]. протестантка 1) протестантка; 2) протестантка. Ср, протестант 1—2. протестантство см. протестантизм. протестантський протестантский [Деякі найбільш войовничі протестантські теологи.. силкуються довести, що в епоху атомної зброї нема різниці між війнами справедливими і несправедливими (Наука і життя, 1958, 5)]. протестація уст. протестация (уст.), протест [14 липня 1595 р. він [Балабан] заніс до актових книг міста Володимира свою протестацію, якою заперечував будь-яку |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)